Справа № 2-а-1211/10  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року Суддя Балаклійського районного суду Харківської області Тімонова В.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Балаклійському районі Харківської області про визнання дій незаконними  та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21.10.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд поновити строк на звернення до суду з вимогами за 2007, 2008 та 2009 роки, визнати незаконними дії відповідача та зобов’язати  управління пенсійного фонду України у Балаклійському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 року по  день ухвалення постанови та виплачувати у подальшому.

Ухвалою судді Балаклійського районного суду Харківської області від 22.10.2010 року адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Балаклійському районі Харківської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання дій незаконними та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 20.04.2010 року.

Позовні вимоги підтверджуються:  паспортом позивача; пенсійним посвідченням, довідкою УПФ України у Балаклійському районі Харківської області.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.

Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни                      (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року. Згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Згідно ч. 1 та ч. 9 ст. 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України. Забороняється відмова в розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення   або відмови в задоволенні позову.

В силу ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, оскільки відповідно до вимог ст. 3 Конституції України  права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість  діяльності держави, головним обов'язком якої є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV, суд зазначає наступне.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Постановляючи рішення у даній справі,  суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав та свобод людини і громадянина України, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачене Конституцією України та іншими Законами України, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань.

Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

У зв'язку з цим, суд вважає неможливим розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії в майбутньому у зв'язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій, і тому суд відмовляє у задоволенні зазначеної вимоги.        

Керуючись ст.ст. 1, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 2, 8, 94, 158, 159, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

  Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Балаклійському районі Харківської області про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.  

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області  по невиконанню з 21 квітня 2010 року по 30 листопада 2010 року приписів ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни», які призвели до порушення прав ОСОБА_1 на отримання підвищення до пенсії в належному розмірі.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Балаклійському районі Харківської області провести ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум за період з  21 квітня 2010 року по 30 листопада 2010 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Балаклійський районний суд Харківської області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ