АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

01 грудня 2010 року                                                                                 м.Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

              головуючого – Доценко Л.І.                                                                                                        

              суддів –  Журавльова О.Г., Мартинової К.П.,

              при секретарі секретаря –  Білорусової Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, про стягнення аліментів на утримання дітей, про виселення, треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – орган опіки та піклування Южненської міської ради, ВАТ «Одеський припортовий завод», за участю прокурора м.Южне Одеської області ,   за апеляційною скаргою  ОСОБА_2 на заочне рішення Южненського міського суду Одеської області від 25 лютого 2010 року,

                                                                ВСТАНОВИЛА:

        26 травня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, про стягнення аліментів на утримання дітей, про виселення.

     Позивачка обгрунтовувала свої вимоги тим, що з 1993 року по 2009 рік сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. З 23.03.2007 року ОСОБА_2 утримується під вартою і на теперішній час відбуває покарання за вчинення замаху на вбивство позивачки. Відповідач ОСОБА_2 вчинив замовлення на вбивство ОСОБА_1, але не довів свій злочинний умисел до кінця і був затриманий працівниками міліції. Даний злочин став шокованим для позивачки та її дітей та спричинив їм тяжку психічну травму.  ОСОБА_2 фактично вчинив злочин не тільки відносно позивачки, а й відносно своїх дітей, які є потерпілими від злочину, оскільки діти могли стати сиротами.

      Позивачка вважає, що ОСОБА_2, вчинивши зазначений злочин, повинен бути позбавлений батьківських прав відносно обох дітей: сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі ст. 164 ч.1 п.6 СК України. Також позивачка просить стягнути аліменти на утримання дітей з ОСОБА_2 в твердій грошовій сумі у розмірі 400 (чотириста) гривень на кожну дитину, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття. Позивачка зі своїми дітьми мешкає за адресою: АДРЕСА_1   у малосімейному відомчому гуртожитку, що належить ВАТ “ Одеський припортовий завод”. Відповідач  ОСОБА_2  по  теперішній час зареєстрований  за

_____________________________________________________________________________ Головуючий у першій інстанції- Горяінова  К.А. Справа № 22ц- 20643\10

Доповідач – Доценко Л.І.                                                                              Категорія ЦК : 50

зазначеною адресою, тому позивачка змушена сплачувати комунальні послуги, в тому числі     і за  ОСОБА_2,  що  ставить її у скрутне становище.

Наказом №256-к від 06.04.2009 року ОСОБА_2 звільнений з ВАТ «Одеський припортовий завод» на підставі п.7 ст.36 КЗпП України, у зв'язку із набранням чинності вироку суду.

     Відповідно до ч.2 ст.132 Житлового кодексу України,  працівники підприємств, можуть бути виселені без  надання другого жилого приміщення, у випадку їх звільнення за вчинення злочину.

     Позивачка просить  визнати ОСОБА_2 таким, що виселений з квартири АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивачка та представник позивачки позов підтримали в повному обсязі.

         Відповідач  ОСОБА_2 надав до суду заяву, в якій вказує,  що позовну заяву визнає частково лише відносно вимог про стягнення аліментів з урахуванням його заробітку та тих обставин,  що він  знаходиться  у місцях позбавлення волі.

       Представник третьої особи  ВАТ «Одеський припортовий завод» надав до суду заяву, в якій просить суд розглядати справу за відсутності представника ВАТ «Одеський припортовий завод» та  не  заперечує  проти  задоволення позову.

Прокурор м.Южне Одеської області не заперечує проти задоволення позову у повному обсязі.

     Представник органу опіки та піклування Южненської міської ради у судовому засідання позов підтримав у повному обсязі, вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, відносно його дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

        Заочним рішенням Южненського міського суду Одеської області від 25 лютого 2010 року позов  ОСОБА_1 - задоволено частково.

     Суд  позбавив батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, відносно його неповнолітньої дитини - ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої дитини - ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_2.

    Суд  стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 26.05.2009 року в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) гривень щомісячно до повноліття ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до 01.03.2014 року.

Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_2 починаючи з 26.05.2009 року, в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) гривень щомісячно до повноліття ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто до 29.06.2020 року.

         Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) гривень за один місяць - негайно.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) гривень за один місяць - негайно.

Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.

Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 180 (сто вісімдесят) гривень а саме: судовий збір у розмірі 60 (шістдесят) гривень, витрати на інформаційно-технічие забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 120 (сто двадцять) гривень - на користь держави.

       Суд  виселив  ОСОБА_2 з АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

В іншій частині задоволення позову - відмовлено.

        В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить заочне рішення Южненського міського суду Одеської області від 25 лютого 2010 року  скасувати та справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд, так як судом порушені норми матеріального та процесуального права.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної  скарги, перевіривши  законність і обгрунтованість  рішення суду  в межах позовних  вимог і доводів апеляційної скарги, колегія  суддів  вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

      Відповідно до ст.308 ЦПК України  апеляційний суд  відхиляє апеляційну скаргу  і залишає  рішення без зміни, якщо  визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення  з додержанням  вимог матеріального  і процесуального  права.

      Не  може бути скасоване правильне  по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних  міркувань.

        Відповідно до ст.164 ч.1п.6 СК України  мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав,  якщо вона,  він  засуджений за умисний злочин щодо дитини.

    Відповідно  до ст.180 СК України батьки зобов;язані  утримувати  дитину до досягнення  нею  повноліття.

          Відповідно до ст.132 ч.2 ЖК України працівники підприємств, можуть бути виселені без надання другого жилого приміщення, у випадку їх звільнення  за вчинення злочину.

      Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 1993року по 2009рік. Від шлюбу вони мають двоїх дітей сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2

        Ухвалою колегії суддів Судової палати  Верховного Суду України у кримінальних справах від 09 грудня 2008року ОСОБА_2 засуджений за ч. 3 ст. 27, ч.2 ст.15, п.п. 11, 12 ч.2 ст.115 КК України  із застосуванням ст.69 КК України до 8 років позбавлення волі.

        ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом з  дітьми мешкали  у малосімейному гуртожитку, що належить ВАТ “ Одеський припортовий  завод” за адресою: АДРЕСА_1

      Наказом № 256-к від 06.04.2009року ОСОБА_2 звільнений  з ВАТ “ Одеський припортовий завод”  на підставі  п. 7 ст.36 КЗпП України у зв;язку із набранням чинності  вироку суду.

        Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 на підставі ст.164 ч.1п.6 СК України повинен бути позбавлений батьківських прав відносно дітей, оскільки ОСОБА_2 скоїв злочин не тільки проти своєї дружини але і проти дітей, які могли стати сиротами, якби ОСОБА_2 довів свій замах на вбивство ОСОБА_1 до кінця. ОСОБА_2 повинен на підставі ст.ст.180, 184 СК України сплачувати аліменти  на утримання дітей, які проживають з матер;ю.

      Крім того, суд першої інстанції прийшов до висновку про виселення ОСОБА_2 із гуртожитку на підставі ст.132 ч.2 ЖК України, оскільки він був звільнений з підприємства  у зв;язку з набранням  чинності  вироку суду.

      Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно  визначив  юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

        В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказується на те, що позбавлення його батьківських прав відносно його дітей є незаконним, оскільки він  любить своїх дітей, завжди робив все , щоб вони були  щасливі.  Колегія суддів не приймає до уваги дані доводи, оскільки замах ОСОБА_2  на вбивство  матері своїх  дітей  не зробило б дітей  щасливими.

    Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції розглянув справу у відсутності представника  ОСОБА_2- ОСОБА_9, спростовуються матеріалами справи, оскільки  в матеріалах справи  відсутня  довіреність  від імені ОСОБА_2 на ім;я ОСОБА_9

      Також апелянт не згоден з рішенням суду в частині стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі. Колегія суддів не приймає до уваги дані доводи, оскільки в апеляційній скарзі  ОСОБА_2  вказує на те, що у нього нерегулярний та мінливий дохід.

    Відповідно до ст.184 ч.1 СК України  якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину  доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за  заявою платника або одержувача може  визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

      Колегія суддів вважає, що  суд першої інстанції визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі  виходив з вимог ст.184 СК України.

    Таким чином, колегія суддів  вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для  висновку про неправильне застосування  судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які  призвели  або могли  призвести  до неправильного вирішення справи.

      Керуючись ст.ст.  307 ч.1п.1, 308, 315, 319   ЦПК України, колегія суддів у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області,

УХВАЛИЛА:

       Апеляційну  скаргу   ОСОБА_2   відхилити.

       Заочне  рішення  Южненського  міського суду Одеської області від 25 лютого 2010 року   залишити без змін.

      Ухвала суду набирає законної сили з моменту  її проголошення та може бути          оскаржена до суду касаційної інстанції  протягом двадцяти днів  з дня набрання нею  

          законної сили.

Головуючий                                                                        Л.І.Доценко

Судді                                                                                                О.Г.Журавльов

                                                                                                          К.П.Мартинова