Справа № 22-ц-3811/2010р. Головуючий 1 інст.-Чередник В.Є.
Категорія:кредитні Доповідач: Бобровський В.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2010 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді – Бобровського В.В.
суддів – Пономаренко Ю.А., Кокоші В.В.
при секретарі – Андрійко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на рішення Київського районного суду м.Харкова від 22 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про розірвання кредитного договору, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Перший Український міжнародний банк» про розірвання кредитного договору укладеного 21 липня 2007 року та про визнання наслідків для погашення заборгованих сум коштів по курсу Національного банку України долара США до української гривні на час укладання угоди.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що за умовами кредиту він отримав в банку 75000 доларів США, що на той час складено 378750 грн. по курсу 5,05 грн. за 1 долар, але з вересня 2008 року курс валют змінився майже на 60% і станом на 12 січня 2010 року складає 7,98 грн. за 1 долар, що фактично значно змінило умови кредитного договору на які він не міг розраховувати при укладанні кредитного договору і стосовно його інтересів є несправедливими.
Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 22 березня 2010 року позов задоволено частково.
Кредитний договір між ОСОБА_1 та ПАТ «Перший український міжнародний банк» укладений 27 липня 2007 року розірвано.
В решті у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «Перший український міжнародний банк» просить скасувати рішення суду, новим рішенням у позові ОСОБА_1 відмовити за його безпідставністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального прав при вирішенні справи.
Дослідивши матеріали справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення проти них, колегія вирішила апеляційну скаргу банку задовольнити, рішення районного суду в частині розірвання кредитного договору скасувати та у позові ОСОБА_1 в цій частині відмовити з наступного.
Згідно до положень ст..212 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд. виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу відповідно закону, а обґрунтованим є таке рішення, яке ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 27 липня 2007 року між сторонами був укладений кредитний договір, згідно до якого позивач отримав до 27 липня 2027 у банку 75000 доларів США для придбання квартири під 11,5 % річних за користування кредитом, з поверненням кредиту та сплаті процентів в доларах США відповідно до додатку № 1 до цього договору.
На час укладання кредитного договору, станом на 27 липня 2007 року встановлений НБУ курс долара США до української гривні складав 1 долар США за 5,05 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 на підставах положень ч2 ст. 652 ЦК України та виходячи із факту фінансової кризи в державі, різкого зростання курсу долара США до 7,98 грн. районний суд дійшов висновку про те, що відбулись істотні змін обставин які надмірно обтяжили умови виконання позивачем прийнятих зобов’язань, значно порушують його майнові інтереси, а користь від укладання договору кредиту стає мінімальною.
Проте з таким висновком погодитись не можна, оскільки рішення в частині розірвання кредитного договору було ухвалено з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права. При недоведеності обставин, що мають значення для справи, суд помилково вважав їх встановленими.
Згідно до положень ст.. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог його Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За правилом ст.. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимоги однієї із сторін лише у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
В разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні договору відповідно до норм ч.1 ст.652 цього Кодексу договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін. Суд, у разі розірвання договору за таких обставин визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
Із матеріалів справи вбачається, що банк має дозвіл НБУ на здійснення операцій з іноземною валютою.
19 липня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до банку з попередньою заявою на отримання кредиту у сумі 75000 доларів США на 20 років з погашенням кредиту однаковими платежами.
Згідно кредитного договору від 27 липня 2007 року кошти позивачем отримані з оплатою 11,5 % річних за користування кредитом відповідно графіку погашення в доларах США.
Умовами договору було встановлено дострокове повернення кредиту за ініціативою позичальника та право банку на зміну процентної ставки в разі змін на фінансових ринках і конвертацію наданих коштів у валюту кредиту за курсом, встановленим банком на дату здійснення такої операції.
Будь-яких застережень про можливість розірвання договору у зв'язку із зміною курсу національної валюти до долара США без погашення кредиту кредитний договір не містить.
Згідно додаткової угоди від 15 липня 2009 року за заявою позивача банком на три місяця було знижено відсоткову ставку за користування кредитом до 6,56% з метою зменшення фінансового навантаження.
З огляду на викладене, колегія вважає рішення суду в частині розірвання кредитного договору таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а позов ОСОБА_1 в цій частині як безпідставний задоволенню не підлягає.
В решті це рішення не оскаржується та не переглядається.
Керуючись ст..ст. 303, 304, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ПАТ «Перший український міжнародний банк» задовольнити.
Рішення Київського районного суду м.Харкова в частині розірвання кредитного договору скасувати.
В позові ОСОБА_1 до ПАТ «Перший український міжнародний банк» про розірвання кредитного договору відмовити.
В решті це рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили після проголошення але протягом двох місяців може бути оскаржене до Верховного Суду України.
Головуючий – підпис
Судді – підписи
Копія вірна: суддя -