ПОСТАНОВА

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2839/10

18.11.2010 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:  

головуючого – судді Турецького О.С.  

при секретарі – Курченко В.М.

розглянувши у скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними рішення щодо відмови здійснити перерахунок соціальних виплат як «дитині війни» та зобов’язання вчинити певні дії ,

                                                              ВСТАНОВИВ:  

ОСОБА_1 звернулась 03 листопада 2010 року в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси (дані УПФ) про визнання рішення протиправним та зобов'язання провести перерахунок і виплатити підвищення до пенсії з як «дитині війни» з  9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 01 січня по 31 грудня 2009 року, з по 1 січня 2010 року по цей час включно.

Свої вимоги вона обґрунтувала тим, що належить до соціальної категорії «дитина війни» та, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війки» від 18 листопада 2004 року (далі Закон № 2195- IV ), має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Посилаючись на те, що виплати підвищення до пенсії проведені відповідачем у меншому, ніж передбачено Законом № 2195- IV розмірі, при зверненні до відповідача в жовтні 2010 року, в проведені перерахунку вказаної соціальної виплати відмовлено, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

В запереченні на позов відповідач позов не визнав, зіславшись на відсутність порядку визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення до пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни», а також фінансового незабезпечення із Державного бюджету Пенсійного фонду по згаданим виплатам.

Із матеріалів справи встановлено, що пенсіонерка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Згідно пенсійного посвідчення НОМЕР_1 отримує пенсію за віком та відноситься до соціальної категорії «дитина війни» в розумінні статті 1 Закону Україна «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року. Згідно зі статтею 6 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується - замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Між тим, соціальна виплата дітям війни у 2006 роді не була запроваджена.

У 2007 році дію статті 6 Закону № 2195- IV, щодо виплати підвищення до пенсії дітям війни було зупинено.

У 2008 році з редакцію статті 6 Закону № 2195- IV внесені зміни Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107- VI (пункт 41 розділ II), (далі Закон № 107 - 6/2007), відповідно до яких «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Саме на підставі вказаної норми та в такому розмірі відповідачем проводяться виплат дітям війни з 01 січня 2008 року.

У 2010 роді позивач отримує щомісячно соціальну виплату як «дитина війки» по 49,80 грн.

Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вказані зупинення дії статті 6 Закону № 2195-ІУ у 2007 році, зміни її редакції у 2008 році визнані, неконституційними, а тому відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, положення Закону України № 107 - 6/2007 відповідно до якого проводяться соціальні виплати дітям війни у 2010 році втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до ст.. 22  Конституції України конституційні права і свободи громадян гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно частини 4 Кодексу адміністративного судочинства України у разі не відповідності нормативно - правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Крім того ч. 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачає, що соціальні гарантії дітям війни, встановленій цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином. Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат-до них, повинен був діяти відповідно до вимог статті 6 Закону України № 2195 - IV і виплачувати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за той період, коли дія цієї норми не була зупинена, а з 22 травня 2008 року без обмеження строком.

Оскільки Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі перерахунок та виплату підвищення до пенсії згідно зі статтею 6 Закону № 2195- IV позивачеві не провело, про свою відмову повідомило у відповіді № 935/Л -11 від 20 жовтня 2010 року, рішення про останнє не приймалося, чим допустило протиправну бездіяльність, тому права позивача як "дитини війни" підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог в межах строку звернення до адміністративного суду, враховуючи законодавчо встановлені правила про початок та закінчення перебігу строку, визначеного місяцями.

Посилання відповідача у запереченні про те, що законодавчо не визначено який розмір мінімальної пенсії за віком слід застосовувати для розрахунку підвищення до пенсії особам, які мають статус дітей війки, а також на відсутність бюджетних коштів для забезпечення доплат до пенсії дітям війни не є переконливими і не можуть бути взяті до увага, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов'язань покладених на УПФ законодавством, а величина мінімального розміру пенсії за віком встановлена частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, так як чинним законодавством не встановлено іншого.

На підставі ст. ст. 3, 22, 46, 48, 152 Конституції України.. Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195 - IV від 18 листопада 2004 року, Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107 -VI від 28 грудня 2007 року. Рішення Конституційного Суду України № 6 - рп від 09 липня 2007 року, Рішення Конституційного Суду України № 10 - рп від 22 травня 2008 року, керуючись ст. ст. 71, 86, 158, 183-2 КАС України,

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійною фонду України  Приморському районі м. Одеси протиправною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі здійснити перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_1 за період з 03 травня 2010 року по 03 листопада 2010 року в  розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десята днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя:                                                                                                          Турецький О.С.