ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
31.10.07 Справа№ 4/795-17/113А
Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І. при секретарі судових засідань Хрунь І. Ю. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Міінстерства палива та енергетики ДП “Національна енергетична компанія “Укренерго” м.Київ в особі Відокремленого підрозділу “Держенергонагляд у Західному регіоні” ДП НЕК “Укренерго” , м.Львів
До відповідача : Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства “Сірка” , м.Новий Розділ
До відповідача-2 : Новороздільського державного гірничо-хімічного підприємства “Сірка” , м.Новий Розділ
Про стягнення 5 015,00 грн.
За участю представників сторін:
Від прокуратури- Кульчицький О.С.
Від позивача- Борщевський Н.Р.- ю/к
Від відповідача-1- Курілець П.Й.- пров. інженер юр. відділу, Мостовий І.А.-заст. дир.
Від відповідача-2- явка представника не забезпечена
Представникам сторін роз”яснено права і обов”язки передбачені ст.ст.49,51 КАС України.
Суть спору:
11.12.06р. Державною інспенкцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Львівській області проведена перевірка виконання РДГХП “Сірка” Припису Державної інспекції енергетичного нагляду №210 від 21.04.06р. про усунення порушень законодавства про електроенергетику , про що був складений Акт перевірки.
На підставі вказаного Акту перевірки та ст.27 Закону України “Про електроенергетику” позивачем винесено Постанову №93 від 25.12.06р. про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику в розмірі 5015грн. за невиконання припису №210 від 21.04.06р.
Відповідно до вимог Постанови Кабінету міністрів України №1312 від 21.06.99р. “Про затвердження положення про порядок накладення на суб”єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику” зазначену суму штрафу відповідач зобов”язаний був сплатити протягом 30 днів з дня прийняття Постанови до державного бюджету України. У випадку несплати штрафу у зазначений термін він стягується у судовому порядку.
Відповідач-1 не погоджується з позовними вимогами вказуючи , що при проведенні перевірки 30.01.07р. він повідомляв представника позивача про те , що об”єкти зазначені у Приписі №210 від 21.04.06р. в результаті реструктуризації підприємства з квітня 2004р. передані на баланс новоствореному Новороздільському ДГХП “Сірка” згідно Наказу Мінпромполітики №174 від 28.04.04р. , а відтак Роздільська ДГХП “Сірка” до них не має жодного відношення.
З метою встановлення всіх обставин справи ухвалою суду від 10.08.07р. позивача зобов”язано забезпечити явку в судове засідання Старшого державного інспектора з енергетичного нагляду О. Шмілика , який здійснював перевірку відповідача-1 та видавав Припис №210 від 21.04.06р. Прибувши в судове засідання Старший інспектор О.Шмілик пояснив , що заходи зазначені у Приписі необхідно здійснити підприємству для забезпечення екологічної броні.
10.08.07р. позивач надав суду пояснення №09-739 в якому зазначив, що на вказані в приписі об”єкти поширюється екологічна броня електропостачання, відповідачу-1 на екологічні програми виділяються бюджетні кошти , а тому обов”язок виконання Припису покладався саме на Роздільське ДГХП “Сірка”.
Ухвалою суду від 10.08.07р. залучено до участі у справі в якості відповідача-2 Новороздільське ДГХП “Сірка”.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні підтвердив передачу енергетичних об”єктів (цех зв”язку , каналізаційно-насосна станція колишнього сірчаного виробництва , насосна станція госпводи “Джерело-6”) на його баланс відповідно до Наказу Мінпромполітики №174 від 28.04.04р. та надав суду довідку №45-629 від 06.08.07р. відповідно до якої насосна станція водовідливу демонтована ще в 2003р. Однак п.3 Припису №210 від 21.04.06р. відповідача-1 зобов”язано змонтувати та налагодити облік електричної енергії насосної станції водовідливу. Окрім того , представник відповідача-2 зазначив , що зазначені об”єкти не потребують встановлення екологічної броні.
Відповідачем-1 надано суду довідку ВАТ “Новороздільський завод складних мінеральних добрив” №01-127 від 06.08.07р. , що три об”єкти (каналізаційна насосна №3, №4 , насосна станція перекачки поверхневих вод в акумулюючий басейн) зазначені у п.7,8 Припису №210 від 21.04.06р. перебувають на балансі ВАТ і не потребують встановлення екологічної броні.
З метою об”єктивного вирішення розгляду матеріалів справи ухвалою суду від 10.07.07р. зобов”язано позивача провести повторну перевірку відповідача на предмет дотримання вимог законодавства про електроенергетику. На виконання вимог суду позивачем надано Акт обстеження №399 від 06.08.07р. в якому підтверджено факт передачі енергетичних об”єктів від відповідача-1 відповідачу-2 , ВАТ “Новороздільський завод складних мінеральних добрив” та демонтажу насосної станції водовідливу , зобов”язано відповідача-1 вирішити питання про перебування підприємства в Переліку споживачів яким встановлюється екологічна броня на електропостачання.
Роздільське ДГХП “Сірка” листом №12-19 від 16.01.07р. звернулось до Голови Львівської облдержадміністрації про вилучення підприємства з Переліку споживачів яким встановлюється екологічна броня на електропостачання.
Як встановлено судом перебування підприємств в зазначеному вище Переліку надає право на звернення до енергопостачальної організації для встановлення такої броні про що складається відповідний Акт.
Як вбачається з довідки ВАТ “Львівобленерго” №134-4537 від 30.10.07р. Акт екологічної, аварійної та технологічної броні з РДГХП “Сірка” не складався. Зазначене підтверджується також Актом про відмову від 09.08.04р., довідкою ВАТ “Гірхімпром” №01/691 від 29.10.07р. в якій зазначено , що згідно проекту “Ліквідація сірчаних кар”єрів, відновлення екологічної рівноваги і ландшафту в зоні діяльності Роздільського ДГХП “Сірка” , розробленого ВАТ “Гірхімпром” та затвердженого Розпорядженням КМУ №622-Р від 15.10.03р. , роботи , що виконуються Роздільським ДГХП “Сірка”, з 2004р. не потребують екологічної броні на електропостачання споживачів.
Вивчивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності та заслухавши представників сторін в судових засіданнях суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки:
Відповідно до вимог ст. 27 Закону України “Про електроенергетику” суб”єкти господарської діяльності несуть відповідальність за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії .
Національна комісія регулювання електроенергетики України, державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку , за наявності порушень , передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб”єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою.
Відповідно до ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб”єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції , тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб”єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Одним із видів адміністративно-господарських санкцій є адміністративно-господарський штраф, який застосовується за наявності лише протиправної поведінки.
Як зазначалось вище позивачем застосовано штраф до відповідача після переходу права власності на об”єкти які перевірялись до інших осіб –Новороздільського ДГХП “Сірка” та ВАТ “Новороздільський завод складних мінеральних добрив”, що унеможливило виконання відповідачем припису. Вина відповідачів в даному випадку відсутня, а відтак позовні вимоги є безпідставними. Окрім того, помилковими є твердження позивача , що відповідач-1 має належним чином оформлену екологічну броню електропостачання.
За умовами ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.51, 71, 86, 160-163, 167, 254 КАС України , суд –
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили у відповідності до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Ділай У.І.