Справа № 22-ц-30722/2010р. Головуючий 1 інст . –Яремчук В.І.
Категорія :інші Доповідач – Бобровський В.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 грудня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – Бобровського В.В.,
суддів: Кокоші В.В., Черкасова В.В.,
при секретарі - Назаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м.Харкова від 13 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного комерційного банку «Золоті ворота», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бистрицька Алла Петрівни, Московський відділ ДВС Харківського міського управління юстиції – про визнання недійсним та таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса, -
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до АКБ «Золоті ворота» про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 544 від 17 квітня 2009 року вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бистрицькою А.П. на Іпотечному договорі № 08-135 від 12 травня 2008 року, укладеного позивачем з відповідачем.
В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилалась на те, що 12 травня 2008 року уклала з банком договір про іпотечний кредит до 11 травня 2018 року.
За умовами цього договору отримано кредит в сумі 350000 грн., зобов’язалась сплачувати відсотки за користування кредитом та на забезпечення виконання зобов’язань за іпотечним договором передана в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.
Позивач зазначала, що виконавчий напис приватним нотаріусом було вчинено безпідставно та в порушення норм Законів України «Про іпотеку», «Про нотаріат», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мінюсту України від 3 б березня 2004 року.
Рішенням районного суду від 13 жовтня 2010 року у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 з посиланням на під ставність позову, необґрунтованість висновку суду про залишення його без задоволення, неправильне застосування судом норм матеріального та порушень вимог процесуального права, просить рішення районного суду скасувати, позов задовольнити в повному обсязі вимог.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення проти них, колегія вирішила скаргу представника ОСОБА_2 відповідно до положень ст..308 ЦПК України відхилити, рішення суду залишити без змін з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.60 цього Кодексу, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 12 травня 2008 року ОСОБА_2 уклала з АКБ «Золоті ворота», правонаступником якого є ПАТ «Золоті ворота» договір про іпотечний кредит, за умовами якого банк надає кредит в сумі 350000 грн. з оплатою за користування кредитом 11,99% річних із строком погашення не пізніше 11 травня 2018 року, для придбання квартири.
Згідно п.3.2.1 цього договору ОСОБА_2 зобов’язалась здійснити погашення кредиту та сплату відсотків, комісійну винагороду в повному обсязі на умовах угоди та неустойку у випадку невиконання прийнятих зобов’язань.
Банк, відповідно до п.3.3.1 договору має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплаті відсотків, комісійної винагороди, неустойки та відшкодування інших збитків, заподіяних невиконанням зобов’язань позичальником.
В забезпечення виконання умов вказаного договору між сторонами укладено договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом 12 травня 2008 року, згідно умов якого ОСОБА_2 передала в іпотеку 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_1, яку придбала в цей день за договором купівлі-продажу.
У випадку невиконання ОСОБА_2 зобов’язань за іпотечним договором за п.2.1.5 договору про іпотеку, банк має право задовольнити вимоги за рахунок предмета іпотеки.
У якості застереження про задоволення вимог банку п.4.2 іпотечного договору передбачено стягнення за цим договором на підставі виконавчого напису нотаріуса або за рішенням суду.
Договором від 23 вересня 2008 року про зміни іпотечного кредиту відсоткова ставка за користування кредитом збільшена до 24,9%, сторони домовились , що позовна давність про стягнення неустойки (пені, штрафу) встановлюється тривалістю в три роки.
У зв’язку з порушенням позивачем умов договору про іпотечний кредит, станом на 11 лютого 2009 року, згідно повідомлення банку на адресу ОСОБА_2 та її поручителя ОСОБА_4 заборгованість по сумах кредиту, поточних відсотків, простроченого кредиту, відсотків та пені склала 362073,78 грн.
Отримавши вказане письмове повідомлення 18 лютого 2009 року ОСОБА_2 не було вжито заходів щодо виконання прийнятих зобов’язань та на підставі заяви банку від 16 квітня 2009 року приватним нотаріусом Бистрицькою А.П. 17 квітня 2009 року було вчинено виконавчий напис про задоволення вимог АКБ «Золоті ворота» за рахунок предмета іпотеки заборговані станом на 13 квітня 2009 року суми строкового кредиту, простроченого кредиту, поточних та прострочених відсотків та пені по простроченим кредиту та відсотків у розмірі 377306,41 грн.: 2300 грн. сплачених нотаріусу за вчинення виконавчого напису відповідно до ст..87 Закону України «Про нотаріат», п.1 затвердженого постановою КМУ № 1178 від 29 червня 1999 року Переліку документів за якими стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, та наданого розрахунку заборгованості з 13 жовтня 2008 року по 12 квітня 2009 року, інших документів, які свідчать про безспірність заборгованості та застосування пені.
За таких обставин відмовляючи у позові ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд відповідно умов іпотечного договору , положень ст..ст. 575, 590 ЦК України, ст..ст. 33 ч.3; 35 Закону України «Про іпотеку», ст..ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та п.п. 282-284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, чинних на час вчинення спірного виконавчого напису, дійшов правильного висновку, що виконавчий напис № 544 вчинений приватним нотаріусом Бистрицькою А.П. 17 квітня 2009 року, до внесення в п283 Інструкції змін наказом мінюста України 15.06.2009 року має силу виконавчого документу підлягає примусовому виконанню, оскільки був вчинений із дотриманням вимог норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_2 про необґрунтоване збільшення суми за виконавчим написом від письмового повідомлення від 16 лютого 2009 року, не безспірність штрафних санкцій та відсутність у написі строку за яким провадиться стягнення заборгованих сум платежів, та пені і те що доказом безспірності та факту прострочення може бути лише визнання боржником боргу, колегія не приймає до уваги, як такі що не спростовують правильності висновку суду, оскільки за виконавчим написом сума визначена на час звернення банку у квітні 2009 року з нарахуванням заборгованих коштів та пені за відповідний період і того, що після отримання письмового повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання у лютому 2009 року ОСОБА_2 зазначені банком факти не оспорювались.
З огляду на викладене, керуючись ст..ст. 303, 304, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Московського районного суду м.Харкова від 13 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після проголошення але протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий підпис Су дді – підписи Копія вірна