Справа № 22-ц-7238/2010р. Головуючий 1 інст . – Наумова С.М.
Категорія : про визнання договору дійсним Доповідач – Бобровський В.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е НЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – Бобровського В.В.,
суддів: Шевченко Н.Ф., Пономаренко Ю.А.,
при секретарі - Назаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 13 квітня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованих коштів за кредитним договором, -
в с т а н о в и л а:
У липні 2009 р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до ОСОБА_2 про стягнення заборгованих коштів, у розмірі 552668, 93 доларів США, що складає за курсом НБУ – 4,250079, 34 грн. за кредитними договорами від 7 лютого 2008 року; від 19 червня 2008 року та від 29 серпня 2007року.
В обґрунтування позову банк посилався на те, що ОСОБА_2 за договором кредиту від 29 серпня 2007 року було надано кредит у розмірі 241100 доларів США по 29 серпня 2014 року під 13,5% річних за користування кредитом, за договором від 7 лютого 2008 року 258900 доларів США до 7 лютого 2018 року під 12,75% та за договором від 19 червня 2008 року у розмірі 27100 доларів США до 9 лютого 2018 року під 14,5% з визначенням цільового використання запозичених коштів, але відповідач прийнятих зобов’язань не виконує, внаслідок цього станом на 15 квітня 2009 року виникла вищезазначена заборгованість.
У жовтні 2009 року банк уточнив та доповнив позовні вимоги, зазначивши у якості відповідача додатково ОСОБА_4 на підставах договору поруки від 7 лютого 2008 року, просив стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_5 за кредитним договором від 29 серпня 2007 року 244.417,46 доларів США, що за курсом НБУ складає 1.879594,74 грн.; за договором від 7 лютого 2008 року 279.548,31 доларів США еквівалентних 2.149754,46 грн.; за договором від 19 червня 2008 року – 28703,16 дол. США, що складало 220730,17 грн.
Рішенням районного суду від 13 квітня 2010 року позов задоволено та стягнуто з відповідачів на користь банку солідарно 1730 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 з посиланням на передчасність позову та його необґрунтованість, просив рішення суду скасувати.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення проти них колегія вирішила скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення районного суду змінити з наступного.
Судом встановлено, що ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції банку 29 серпня 2007 року було укладено з ОСОБА_2 генеральна кредитна угода № 687 на десять років, на підставах якої банк прийняв зобов’язання надавати відповідачу кредитні кошти в порядку і на умовах визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї Угоди в межах суми 241.100 доларів США.
Згідно умов кредитного договору від 29 серпня 2007 року позичальнику було надано кредит у розмірі 241100 доларів США з погашенням кредиту відповідно графіку строком на 7 років, з 13,5 % річних за користування кредитом.
За умовами кредитного договору від 7 лютого 2008 року ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 258.900 доларів США до 07.02.2012 року з оплатою 12,75% та 19 червня 2008 року за договором 27100 доларів США на 10 років з відсотковою ставкою 14,5%.
На забезпечення виконання ОСОБА_2 кредитних зобов’язань 7 лютого 2008 року банком було укладено договір поруки з ОСОБА_4, згідно до умов якого поручитель прийняв на себе зобов’язання відповідати перед банком за боржника у межах 527100 доларів США з кінцевим терміном повернення кредитних коштів, встановлених Генеральною кредитною угодою, відсотків за користування кредитом, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в повному обсязі боргових зобов’язань.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2 в порушення прийнятих зобов’язань припинив погашення кредиту за договорами від 29 серпня 2007 року та від 7 лютого 2008 року з 20 грудня 2008 року, а за договором від 19 червня 2008 року з 20 лютого 2009 року.
Станом на 29 липня 2009 року загальна сума нарахованої банком заборгованості згідно наданих розрахунків складає 552668, 93 доларів США еквівалентних за курсом НБУ 4250079, 34 грн.
Задовольняючи позовні вимоги банку відповідно до положень ст..ст.1054 ЦК України про зобов’язання сторін у кредитному договорі та на умовах кредитних договорів між сторонами у справі договору поруки між банком та ОСОБА_5 та його умовах відповідальності поручителя згідно до ст..553 ЦК України, суд дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2, як боржник, який порушив прийняті зобов’язання та ОСОБА_5, як його поручитель відповідають солідарно перед банком в обсязі заборгованих коштів.
Доводи апеляційної скарги про безпідставність висновку суду щодо стягнення у повному обсязі запозичених коштів , відсотків, неустойки та комісійної винагороди без заявлених позовних вимог про розірвання кредитної угоди, колегія не приймає їх до уваги як такі, що не спростовують правильності висновку суду.
За правилом ст..526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно до п.п.9.1, 9.2 Генеральної кредитної угоди № 687 від 29 серпня 2007 року дана Угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами та діє до повного погашення позичальником кредитної заборгованості за всіма отриманими кредитами в рамках угоди.
Також угода втрачає чинність на підставі письмового повідомлення кредитора у випадку порушення позичальником своїх зобов’язань.
Виходячи з наведеного колегія вважає, що в зазначеній частині рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Але в частині покладання на відповідачів солідарної відповідальності за судові витрати банку у справі погодитись не можна, оскільки відповідно до ст..541 ЦК України солідарний обов’язок виникає у випадках , встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов’язання.
За відсутності таких умов колегія вирішила рішення в зазначеній часині змінити та покласти на відповідачів відшкодування судових витрат в рівних частках по 865 грн. з кожного.
Керуючись ст..ст.303, 304, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія. -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 13 квітня 2010 року в частині стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 1730 грн. судових витрат змінити.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» по 865 грн. судових витрат.
В решті це рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили після проголошення але протягом двох місяців може бути оскаржене до Верховного Суду України.
Головуючий підпис
Судді – підписи
Копія вірна: суддя -