ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 38/318 | 06.11.07 |
За позовом | Відкритого акціонерного товариства “Київський центральний універмаг” |
До | Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) –Відповідач 1; Комунальне підприємство “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна” –Відповідач 2 |
Третя особа | Фонд державного майна України |
Про | визнання права власності |
Суддя Власов Ю.Л.
Представники: |
Від позивача | Доценко М.С. |
Від відповідачів | Відповідач 1 –Онисимчук О.О.; Відповідач 2 –не з’явились |
Від третьої особи | Тетерятник О. |
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відповідачів про визнання за Позивачем права власності на об’єкт нерухомого майна (будівлю ЦУМ), який відповідно до технічного паспорту, виданого Відповідачем 2, значиться за адресою: вул. Хрещатик/Б.Хмельницького, 38/2 у Шевченківському районі м. Києва –будівля ЦУМу (нежитлове приміщення), площа –21741,4 кв.м. (літера А); зобов’язання Відповідача 2 зареєструвати за Позивачем право власності на об’єкт нерухомого майна –будівлю ЦУМу (нежитлове приміщення), площею 21741,4 кв.м., який відповідно до технічного паспорту значиться під літерою А та знаходиться за адресою: вул. Хрещатик/Б.Хмельницького, 38/2, Шевченківського району м. Києва.
Заявлений позов Позивач обґрунтовує наступним. Позивач звернувся до Відповідача відповідно до норм чинного законодавства України з заявою про видачу свідоцтва про право власності на будівлю ЦУМу. Відповідач у листі неправомірно відмовив Позивачу у видачі такого свідоцтва.
Об’єкт нерухомого майна було передано Позивачу на праві володіння, користування та розпорядження в процесі приватизації Орендного підприємства “Київський центральний універмаг”. Договором купівлі-продажу Третя особа передала право розпорядження вказаною вище будівлею. В результаті цього Позивач набув право власності на будівлю ЦУМу, яка відповідно до технічного паспорту, виданого Відповідачем 2, значиться за адресою: вул. Хрещатик/Б.Хмельницького, 38/2 у Шевченківському районі м. Києва
Таким чином, відмова Відповідача 1 у видачі свідоцтва про право власності Позивача на вказану будівлю порушує права Позивача передбачені ст.316, ч.1 ст.317, ст.321 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.37 Закону України “Про власність”.
Відповідач 1 заперечив проти задоволення позову мотивуючи наступним. Позивач звернувся до Відповідача 1 з заявою про видачу свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення. Документи, які були додані Позивачем до вказаної заяви, не відповідали вимогам Положення про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, а нормами чинного законодавства не передбачено оформлення права власності у випадках передачі особі права розпорядження.
Як вбачається зі статуту Позивача останньому було передано не весь обсяг повноважень щодо розпорядження майном, тому підстав для ствердження того, що у Позивача виникло право власності немає. Таким чином, Відповідач 1 відмовляючи Позивачу в оформленні права власності керувався виключно нормами чинного законодавства та діяв в межах наданих повноважень.
Відповідач 2 письмових пояснень з приводу заявленого Позивачем позову або будь-яких документів суду не подав, в судові засідання своїх представників взагалі не направляв.
Третя особа повністю підтримала позовні вимоги заявлені Позивачем та у поданих поясненнях вказала про наступне.
Повний обсяг права власності на спірну будівлю було надано Позивачу поетапно, передачею до статутного фонду товариства майнових (речових) прав, а саме: рішенням про заснування та діяльність акціонерного товариства “Київський центральний універмаг” право володіння та користування, договором купівлі-продажу цінних паперів право розпорядження. Відповідно до прийнятих рішень Третя особа надала листом перелік майна, переданого до статутного фонду Позивача із зазначенням спірної будівлі.
Ухвалою від 17.09.2007р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 02.10.07р.
Ухвалою від 02.10.07р. розгляд справи був відкладений на 23.10.07р. Цією ж ухвалою о участі у справі було залучено третю особу.
Ухвалою від 23.10.07р. розгляд справи був відкладений на 06.11.07р., у зв’язку з неподанням Відповідачем та Третьою особою витребуваних документів та необхідністю витребування нових доказів по справі. Цією ж ухвалою до участі у справі було залучено Відповідача 2.
Судом заслухані пояснення сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд
ВСТАНОВИВ:
27.06.94р. між Третьою особою та організацією орендарів орендного підприємства “Київський центральний універмаг” був підписаний установчий договір №АТ-60 про заснування та діяльність Акціонерного товариства “Київський центральний універмаг”, в якому вказані особи дійшли згоди виступити засновниками та першими акціонерами Позивача.
Відповідно до п.3.2. вказаного договору Позивач є правонаступником орендного підприємства “Київський центральний універмаг” з моменту державної реєстрації.
Відповідно до п.4.1., 4.2., 4.3. зазначеного договору засновники передають Позивачу у власність майно у вигляді матеріальних активів, що перебувають на балансі орендного підприємства “Київський центральний універмаг”. Позивач стає власником майна, переданого йому акціонерами і одержаного в результаті господарської діяльності, а також набутого на інших законних підставах. Позивач вільно, без обмежень здійснює володіння, користування і розпорядження своїм майном у відповідності з вимогами чинного законодавства України.
Згідно з п. в), д) ст.5 зазначеного статуту будинок Центрального універмагу, що орендується організацією орендарів, створеної трудовим колективом універмагу, відповідно до договору оренди з Третьою особою знаходився у орендного підприємства, створеного організацією орендарів, на праві повного господарського відання. Підприємством –користувачем будинку Центрального універмагу підписано протокол погодження вартості нематеріальних активів об’єкта приватизації “Орендне підприємство “Київський центральний універмаг”, не відображених в балансі підприємства, який затверджений Фондом державного майна України від 16.06.1994р. відповідно до якого вартість нематеріальних активів майнового права –права повного господарського відання будинком Київського центрального універмагу, що не приватизується, складає 6214530 тис. крб. і це становить 24,66% від статутного фонду Позивача.
Відповідно до п.7.2. статуту тримаючи у власності пакет акцій розміром 24,66% від статутного фонду акціонерного товариства, держава підтверджує правонаступництво Позивача стосовно права повного господарського відання в частині користування будинком Центрального універмагу, залишаючи за собою право заборони при прийнятті будь-яких рішень органами управління Позивача (загальними зборами, правлінням) стосовно змін юридичного статусу зазначеного пакету акцій, які можуть призвести до невиконання зобов’язань по охороні пам’ятника архітектури, погіршення стану будинку Центрального універмагу, використання не за призначенням, тощо.
27.06.94р. Третьою особою та організацією орендарів орендного підприємства “Київський центральний універмаг” був затверджений статут Позивача.
Відповідно до п.2.1. вказаного статуту Позивача засновано згідно з установчим договором про створення АТ “Київський центральний універмаг”, який було укладено уповноваженими представниками засновників відповідно з чинним законодавством і планом приватизації державного майна, що орендується Орендним підприємством “Київський центральний універмаг”, укладеним у червні 1994р. шляхом перетворення орендного підприємства у Позивача який є правонаступником орендного підприємства “Київський центральний універмаг”.
Згідно з п.4.1. вказаного статуту Позивач є правонаступником орендного підприємства “Київський центральний універмаг” з моменту державної реєстрації.
Відповідно до п.4.7. зазначеного статуту Позивач є власником майна, переданого йому засновниками та учасниками у власність. Позивач вільно і без обмежень здійснює володіння, користування і розпорядження своїм майном у рамках чинного законодавства України.
Згідно з п.6.2. вказаного статуту статутний фонд Позивача дорівнює вартості цілісного майнового комплексу орендного підприємства “Київський центральний універмаг”, визначеного актом оцінки вартості майна орендного підприємства.
Відповідно до п.6.3. зазначеного статуту до статутного фонду Позивача на момент його створення вноситься державне майно, яке складається з двох елементів: нематеріальних активів, не відображених в балансі у вигляді майнового права –права повного господарського відання будинком ЦУМу, іншого державного майна, переданого в оренду організації орендарів ЦУМу.
Згідно з п. в), д) п.7.6. зазначеного статуту будинок Центрального універмагу, що орендується організацією орендарів, створеної трудовим колективом універмагу, відповідно до договору оренди з Третьою особою знаходився у орендного підприємства, створеного організацією орендарів, на праві повного господарського відання. Підприємством – користувачем будинку Центрального універмагу підписано протокол погодження вартості нематеріальних активів об’єкта приватизації “Орендне підприємство “Київський центральний універмаг”, не відображених в балансі підприємства, який затверджений Фондом державного майна України від 16.06.1994р. відповідно до якого вартість нематеріальних активів майнового права –права повного господарського відання будинком Київського центрального універмагу, що не приватизується, складає 6214530 тис. крб. і це становить 24,66% від статутного фонду Позивача.
Відповідно до п.7.14. вказаного статуту тримаючи у власності пакет акцій розміром 24,66% від статутного фонду Позивача, держава підтверджує правонаступництво Позивача стосовно права повного господарського відання в частині користування будинком Центрального універмагу, залишаючи за собою право заборони при прийнятті будь-яких рішень органами управління Позивача (загальними зборами, правлінням) стосовно змін юридичного статусу зазначеного пакету акцій, які можуть призвести до невиконання зобов’язань по охороні пам’ятника архітектури, погіршення стану будинку Центрального універмагу, використання не за призначенням, тощо.
23.04.1996р. Третьою особою та Позивачем був підписаний акт передачі Позивачу майнового комплексу орендного підприємства, за яким Третя особа передала, а Позивач прийняв активи і пасиви орендного підприємства “Київський центральний універмаг”, включаючи будинок ЦУМУ, згідно з передаточним балансом орендного підприємства акціонерного товариства станом на 01.05.94р., протоколом засідання інвентаризаційної комісії від 03.05.94р., інвентаризаційними описами господарських засобів та актом оцінки вартості майна орендного підприємства “Київський центральний універмаг”, затверджених наказом Фонду 07.06.94р. №11-ОМ. Передача вказаного майнового комплексу здійснена згідно з п.4, 5, 6, 7 Декрету Кабінету Міністрів України “Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду” від 20.05.1993р. №57-93 на підставі Плану приватизацію орендного підприємства “Київський центральний універмаг”, затвердженого наказом ФДМ України 16.06.94р. №37-АТ.
23.04.96р. Третьою особою було видане Позивачу свідоцтво про власність №П-495 яким засвідчено, що майно Позивача є власністю акціонерів товариства, які придбали акції відповідно до Закону України “Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду”. Третя особа підтверджує, що пакет акцій у розмірі 24,66 відсотків від статутного фонду, що залишається у власності держави, як гарант збереження пам’ятника архітектури –будинку ЦУМу, не підлягає відчуженню від держави, є неподільним і незмінним при будь-яких змінах статутного фонду Позивача. Держава, в особі Третьої особи, підтверджуючи правонаступництво Позивача стосовно права повного господарського відання акціонерним товариством будинку ЦУМу, залишає за собою право вето (заборони) при прийнятті будь-яких рішень, які можуть привести до невиконання зобов’язань Позивача по охороні пам’ятки архітектури –будинку ЦУМу.
05.12.06р. між Позивачем та Третьою особою був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №543 за яким Позивач зобов’язався передати, а Третя особа сплатити цінні папери –прості іменні акції, інформація про випуску яких відповідно до чинного законодавства, зареєстрована Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 30.10.2006р. Загальна вартість акцій 25556000,40 грн.
Оплата за акції здійснюється Третьою особою нематеріальними активами у вигляді майнового права держави – права розпорядження будівлею Позивачем, що підтверджується підписанням двостороннього акту прийому-передачі нематеріальних активів між Позивачем та Третьою особою.
07.12.06р. між Третьою особою та Позивачем був підписаний акт передачі-приймання нематеріальних активів №740 від 07.12.2006р., за яким Третя особа передала Позивачу нематеріальні активи, а саме майнове право –право розпорядження будівлею Відкритого акціонерного товариства “Київський центральний універмаг”, ринкова вартість якого визначена у розмірі 25556000 грн. в оплату за прості іменні акції Позивача.
03.05.07р. Третя особа направила Позивачу лист №10-21-7027 до якого додала перелік майна, переданого до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства “Київський центральний універмаг” згідно з договором від 05.12.06р. №543 між Позивачем та Третьою особою, відповідно до якого Третя особа передала Позивачу будівлю ЦУМу вартістю 25618145,70 грн., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 2.
Відповідно до п.3.2. статуту Позивача, Позивач є правонаступником Орендного підприємства “Київський центральний універмаг” з моменту його державної реєстрації та прийняв всі його майнові права та обов’язки, у тому числі, майнові права та обов’язки щодо володіння, користування, розпорядження будинком Центрального універмагу відповідно до норм статей 4, 5, 6 цього статуту. Здійснюючи право повного господарського відання, Позивач володіє, користується та розпоряджається зазначеним вище майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності товариства.
Відповідно до п.4.2. статуту Позивача, Позивач є власником майна, в тому числі, переданого йому засновниками та акціонерами у власність, як вклад до статутного фонду у момент заснування, відповідно до статті 4 “Рішення (установчий договір) про заснування та діяльність акціонерного товариства “Київський центральний універмаг”; будівлі ЦУМу (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 2). Будинок Київського ЦУМу (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 2) не може бути відчужено або передано в заставу до продажу пакета акцій, що належить державі в особі Фонду державного майна України.
Відповідно до п.5.1. статуту, засновниками Позивача є держава в особі Фонду державного майна України, і організація орендарів орендного підприємства “київський центральний універмаг”.
19.06.07р. Позивач звернувся до Відповідача 1 із заявою про оформлення права приватної власності на об’єкт нерухомості –нежилий будинок, який розташований в м. Києві за адресою: вул. Хрещатик/ Б. Хмельницького, 38/2 в Шевченківському районі.
До вказаної заяви Позивачем було додано наступні документи: свідоцтво про державну реєстрацію; довідка з ЄДРПОУ; довідка №251 від 19.06.07р.; довіреність; статути Позивача; рішення (установчий договір) №АТ-60; наказ ФДМУ від 27.04.94р.; наказ ФДМУ від 14.04.94р.; план приватизації; наказ ФДМУ від 16.06.94р.; наказ ФДМУ від 22.12.05р.; довідка про взяття на облік платника податків; свідоцтво про власність та акт передачі; лист ФДМУ від 03.05.07р.; договір №543 від 05.12.06р.; акт передачі-приймання від 07.12.06р.; наказ ФДМУ від 27.06.94р.
04.07.07р. Третя особа направила Відповідачу 1 лист №10-121-10476 в якому вказала, що Третя особа здійснила комплекс заходів щодо завершення приватизації Позивача, в результаті чого до статутного фонду Позивача була передана будівля ЦУМ по вул. Б.Хмельницького, 2 у м. Києві. З урахування викладеного Третя особа пропонує Відповідачу 1 видати Позивачу свідоцтво про право власності на будівлю ЦУМ по вул. Б.Хмельницького, 2 у м. Києві.
07.08.07р. Відповідач 1 у листі від 07.08.07р. відмовив Позивачу у оформленні права власності на будівлю ЦУМу, мотивуючи тим, що оформлення права власності на об’єкти нерухомості з видачею свідоцтва про право власності, здійснюється Відповідачем 1 відповідно до Положення про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001р. №1820, зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції 31.08.2001р. №62/364 на підставі визначеного пакету документів. Наданий Позивачем пакет документів не сформований відповідно до вимог Положення. З наданих документів взагалі неможливо з’ясувати, які правові підстави припинення права державної власності на вказану будівлю та виникнення на неї права приватної власності у Позивача. Укладення договору №543 купівлі-продажу цінних паперів від 05.12.06р., згідно з яким передбачалась оплата акцій шляхом передачі права розпорядження будівлею, не є підставою для оформлення права власності.
Спір у даній справі виник з причини того, що Позивач вважає себе власником вказаного приміщення, а Відповідач 1 цього не визнає.
Дослідивши встановлені судом обставини справи та пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.316, 317, 328 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з ст.2, 4 Закону України “Про власність” право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними. Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.
З наведених норм вбачається, що зміст права власності складає сукупність правомочностей власника з володіння, користування і розпорядження певним майном. Право володіння означає, що власник має юридично закріплену можливість фактично посідати, панувати над майном, можливість впливати на нього у будь-який момент, здійснювати стосовно нього свою волю. Право користування полягає в тому, що власник має юридично закріплену можливість використовувати корисні якості майна для себе, здобувати з цього користь, вигоду. Право розпорядження означає юридично забезпечену можливість встановлювати, змінювати, припиняти юридичну долю майна, яка може виражатись навіть у відчуженні або залишенні майна.
Відповідно до ст.85 Господарського кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.
Згідно з ст.37 Закону України “Про власність” майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.
Відповідно до ст.136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Як встановлено судом, Третя особа є засновником Позивача. При створенні Позивача Третя особа передала до статутного фонду Позивача право повного господарського відання з володіння, користування та розпорядження будинком Центрального універмагу, що знаходиться в м. Києві по вул. Б. Хмельницького, 2 з обмеженням даного права в частині охорони даного будинку як пам’ятки архітектури, недопущення погіршення Позивачем його стану та використання його Позивачем не за цільовим призначенням як закладу торгівлі.
Як встановлено судом за договором від 05.12.06р. та актом від 07.12.06р. Третя особа передала Позивачу також повне право розпорядження будівлею Центрального універмагу, що знаходиться в м. Києві по вул. Б. Хмельницького, 2.
Відповідно до п.4.2. статуту Позивача, затвердженого загальними зборами Позивача від 19.056.907р., останній є власником майна, переданого йому засновниками та акціонерами у власність, як вклад до статутного фонду у момент заснування, відповідно до ст.4 “Рішення (Установчого договору) про заснування та діяльність акціонерного товариства “Київський центральний універмаг”, в тому числі, будівлі ЦУМу (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 38/2).
Таким чином, внаслідок кількох правочинів, вказаних у встановлюючій частині даного рішення, Третя особа передала Позивачу права володіння, користування та розпорядження будинком Центрального універмагу, що знаходиться в м. Києві по вул. Б. Хмельницького, 2, що у сукупності становить право власності Позивача на вказаний будинок. Передання права власності Позивачу на вказаний будинок Центрального універмагу підтверджується листами, поясненнями та іншими документами Третьої особи, яка є органом державної влади, спеціально уповноваженим здійснювати дії з управління, розпорядження та приватизації державним майном.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно з ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Стаття 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, що набрали законної сили;
Як встановлено судом 07.08.07р. Відповідач 1 у листі від 07.08.07р. відмовив Позивачу у оформленні права власності на будівлю ЦУМу, мотивуючи тим, що з наданих Позивачем документів неможливо з’ясувати, які правові підстави припинення права державної власності на вказану будівлю та виникнення на неї права приватної власності у Позивача.
Враховуючи викладене вище, суд вважає вимоги Позивача щодо визнання за ним права власності на будинок Центрального універмагу, який розташований в м. Києві по вул. Б. Хмельницького, 38/2, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З вказаних вище правоположень вбачається, що особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та законних інтересів. Як вбачається з матеріалів справи Відповідач 2 прав та охоронюваних законом інтересів Позивача не оспорює, а отже в даному випадку мова може йти лише про порушення Відповідачем 2 прав та охоронюваних законом інтересів Позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач у поданій позовній заяві просить суд зобов’язати Відповідача 2 зареєструвати за Позивачем право власності на об’єкт нерухомого майна –будівлю ЦУМу (нежитлове приміщення), площею 21741,4 кв.м., який відповідно до технічного паспорту значиться під літерою А та знаходиться за адресою: вул. Хрещатик/Б. Хмельницького, 38/2, Шевченківського району м. Києва.
Відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість може бути оскаржена до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Відповідно до ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця, сторін правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними осіб. Заява про державну реєстрацію права власності подається до органу державної реєстрації прав, на території якого перебуває нерухоме майно або більша за площею його частина. Державна реєстрація інших речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться в органі державної реєстрації прав, де зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Отже, вказаними вище правоположеннями передбачено, що для державної реєстрації права на нерухоме майно, власник цього майна звертається до комунального підприємства бюро технічної інвентаризації із відповідною заявою. У державній реєстрації права власності на нерухоме майно може бути відмовлено з підстав вказаних у ст.24 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач до Відповідача 2 із заявою про реєстрацію права власності на вказану вище будівлю не звертався, а Відповідач 2 не відмовляв Позивачу у реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна. На підтвердження іншого, Позивачем не подано суду будь-яких документів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що права Позивача щодо державної реєстрації права власності на будівлю Центрального універмагу Відповідачем 2 не порушені, що є підставою для відмови Позивачу у задоволенні позову в цій частині.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати за Відкритим акціонерним товариством “Київський центральний універмаг” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 2, код 01564880) право власності на об’єкт нерухомого майна –нежитлове приміщення (будівля ЦУМу), що розташоване за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Хрещатик/Б. Хмельницького, 38/2, загальною площею 21741,4 кв.м. (літера А).
3. В іншій частині у позові відмовити.
4. Стягнути з Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10) на користь Відкритого акціонерного товариства “Київський центральний універмаг” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 2, код 01564880) державне мито в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. 00 коп.
Суддя Ю.Л.Власов
Рішення підписане 16.11.2007р.