Справа № 22-ц-2967/2010р. Головуючий 1 інст.-Жмуд Н.М.
Категорія: захист прав споживачів Доповідач: Бобровський В.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2010 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді – Бобровського В.В.
суддів – Шевченко Н.Ф., Кокоші В.В.
при секретарі – Андрійко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 1 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника», комунального підприємства «Водоканал» Лозівської міської ради Харківської області про захист прав споживачів, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП «Дирекція єдиного замовника та КП «Водоканал Лозівської міської ради Харківськї області про захист прав споживача послуг водокористування.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що до житлового будинку по АДРЕСА_1 мав дозвіл на підключення до мережі водопостачання з 31 жовтня 1996 року за рішенням селищної ради, але за відсутністю технічної необхідності та можливості врізки до будинкового водогону не здійснювалось.
26 березня 2008 року представником КП «ДЄЗ» було складено акт без його участі про самовільне підключення та запропоновано зареєструвати факт врізки в КП «Водоканал» без зазначення строку. Проте у червні 2008 року йому було виставлено рахунок на 1892, 92 грн. без будь-яких підстав, відмовляли у наданні водопостачання вимагаючи погашення вказаної суми і лише після укладання договору про реструктуризацію боргу 18 листопада 2008 року прийняли заяву на виготовлення технічної документації.
Позивач просив суд визнати договір про реструктуризацію від 18 листопада 2008 року недійсним, зобов’язати КП «ДЄЗ» зменшити нараховану суму боргу та КП «Водоканал» розпочати водопостачання до житлового будинку АДРЕСА_1.
Рішенням суду від 1 березня 2010 року у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення міськрайонного суду, новим рішенням як підставний позов задовольнити посилаючись на те, що при вирішенні спору судом неправильно застосовані норми матеріального права.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення проти них, колегія вирішила скаргу ОСОБА_1 відповідно до положень ст.. 308 ЦПК України відхилити, рішення міськрайонного суду залишити без змін з наступного.
Згідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом на підставах наданих доказів встановлено, що ОСОБА_1 має житловий будинок по провулку Стаханівський у смт Панютене Лозівського району Харківської області. Рішенням селищної ради від 31 жовтня 1996 року йому було надано дозвіл на підключення домоволодіння до мережі водопостачання. Згідно акту раціонального використання та охорони води від 26 березня 2008 року було виявлено представником КП «Дирекція єдиного замовника» факт користування водопостачанням без реєстрації в КП «Водоканал».У зв’язку з тим, що позивачем не було вжито відповідних заходів на виконання відповідних умов водопостачання, за травень 2008 року КП «Дирекція єдиного замовника» в межах повноважень наданих КП «Водоканал» нарахована заборгованість платежів у сумі 1869 грн. 92 коп., яку ОСОБА_1 не оспорював до червня 2009 року. 18 листопада 2008 року на підставі його заяви підприємством з ним було укладено договір про реструктуризацію до 30 квітня 2009 року заборгованих платежів, а до мережі водопостачання відповідно до розробленої у червні технічної документації домоволодіння було підключено 1 грудня 2008 року.
За правилом ст.. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Судом визнається недійсним правочин відповідно до ч.1 ст. 231 цього Кодексу якщо вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї тиску з боку другої сторони.
ОСОБА_1 не було надано суду достовірних доказів про те, що протягом березня-листопада 2008 року відповідачами до нього вживались примусові дії на укладання спірного договору спрямованого на порушення прав споживача.
За таких обставин відповідно до норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов правильного висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про реструктуризацію заборгованих комунальних платежів, їх зменшення та про зобов’язання розпочати водопостачання, оскільки за правилами ст..ст.19, 22, 23, 32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з водопостачання надаються споживачам на підставі договору за плату відповідно до встановлених тарифів з правом підприємства обмежити водопостачання до рівня екологічної броні у разі якщо споживачем не в повному обсязі внесено плату за використану питну воду.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем послуги із водопостачання були отримані після виготовлення технічної документації, оплати виконаних робіт 18 листопада 2008 р.
З огляду на викладене, колегія вважає доводи апеляційної скарги про порушення відповідачем його прав споживача безпідставними та такими, що не спростовують правильний по суті висновок суду.
З огляду на викладене, керуючись ст..ст. 303, 304, 308, 312-313 ЦПК України, колегія. -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 1 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після проголошення але протягом двох місяців може бути оскаржена до Верховного Суду України.
Головуючий –
Судді –