АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

03 листопада  2010 року                                                                                 м.Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

              головуючого – Доценко Л.І.                                                                                                        

              суддів –  Журавльова О.Г., Мартинової К.П.,

              за участю секретаря –  Білорусової Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про встановлення факту спільного проживання, зобов`язання укласти договір найму та за зустрічним позовом Малиновської районної адміністрації до ОСОБА_1 про виселення,  за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 09 серпня 2010 року ,

                                                            ВСТАНОВИЛА:

12 грудня 2008 року ОСОБА_1    звернулася до суду з позовом до  Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про встановлення факту спільного проживання, зобов`язання укласти договір найму.

29 січня 2010 року позивачка уточнила позовні вимоги та просила визнати факт постійного проживання в АДРЕСА_1 з наймачем ОСОБА_2 з 1964 року по теперішній час та зобов;язати Малиновську районну  адміністрацію Одеської міської ради укласти з нею договір найму вказаної квартири та відкрити ліцевий рахунок.

Позивачка обгрунтовувала свої вимоги тим,  що у 1964 році її чоловік ОСОБА_3 отримав ордер на вселення у квартиру АДРЕСА_1 із складом сім;ї  чотири особи: дружина ОСОБА_1, син ОСОБА_2 та донька ОСОБА_4

У 1987 році ОСОБА_3 отримав ордер на зайняття квартири АДРЕСА_2 дор., в м.Одесі на сім;ю:  дружина ОСОБА_1 та донька ОСОБА_4 Позивачка разом  із сином ОСОБА_2  залишилася   проживати у спірній квартирі.

У 1993 році ОСОБА_2 приватизував квартиру АДРЕСА_1, однак через вибух у квартирі приватизаційні документи згоріли. ОСОБА_1 постійно проживала разом з сином ОСОБА_2, вела з ним спільне господарство, сплачувала комунальні послуги, страхувала житло, отримувала пенсію за адресою спільної квартири, поховала ОСОБА_2

02 жовтня 2009 року Малиновська районна адміністрація звернулась до суду з зустрічною позовною заявою про виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що ОСОБА_1 зайняла квартиру без достатньої правової підстави. Позов ОСОБА_1 Малиновська районна державна адміністрація не визнала.

      ______________________________

     Головуючий у першій інстанції – Ярош І.І.                                           Справа №22ц –18318/2010                                                                                        

     Доповідач - Доценко Л.І.                                                                          Категорія ЦП: 42

ОСОБА_1 позов Малиновської районної державної адміністрації про її виселення не визнала.

Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 09 серпня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради  про встановлення факту спільного проживання, зобовязання укласти договір найму – відмовлено.

Зустрічний позов Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради – до ОСОБА_1 про виселення – задоволено.

Виселено ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1  без  надання  іншого  житлового  приміщення.

        Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави державне мито у розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн.

      В  апеляційній  скарзі   ОСОБА_1  ставить питання про  скасування  рішення суду, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи  та   постановити нове рішення, яким  задовольнити  її  позовні вимоги .

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної  скарги, перевіривши  законність і обгрунтованість  рішення суду  в межах позовних  вимог і доводів апеляційної скарги, колегія  суддів  вважає, що апеляційна скарга  підлягає відхиленню.

    Відповідно до ст.308 ЦПК України  апеляційний суд  відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням  вимог матеріального і процесуального права.

      Не  може  бути  скасоване  правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

      Судом встановлено та матеріалами справи  підтверджено, що в 1965році ОСОБА_3  отримав ордер  на вселення в квартиру АДРЕСА_1 із складом сім;ї чотири особи, а саме дружина ОСОБА_1, син ОСОБА_2, донька ОСОБА_4.

        Відповідно до ордера № 238 від 17 січня 1987року  ОСОБА_3 надано право зайняття квартири АДРЕСА_2 із складом сім;ї чотири особи : дружина ОСОБА_1, син ОСОБА_2, донька ОСОБА_4

    Рішенням Приморського районного суду м. Одеси  від 17 березня 1988 року вищевказаний ордер було визнано частково недійсним та ОСОБА_2 виключено з числа членів сім;ї.

    На підставі рішення Малиновської районної ради народних депутатів № 238  від 06.05.1988року на ім;я ОСОБА_2 відкрито  особовий рахунок  на квартиру АДРЕСА_1,  де він  один був зареєстрований.  ОСОБА_3, його дружина ОСОБА_1 та донька ОСОБА_4 були зареєстровані в АДРЕСА_2

        ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

        Згідно ст.106 ЖК України повнолітній член сім;ї наймача вправі у разі смерті наймача вимагати визнання його наймачем  за раніше  укладеним договором найму  жилого приміщення замість попереднього наймача.

        Відповідно до ст.64 ЖК України членами сім;ї наймача  може бути визнано осіб, які постійно проживають  разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

      Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 та задовольняючи зустрічний  позов Малиновської районної державної адміністрації Одеської міської ради, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не надала суду доказів того, що вона постійно проживала  разом з ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1, що вона  вела з ним спільне господарство і оскільки  правових підстав  проживання та користування спірною квартирою у ОСОБА_1 немає  вона підлягає виселенню.

      Розглядаючи спір, колегія суддів  вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно  дослідив і оцінив обставини по справі, надані  сторонами докази, правильно  визначив  юридичну  природу спірних правовідносин і закон,  який  їх регулює.

    Доводи апелянта про те, що  суд першої інстанції не прийняв до уваги що спірна квартира в 1993році була приватизована, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки дані обставини  не підтверджуються правовстановлюючими документами про приватизацію  житла.

        В апеляційній скарзі  вказується на те, що ОСОБА_1 проживала разом з сином ОСОБА_2 однією сім;єю, вели спільне господарство. Колегія суддів дані доводи  також не приймає до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні будь- які докази того, що ОСОБА_1 постійно проживала однією сім;єю з ОСОБА_2, що вони  мали один бюджет, вели спільне господарство.

    Таким чином, колегія суддів вважає, що  доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку  про неправильне  застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного  вирішення справи.

      Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.1, 308, 315, 319   ЦПК України, колегія суддів у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області,

УХВАЛИЛА:

       Апеляційну  скаргу   ОСОБА_1  відхилити.

      Рішення  Малиновського районного суду м.Одеси від 09 серпня 2010 року  залишити без змін.

    Ухвала суду набирає законної сили з моменту  її проголошення та може бути          оскаржена до суду касаційної інстанції  протягом двадцяти днів  з дня набрання нею  

          законної сили.

Головуючий                                                                        Л.І.Доценко

Судді                                                                                                           К.П.Мартинова

                                                                                                                      О.Г.Журавльов