Справа №2-а-2935/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09 грудня 2010 року суддя Балаклійського районного суду  Харківської області Муленко Л.М.,  розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача та зобов’язати відповідача здійснити йому перерахунок і виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 01 січня 2010 року по час винесення рішення та виплачувати підвищення у подальшому.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 26 листопада 2010 року позовні вимоги в частині визнання неправомірною бездіяльності відповідача, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з 01 січня 2010 року по 24 травня 2010 року були залишені без розгляду у зв’язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Позовні вимоги підтверджуються: копією паспорта позивача; копією пенсійного посвідчення.

З письмових заперечень Управління Пенсійного фонду України у Балаклійському районі Харківської області вбачається, що  з 01.12.2000 року відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач отримує підвищення до пенсії як учасник війни,  а тому не має права на підвищення до пенсії як особі, яка має статус дитини війни.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.

Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.    

Згідно із ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи зазначений статус позивача, суд зазначає, що його соціальний захист регулюється Законом України «Про соціальний захист дітей війни».  

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.  

Однак, частина 2 статті 6 цього Закону встановлює, що ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за  їх вибором згідно з одним із законів.  

З матеріалів справи вбачається, що позивачу виплачується підвищення до пенсії як   учаснику війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач не має права на підвищення, що виплачується дітям війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Таким чином, відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись статтями 94, 158, 159, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд - 

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя