УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________________________________

Справа № 678/76/21

Провадження № 22-ц/4820/1590/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на батька, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області в складі судді Цибульського Д.В. від 10 серпня 2021 року.

Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в :

У січні 2021 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, вказував, що з 30.08.1987 року перебував з ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішення Летичівського районного суду від 30.08.2005 року. В шлюбі в них народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Летичівського районного суду від 31.05.2007 року з нього стягувалися аліменти на утримання ОСОБА_2 до досягнення ним 23 років або припинення навчання. 01.06.2007 року видано виконавчий лист, який направлено для виконання до Летичівського молокозаводу про стягнення з нього аліментів на сина, заборгованості по вказаних аліментах він не має.

26.01.1999 року позивач, діючи від імені свого малолітнього сина, на підставі договору купівлі-продажу придбав йому земельну ділянку площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, в АДРЕСА_1 .

Вказував, що він не перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Летичівської РДА, жодних допомог, пільг, субсидій не отримує. Проживає у будинку по АДРЕСА_2 , який перейшов йому у спадок від батьків. За останній рік нових придбань автомобіля, техніки чи іншого майна не було, іншого місця проживання не має, підсобного господарства не утримує.

З 2011 року по цей час він важко хворіє на гіпертонічну хворобу II ст. 2 ст 3 хс. Стенокардія напруги II ф., післяінффарктний кардіосклероз. Гіпертензивне серце. СН II Аст. Ризик дуже високий. У зв`язку з цим висновком комісії встановлено, що він потребує тривалого та дороговартісного лікування. Позивачу встановлено довічно III групу інвалідності внаслідок загального захворювання. Крім того, у висновку та формі реабілітації інваліда передбачено протипоказання важкої фізичної праці, а також щорічне лікування в кардіологічному відділенні.

Він щорічно проходить стаціонарне лікування в Хмельницькому обласному кардіологічному диспансері та витрачає значні кошти на лікування. Також він витрачає кошти на проїзд для консультацій та лікування у Хмельницькому обласному кардіологічному диспансері, закупівлю дров на опалення приватного будинку тощо.

Інших джерел доходу окрім пенсії по інвалідності 2100 грн. він не має, тому його матеріальне становище є вкрай нужденним, він не спроможний себе утримувати, купувати необхідні ліки та одяг, інші необхідні речі домашнього вжитку, оплачувати комунальні платежі та забезпечувати себе належним харчуванням.

Відповідач йому матеріальної допомоги не надає, хоча офіційно працевлаштований, має стабільний високий дохід, який витрачає лише на свою сім`ю - дружину та дитину. При цьому він як батько не ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків щодо сина.

Тому просив стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_3 , на його користь аліменти на утримання його як батька в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову та до його смерті; рішення суду у частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 10 серпня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на батька - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Кудинка, Летичівського (Хмельницького) району Хмельницької області, п.і. 31361 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючого за адресою АДРЕСА_5 , - 5000 грн. витрат на правову (правничу) допомогу адвоката.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як незаконне та задовольнити позов. На його думку, помилковим є висновок суду першої інстанції про несплату ним аліментів за рішенням суду на користь відповідача. Судом не взято до уваги, що згідно з довідкою №3481 від 17.03.2021 року станом на 11.03.2021 року виконавчий лист про стягнення з нього заборгованості по аліментах на користь сина на виконання до Летичівського районного відділу ДВС не надходив. Згідно письмової заяви на підставі п.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист №2-195 від 31.05.2007 року про стягнення аліментів повернутий стягувачу. На сьогодні жодних вимог та виконавчих листів про стягнення з нього аліментів на користь відповідача в органах ДВС немає, заборгованості по аліментах на користь ОСОБА_2 немає.

Також вважає хибним висновок суду про недоведеність його потреби у матеріальній допомозі та достатність пенсії в розмірі 2100 грн. для покриття витрат. Суд не врахував наданих ним виписок про щорічне лікування у Хмельницькому кардіологічному диспансері, а також витрат на придбання ліків, продуктів харчування, проїзду до місця лікування, забезпечення паливом на зиму, оплаті комунальних послуг, земельного податку.

Суд дійшов помилкового висновку про те, що він може працювати та отримувати дохід, тоді як він з 2011 року знаходиться періодично на лікуванні у Хмельницькому кардіологічному центрі та Летичівській ЦРЛ. Суд також помилково встановив, що він володіє житловим будинком та земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , хоча право власності за ним на це майно не зареєстровано. Водночас він є власником лише Ѕ частини житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_2 , яку отримав у спадок. Від передачі в оренду земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства він отримав лише одноразовий прибуток 4200 грн. Він знявся з обліку як безробітний саме у зв`язку з важкою хворобою. У наданні субсидії йому відмовлено, так як він отримує пенсію. Автомобіль Wolkswagen LT, д.н.з. НОМЕР_4 не перебуває у нього в користуванні, як вказав суд, його власником є інша особа.

Суд не взяв до уваги відомості про наявність у відповідача нерухомого майна, транспортних засобів, дохід відповідача та членів його сім`ї, відкриті депозитні рахунки в банках. Крім того, свідчення у справі давали свідки відповідача, якими є колишня дружина позивача, куми та товариші відповідача.

На його думку, 5000 грн. витрат на правову допомогу стягнуто з нього безпідставно.

У відзиві ОСОБА_2 просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити як безпідставну.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки КНП «Летичівський центр первинної медико-санітарної допомоги» №210 від 15.12.2020 року ОСОБА_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 , має хворобу: 3 хс. Стенокардія напруги II ф. Післяінффарктний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба II ст. 2 ст. Гіпертензивне серце. СН II Аст. Ризик дуже високий. Потребує тривалого лікування.

Згідно з довідкою МСЕК № АВ0062607 від 28.08.2019 року ОСОБА_1 встановлено довічно III групу інвалідності внаслідок загального захворювання, йому протипоказана важка фізична праця, рекомендовано лікування у кардіолога.

Позивач перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію у зв`язку з інвалідністю в період з травня по жовтень 2020 року в розмірі 2100 грн. щомісяця.

Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Летичівської РДА №819 від 10.12.2020 року ОСОБА_1 на обліку не перебуває, не отримує жодних видів допомог, пільг, житлової субсидії.

Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 30.08.2005 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , з якою у них є спільний син ОСОБА_2 (відповідач).

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.01.1999 року ОСОБА_1 , діючи від імені свого сина ОСОБА_2 , придбав йому земельну ділянку площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 31.05.2007 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на його утримання в розмірі 15% усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.05.2007 року і до досягнення ОСОБА_2 23 років або до моменту припинення навчання.

ОСОБА_1 аліменти на утримання відповідача ОСОБА_2 відповідно до вказаного рішення суду належно не сплачував. Згідно з довідкою Летичівського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Хмельницький) заборгованість зі сплати аліментів станом на 12.02.2020 року становила 12069 грн.

Відповідно до довідки Летичівського районного відділу ДВС №3481 від 17.03.2021 року виконавчий лист Летичівського районного суду №2-195 від 31.05.2007 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 12.02.2020 року повернутий стягувачу за його заявою на підставі п.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

За змістом акта обстеження матеріально-побутових умов Летичівської селищної ради № 850 від 08.12.2020 року ОСОБА_1 проживає в житловому будинку по АДРЕСА_2 , який перейшов йому у спадок від батьків. За останній рік нових придбань - автомобіля, техніки чи іншого майна не було, іншого місця проживання не має та підсобного господарства не утримує.

Відповідач ОСОБА_2 працює у ГУНП в Хмельницькій області на посаді старший спеціаліст-криміналіст, його дохід за 2020 рік становить 206821,50 грн.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності потреби позивача у матеріальній допомозі сина.

Доводи апеляційної скарги про неналежну оцінку доказів та помилковість цих висновків суду є безпідставними.

Так, правовідносини, пов`язані з обов`язком повнолітніх дочки, сина, утримувати батьків, врегульовані Главою 17 Розділу ІІІ СК України.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Відповідно до частини першої статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

За змістом статті 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Тлумачення статті 202 СК України свідчить, що обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі.

Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов.

При цьому обов`язок повнолітніх дітей не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.

При встановленні того, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому отримання матір`ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.

Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Об`єднаної палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.09.2019 року в цивільній справі № 212/1055/18-ц.

Відповідно до ч.1 ст. 204 СК України дочка, син можуть бути звільнені судом від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах, лише в тому разі якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків. Вони також звільняються судом від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.

Згідно з ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд першої інстанції правильно встановив, що позивач ОСОБА_1 є непрацездатним у зв`язку з встановленою інвалідністю ІІІ групи загального захворювання.

В свою чергу за змістом статті 202 СК України, ст.ст. 12, 81 ЦПК України саме на позивача покладено обов`язок довести свою потребу в матеріальній допомозі.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач вказував, що його матеріальне становище є вкрай нужденним у зв`язку з наявністю захворювань та значними витратами на придбання ліків, проїзд до медзакладів, а також потребою сплачувати комунальні платежі та забезпечувати себе належним харчуванням.

Згідно з наданими довідками, виписками з історії хвороби за 2012-2020 роки ОСОБА_1 дійсно раз на рік проходив стаціонарне лікування в кардіологічному відділенні №1 ХОКД з діагнозом: стенокардія напруги ФК ІІ. Постінфарктний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст., 2-й ступінь. Гіпертензивне серце. СН-ІІАст. З проміжною ФВ (47%). Ризик 4.

Разом з тим, позивач не надав жодних доказів на підтвердження вартості лікування в медзакладах, а також доказів придбання ліків згідно лікарських рекомендацій та їх вартість.

Так, на підтвердження своїх витрат на лікування позивачем надано лише чотири рахунки ФОП ОСОБА_4 за 2015 рік на придбання медикаментів (магнікор, омез, корвітин, но-х-ша) на суму 75 грн., 79,80 грн., 114 грн., 17,50 грн. Витрати на придбання дров (1197 грн., 3175 грн., а.с.41-42) також зроблено позивачем у 2015-2016 роках.

В свою чергу матеріали справи не містять жодних доказів придбання позивачем ліків та їх вартість у період, що передував зверненню до суду з цим позовом - принаймні впродовж 2019-2020 років.

Апелянт не обґрунтував з посиланням на лікарські призначення потребу в певних ліках та їхню вартість, а також розмір своїх щомісячних витрат на придбання ліків, сплату комунальних послуг тощо та не представив відповідних доказів на підтвердження цих обставин.

Крім того, суд першої інстанції правильно констатував, що ОСОБА_1 має у власності земельну ділянку кадастровий номер №6823085000:04:006:0032, яку передав в оренду, і отримує дохід у вигляді орендної плати (за 2020 рік - 4491,09 грн.).

Водночас ОСОБА_1 є власником Ѕ частини житлового будинку по АДРЕСА_2 , а також автомобіля «Hyundai H100», д.н.з. НОМЕР_5 .

Ухвалою Летичівського райсуду від 29.10.2020 року, що набрала законної сили 13.11.2020 року у справі про поділ майна подружжя, затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , за якою остання відступила ОСОБА_1 свою частку (Ѕ ) житлового будинку та земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1 , за що він сплатив їй 6500 доларів США.

Відтак суд першої інстанції правильно встановив, що позивач на законних підставах також володіє житловим будинком та земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , хоча своє право власності у реєстрі речових прав на нерухоме майно на це майно досі не зареєстрував.

Як підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , у користуванні позивача також перебуває ще один автомобіль «Wolkswagen LT» д.н.з. НОМЕР_4 , мінітрактор, плуг та саджалка, якими він заробляє, виконуючи роботи та перевезення.

Відповідно до повідомлення управління соціального захисту населення Хмельницької РДА від 16.03.2021 року №11-1250 позивач ОСОБА_1 з 2010 року по даний час не звертався до управління соціального захисту населення, державних допомог і субсидій не отримував.

З врахуванням наведених обставин суд першої інстанції правильно констатував, що позивач ОСОБА_1 , попри те, що є непрацездатним у зв`язку з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання, не довів достатніми та допустимими доказами свою потребу у матеріальній допомозі, а відтак, і обов`язок відповідача як сина його утримувати.

За недоведеності виникнення обов`язку у відповідача утримувати позивача у зв`язку з його потребою у матеріальній допомозі не мають істотного значення доводи апеляційної скарги про належне виконання апелянтом своїх обов`язків щодо сплати аліментів на користь сина на підставі рішення суду, а також матеріальний стан ОСОБА_2 .

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду по суті спору.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, суд обґрунтовано на підставі ст.ст. 137, 141 ч.2 ЦПК України стягнув з позивача понесені відповідачем витрати на правову допомогу, розмір яких підтверджено достатніми та допустимими доказами.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 10 серпня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 листопада 2021 року.

Судді Л.М. Грох

Р.С. Гринчук

А.М. Костенко