УХВАЛА

12 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 914/223/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Львівської області

(суддя - Трускавецький В.П.)

від 28.04.2021

та постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Кордюк Г.Т., судді - Плотніцький Б.Д., Скрипчук О.С.)

від 13.09.2021

у справі за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвестсіті";

2. ОСОБА_1 ;

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Кепітал Менеджмент"

про солідарне стягнення 1 215 659,98 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. 18 січня 2021 року АТ "Кредобанк" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про солідарне стягнення з ТОВ "Агроінвестсіті", ОСОБА_1 та ТОВ "Сервіс Кепітал Менеджмент" 1 215 659,98 грн, з яких: 1 111 098,20 грн - сума кредиту, 92 121,09 грн - прострочені відсотки, 1 898,74 грн - нараховані відсотки та 10 541,95 грн - пеня.

2. Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.04.2021, залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2021, позов задоволено частково, стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 1 111 098,20 грн - суми кредиту, 92 121,09 грн - прострочених відсотків та 1 898,74 грн - нарахованих відсотків. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. 11.10.2021 ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4. Перевіривши форму і зміст касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

5. Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

6. Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

7. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

8. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

9. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

10. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

11. У разі, якщо касаційна скарга подається у зв`язку з порушенням норм процесуального права відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК України, то підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

12. Верховний Суд зауважує, що відповідно до цього пункту не всі процесуальні порушення є підставою для касаційного оскарження.

13. У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

14. Крім того, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

15. Отже, при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (підпункти) частини 2 статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

16. При цьому, обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-3 частини 2 статті 287 ГПК України, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

17. Критеріями визначення подібності правовідносин в іншій аналогічній справі є: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет) (ухвала об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19).

18. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають нормам статті 5 ЦК України, статті 58 Конституції України та висновкам, викладених у рішенні Конституційного суду України від 13.05.1997 та від 09.02.1999 у справі № 1-7/99 щодо офіційного тлумачення цієї статті Конституції.

19. Також скаржник посилається на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 05.06.2019 у справі 554/1566/17, від 06.03.2018 у справі № 910/1408/15-г, від 22.03.2018 у справі № 910/2774/17, від 18.04.2018 у справі № 910/6980/17, від 26.06.2018 у справі № 905/2475/15 щодо застосування частини 4 статті 559 ЦК України та рішення Європейського суду з прав людини у справах "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації", "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України", "Гірвісаарі проти Фінляндії".

20. Водночас скаржник не визначає підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень щодо застосування/незастосування цих норм матеріального права, передбаченої (передбачених) частиною 2 статті 287 ГПК України та не наводить відповідного обґрунтування.

21. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

22. Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 174, 234, 288 пункту 5 частини 2 статті 290, частини 2 статті 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 28.04.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 у справі № 914/223/21 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 18-20 цієї ухвали;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова