Справа № 950/1231/21

Провадження № 2/950/464/21

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

10 листопада 2021 року                                                        м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі головуючого судді – Косолапа В.М., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Рябушківський бекон», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання недійсними договорів оренди землі, визнання укладеною додаткової угоди,

в с т а н о в и в:

У провадженні суду перебуває справа за вищевказаним позовом.

09.11.2021 до суду звернувся представник СТОВ «Хлібороб» із заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій будь-яким органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майн, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок:

- кадастровий номер 5910500000:03:009:0077 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1631865759105);

- кадастровий номер 5910500000:03:009:0078 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1631703459105);

- кадастровий номер 5910500000:03:009:0079 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1631936959105);

- кадастровий номер 5910500000:03:009:0080 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1631894959105);

- кадастровий номер 5910500000:03:009:0081 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1631843959105);

- кадастровий номер 5910500000:03:011:0011 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2098364559105);

- кадастровий номер 5910500000:03:009:0003 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1883238259105);

- кадастровий номер 5910500000:03:009:0082 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1631959159105);

- кадастровий номер 5910500000:03:011:0012 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2342843859105).

Заява обґрунтована тим, що у провадженні суду перебуває справа за позовом СТОВ «Хлібороб» щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 5910500000:03:010:1544, яка була поділена на нові земельні ділянки, передані у власність третім особам з подальшою передачею новими власниками новосформованих земельних ділянок в оренду.

Припинення існування земельної ділянки з кадастровим номером 5910500000:03:010:1544 (у зв`язку з її поділом) та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно права оренди на новосформовані земельні ділянки за новим орендарем позбавило позивача будь-якої можливості зареєструвати своє речове право та користуватися вказаною земельною ділянкою як об`єктом оренди.

У зв`язку із цим позивач звернувся до суду з вимогами про визнання недійсними договорів, укладених між ТОВ «Рябушківський бекон» та іншими відповідачами – фізичними особами.

Однак, після звернення до суду позивачу стало відомо, що спірні договори були припинені, а між відповідачами по справі укладено нові договори на підставі яких за ТОВ «Рябушківський бекон» зареєстровано відповідне право.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, доводи заяви про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

У постанові від 21.02.2021 по справі № 686/1953/13-ц Верховний Суд зазначив, що забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Крім того, в постанові від 29.10.2020 по справі № 263/14171/19 Верховний Суд зазначив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

В межах даної справи позивач просить визнати недійсними договори оренди землі, укладені відповідачами – фізичними особами з іншим відповідачем - ТОВ «Рябушківський бекон», а також визнати укладеною на строк п`ять років додаткову угоду до договору оренди землі від 10.06.2011.

Як підставу для вжиття заходів забезпечення позову позивач вказує на те, що до ухвалення остаточного рішення по даній справі відповідачі можуть безкінечну кількість разів укладати договори, предметом яких є земельні ділянки, які утворилися внаслідок поділу земельної ділянки 5910500000:03:010:1544, що призведе до неможливості ефективного захисту порушених прав позивача та унеможливить виконання рішення суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 по справі № 381/4019/18 зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Як вбачається із матеріалів справи, земельні ділянки з кадастровими номерами 5910500000:03:009:0077; 5910500000:03:009:0078; 5910500000:03:009:0079; 5910500000:03:009:0080; 5910500000:03:009:0081; 5910500000:03:011:0011; 5910500000:03:009:0003; 5910500000:03:009:0082; 5910500000:03:011:0012 належать фізичним особами – відповідачам по даній справі на праві власності, що не заперечується позивачем.

Суд також враховує те, що згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч. 9 ст. 7 вказаного Закону право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Звернувшись до суду СТОВ «Хлібороб» позовні вимоги обґрунтовує тим, що раніше орендована ним земельна ділянка була поділена на частини, які у подальшому були отримані у власність відповідачами – фізичними особами.

Однак, обставини, за яких на його думку першочергове право оренди зазначених земельних ділянок належить СТОВ «Хлібороб» підлягають встановленню та доведенню позивачем в межах даної справи.

У разі вжиття заходів забезпечення позову, запропонованих позивачем, до набрання рішенням законної сили фізичні особи – власники земельних ділянок за спірними договорами будуть обмежені у своїх правах, зокрема в тому числі в можливості укладати нові договори оренди земельних ділянок, тобто розпоряджатися своїм майном, оскільки така можливість безпосередньо пов`язана із необхідністю вчинення реєстраційних дій щодо майна, що на думку суду буде непропорційним втручанням у право власності відповідачів – власників земельних ділянок.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні заяви СТОВ «Хлібороб» про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 260, 261 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Рябушківський бекон», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання недійсними договорів оренди землі, визнання укладеною додаткової угоди – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 10.11.2021.

Суддя                                                        В.М.Косолап