Постанова

Іменем України

09 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 711/5086/18

провадження № 51-4454 км 21

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Остапука В. І.,

суддів Щепоткіної В. В., Кишакевича Л. Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Миколаєнко О. О.,

прокурора Матюшевої О. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 07 червня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017251010004123, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Багачівка Звенигородського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 березня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вирішено цивільний позов ОСОБА_2 , питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 07 червня 2021 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни. Зараховано ОСОБА_1 в строк відбутого покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, його перебування під вартою в період з 01.06.2021 по 07.06.2021 року з розрахунку одного дня попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Звільнено ОСОБА_1 з-під варти з зали суду.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку ОСОБА_1 засуджено за те, що він, 15 травня 2017 року близько 17:15 год, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, рухаючись на автомобілі «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Молоткова від вулиці Пастерівська в напрямку до вулиці Різдвяна у м. Черкаси, при виїзді на перехрестя з вулицею В`ячеслава Чорновола, проявив неуважність та грубо порушивши вимоги п. 2.9.(а), п. 2.3.6, п. 16.11. Правил дорожнього руху України, проявивши неуважність до дорожньої обстановки та її змін, при наближенні до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг та виїзді на вказане перехрестя з другорядної дороги, не зупинив керований ним транспортний засіб перед перехрестям для надання переваги в русі транспортним засобам, що рухались по головній дорозі, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу», а продовжив рух та виїхав на перехрестя вулиць Молоткова та В`ячеслава Чорновола, не надавши перевагу в русі водієві мотоцикла «Kawasaki Ninja», без номерного знаку, ОСОБА_2 , що рухався по головній дорозі справа наліво відносно напрямку руху автомобіля «ВАЗ 2107», внаслідок чого допустив зіткнення із вказаним мотоциклом.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_2 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/1133 від 04.07.2017 року, отримав тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, в тому числі й тяжкі.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі засудженого внаслідок м`якості. Вважає, що з огляду на наявні в справі дані про особу ОСОБА_1 , обставини вчинення злочину та наслідки, що настали, застосування положень ст. 75 КК України є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що все наведене залишилось поза увагою апеляційного суду, який, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги сторони обвинувачення і безпідставно залишив її без задоволення.

Під час касаційного розгляду прокурор, яка брала участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення та просила її задовольнити.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діяння за ч. 2 ст. 286 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно зі ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як убачається з вироку, дотримуючись наведених вимог кримінального закону при призначенні засудженому покарання, суд урахував усі обставини справи, в тому числі і тяжкість вчиненого з необережності ОСОБА_1 кримінального правопорушення та наслідки, що від цього настали, дані про особу винного, який в минулому судимим не був, за місцем проживання характеризується позитивно, є особою похилого віку та інвалідом ІІІ групи, визнав свою вину у скоєному, попросив вибачення у потерпілого та останній не наполягав на суворому покаранні. Визнав обставиною, яка пом`якшує покарання - порушення Правил дорожнього руху потерпілим ОСОБА_2 , обставиною, яка обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння і обрав покарання в межах санкції статті інкримінованого злочину.

При цьому, зважаючи на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, суд прийняв рішення про необхідність позбавлення останнього права керування транспортним засобом.

Водночас, враховуючи обставини вчинення засудженим кримінального правопорушення, дані про його особу, стан здоров`я, його похилий вік, осуд своєї поведінки, обставини, яка пом`якшує покарання та позицію потерпілого, який просив призначити обвинуваченому покарання, не пов`язане з позбавленням волі, а також наявність обставини, що пом`якшує покарання, - порушення ПДР України потерпілим ОСОБА_2 , суд прийняв рішення про наявність достатніх підстав для застосування положень ст. 75 КК України і звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши доводи апеляційної скарги прокурора, який не погоджувався з застосуванням положень ст. 75 КК України та можливістю звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, а також вважав, що останнього необхідно позбавити права керування транспортними засобами на більш тривалий строк, в зв`язку з чим просив вирок суду в цій частині скасувати і ухвалити свій, констатував їх безпідставність та вирок суду залишив без зміни.

Відповідно до вимог ст. 419 КПК України при залишенні апеляційної скарги без задоволення, в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Колегія суддів вважає, що постановлена за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора ухвала апеляційного суду, відповідає вимогам ст. 419 КПК України. Вказаний суд належним чином перевірив наведені прокурором доводи про неправильне, на його думку, застосування ст. 75 КК України та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі засудженого внаслідок м`якості, обґрунтовано визнавши їх безпідставними.

З призначеним ОСОБА_1 покаранням і звільненням від його відбування з випробуванням погоджується і суд касаційної інстанції та вважає його справедливим, необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів, адже згідно з вимогами ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Таких порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставами, передбаченими ст. 438 КПК України, для скасування оскаржуваного судового рішення в справі не встановлено, а тому в задоволенні касаційних вимог прокурора слід відмовити.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 442 КПК України, Суд

ухвалила:

Ухвалу Черкаського апеляційного суду від 07 червня 2021 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В. І. Остапук В. В. Щепоткіна Л. Ю. Кишакевич