Справа № 2-9342/10
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2010 року Приморський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого - судді Андрухіва В.В.
при секретарі Василенко М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», Виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання рішень органів місцевого самоврядування, технічних паспортів на квартиру та свідоцтва про право приватної власності незаконними та недійсними, -
Встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», Виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконними та недійсними з дати винесення рішення Міжвідомчої комісії Приморської районної ради народних депутатів м.Одеси № 279 від 16.11.1994р., рішення виконавчого комітету Приморської районної Ради народних депутатів м.Одеси № 1516 від 27.12.1994р., розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 508 від 31.05.2002р., визнання виданими по фальшивим документам, незаконними та недійсними з дати видачі технічних паспортів на квартиру АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_3, виданих ОМБТІ 11.01.1995р. та 14.06.2002р., визнання незаконним та недійсним з дати видачі свідоцтва про право власності від 03.06.2002р. на квартиру № 16 першого поверху по АДРЕСА_1 загальною площею 161,6 кв.м., виданого ОСОБА_3 Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він з сім'єю мешкає в АДРЕСА_1 в двоповерховому будинку, у якому знаходяться дві квартири: під №16, (на першому поверсі) та №16 (на другому поверсі). Квартира №16 на другому поверсі є спільною власністю його сім'ї, яку вони придбали в 1992 р. році у Приморського Виконавчого комітету на підставі Договору купівлі-продажу, її загальна площа становила 104,7 м.кв.. Квартира №16 на першому поверсі, загальною площею 103,6 м.кв. була придбана ОСОБА_2, на підставі Договору купівлі-продажу №2-1170, посвідченого Шостою Одеською державною нотаріальною конторою 6 лютого 1992 року, зареєстрованого в МБТІ м. Одеси під №1286 від 24.06.1992 року. Приймаючи участь у різних судових справах та вивчаючи матеріали судових справ, позивачу стало відомо, що порушуються його Конституційні права та йому заважають у користуванні його власністю, обмежуються його права в користуванні допоміжними приміщеннями підвалу. Зокрема порушення законів, були допущені Виконкомом Приморської районної Ради народних депутатів при винесенні рішення від 1994 року, Приморською районною адміністрацією Виконкому Одеської міської ради при винесенні розпорядження 2002 року та КП «ОМБТІ та РОН». Позивач зазначав, що його сусід з першого поверху, ОСОБА_2, 24.12.1994 р. продав свою квартиру загальною площею 103,6 м.кв. громадянину ОСОБА_3 (договір купівлі-продажу від 24.12.1994 року, зареєстрованого Одеською універсальною товарною біржею під №94/1063). Отже за цим договором квартира придбана ОСОБА_3 складалася із трьох кімнат, житловою площею 54,5 м.кв., а також коридору, кухні, туалету, ванної кімнати, підсобного приміщення загальною площею 103,6 м.кв.. Перед відчуженням квартири, ОСОБА_2 одержав незаконний дозвіл на реконструкцію підвалу з улаштуванням гаражу, тамбуру, камери сухого жару, кімнати відпочинку, санвузлу. Незаконний дозвіл надала Міжвідомча комісія Приморської районної Ради народних депутатів, надала без проекту, без відведення земельної ділянки під двоповерхову прибудову до будинку, без згоди сусідів на перебудову підвалу та прибудову до будинку двоповерхової прибудови розміром 3x6 метрів. Після продажу ОСОБА_2 зазначеної квартири, коли власником її стає інша людина, Виконавчий комітет Приморської районної Ради розглядає представлені документи нібито ОСОБА_2 по квартирі (до якої він не мав ніякого відношення), та приймає рішення №1516 від 27.12.1994 р. про прийняття в експлуатацію реконструйованого підвалу: гаража, обладнаного без проекту, з порушенням санітарних та протипожежних правил; тамбура (двоповерхова прибудова до будинку пл.36 м.кв.) без проекту; камери сухого жару, кімнату відпочинку, санвузлу без проектів, без каналізації, без вентиляції з порушенням Законів України, санітарних та протипожежних вимог. Вищевказана реконструкція підвалу, що була незаконно прийнята до експлуатації 27.12.1994 р. була завершена новим власником квартири ОСОБА_3 лише в 1996 р. Однак, ОСОБА_3 шляхом махінацій та домовленостей з представниками ОМБТІ одержує 11.01.1995 р. незаконний технічний паспорт на квартиру загальною площею 161,1 м.кв. (куплену 24.12.1994 р. 103,6 м.кв.). Приморська рай адміністрація, не звертаючи уваги на незаконне збільшення площі квартири на 58 м.кв., видає Розпорядження №508 від 31.05.2002 р. «Про видачу ОСОБА_3 Свідоцтва про право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1» загальною площею 161,6 м.кв.. Позивач вважав, що Приморська районна адміністрація своїм Розпорядженням зробила відчуження нерухомого майна (допоміжних приміщень) без згоди співвласника допоміжних приміщень на користь ОСОБА_3, таким чином, позивач вважав, що у ОСОБА_3 не виникло право приватної власності на підвальні приміщення площею 58м.кв., та двоповерхову прибудову до будинку площею 36 м.кв., а видача Свідоцтва на право приватної власності на перебудований підвал, та двоповерхову прибудову до будинку є незаконною. Позивач також зазначав, що, одержавши незаконне Свідоцтво про право власності на квартиру пл.161,6 м.кв, 14.06.2002 р . КП «ОМБТІ та РОН» видає ОСОБА_3 технічний паспорт, що не відповідає дійсному стану квартири, без з’ясування причин збільшення квартири на 58м.кв.. На підставі вищевказаного технічного паспорту він 25.06.2002 р. незаконно продав збільшену квартиру на 58 м.кв. ОСОБА_4. Таким чином, вважаючи, свої права порушеними просив задовольнити позов у повному обсязі.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представники відповідачів та треті особи ОСОБА_2., ОСОБА_3, повідомлені належним чином, до суду не з’явилися.
Третя особа ОСОБА_4, повідомлена належним чином, до суду не з’явилася. Представник ОСОБА_4 надала заперечення, згідно яких позов не визнала та просила звернути увагу суду на те, що позивач, вимагаючи визнати недійсними правовстановлюючі документи щодо квартири №16 (першого поверху) в АДРЕСА_1, визначив власників цієї квартири у якості третіх осіб , а не співвідповідачів, позивач не є власником квартири №16 (другий поверх) в АДРЕСА_1, а свідоцтво про одруження з власником квартири ОСОБА_6, не є безумовним підтвердженням його права власності на квартиру, позивачем пропущено трирічний строк позовної давності, визначений ст.257 ЦК України. Доводи позивача, що квартира на той час, коли знаходилася у власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, мала площу 103,6 кв.м. і до неї незаконно було приєднано підвальне приміщення, яке є власністю всіх власників квартиру АДРЕСА_1, зокрема і його власністю, є безпідставними. Оскільки підсобні приміщення квартири, що знаходяться в підвальному приміщення, ніколи не використовувалися власниками квартир АДРЕСА_1, зокрема позивачем ОСОБА_1, як допоміжні приміщення, в них відсутні будь-які інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та експлуатації квартир АДРЕСА_1, зокрема квартири позивача. На протязі всього часу проживання в цій квартирі ОСОБА_4 одноособово сплачує квартирну плату з урахуванням площі підсобних приміщень квартири. Крім того, рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 24 травня 2007 року за ОСОБА_4 визнано право власності на квартиру (справа № 2-5429/2007), апеляційним судом Одеської області 25 березня 2008 року була прийнята ухвалу, якою дане рішення залишено в силі. Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 20 березня 2009 року (справа № 2-3351/09) відмовлено в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні квартирою, апеляційним судом Одеської області 03 вересня 2009 року була прийнята ухвалу, якою дане рішення залишено в силі.
За згодою позивача, суд прийняв рішення про заочний розгляд справи у відповідності до ст.224 ЦПК України.
Суд, проаналізувавши пояснення позивача, з’ясувавши обставини справи та
перевіривши їх доказами, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 - дружині ОСОБА_1 - на праві приватної власності належить квартира №16, розташована на другому поверсі АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру, виданого 15 березня 2005 року розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 4523. Дане майно було придбане в період шлюбу.
На першому поверсі розташована квартира №16, власником якої є ОСОБА_4, яка придбала квартиру на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 25 червня 2002 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В. за номером в реєстрі 2857.
Як вбачається з договору купівлі-продажу від 25 червня 2002 року та технічного паспорту, виготовленого КП «ОМБТІ та РОН» 14.06.2002 року, квартира на час набуття права власності мала загальну площу 161,6 кв.м, при цьому частина приміщень (гараж, тамбур, туалет, сауна, інші підсобні приміщення) знаходяться в підвальному приміщенні квартири.
З огляду на положення ч.2 ст. 382 ЦК України власникам квартир житлового будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, які відповідно до рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 2.03.2004 року визначені як допоміжні приміщення.
Приміщення загального користування (допоміжні приміщення) та нежилі приміщення (незалежно від місця розташування таких, в тому числі й у підвалах будинків) мають різний статус. Нежилі приміщення даного будинку не є спільною сумісною власністю власників квартир у сенсі ч.2 ст. 382 ЦК України, а відносяться до об’єктів права комунальної власності, що можуть бути відчужені у встановленому порядку.
Допоміжними є приміщення, які призначені для обслуговування всього будинку. Однак, як встановлено в судовому засіданні, в спірному підвальному приміщенні, що входить до складу квартири ОСОБА_4, інженерне устаткування відсутнє, що суду підтвердив і сам позивач. Тому суд дійшов висновку, що спірне підвальне приміщення є нежилим приміщенням, а не допоміжним.
Суб’єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особах місцевих рад. Жилий та нежилий фонд місцевих рад, розташований в рамках адміністративно-територіальних меж міста Одеси, є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси. Відповідно до п.5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності.
Розглядаючи даний спір, суд вважає, що в даному випадку вирішується питання про права та обов’язки уповноважених виконавчих органів місцевого самоврядування щодо володіння, користування та розпорядження нежилим приміщенням як об’єктом права комунальної власності, а тому позивач, не будучі власником (співвласником) спірного нерухомого майна, не може вимагати визнання незаконними та недійсними з дати винесення рішення Міжвідомчої комісії Приморської районної ради народних депутатів м. Одеси № 279 від 16.11.1994р., рішення виконавчого комітету Приморської районної Ради народних депутатів м.Одеси № 1516 від 27.12.1994р., розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 508 від 31.05.2002р., визнання виданими по фальшивим документам, незаконними та недійсними з дати видачі технічних паспортів на квартиру АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_3, виданих ОМБТІ 11.01.1995р. та 14.06.2002р., визнання незаконним та недійсним з дати видачі свідоцтва про право власності від 03.06.2002р. на квартиру № 16 першого поверху по АДРЕСА_1 загальною площею 161,6 кв.м., виданого ОСОБА_3
Суд також не бере до уваги посилання позивача на Положення про порядок передачі квартири (будинків) у власність громадян від 5.08.1994 року, оскільки згідно п.41 даного Положення не підлягають приватизації допоміжні приміщення житлових будинків, які призначені для забезпечення експлуатації та обслуговування будинків (приміщення тепло пунктів, котельних, сміттєзбірників, колясочних, приміщення, через які прокладені мережі комунікацій, а також приміщення, які використовуються для розміщення обслуговуючого будинок персоналу, та складські приміщення), оскільки як вже вказувалось раніше спірне приміщення підвалу не належить до допоміжних приміщень. .
Крім того, як встановлено в судовому засіданні, після придбання квартири ОСОБА_4 була проведена реконструкція, про збереження якої 27 червня 2006 року Приморська районної адміністрації Одеської міської Ради прийняла розпорядження №1820. Даним розпорядженням вирішено вважати прийнятою в експлуатацію реконструйовану чотирьохкімнатну квартиру, загальною площею 183,4 кв.м., в тому числі житлова 68,8 кв.м., та зобов'язано КП «ОМБТІ та РОН» видати ОСОБА_4 свідоцтво про право власності.
Розпорядженням Приморської районної адміністрації № 1820 від 27.07.2006 року прийнято в експлуатацію реконструйовану чотирьохкімнатну квартиру, загальною площею 183,4 кв.м.., в т.ч. житлова - 68,8 кв.м. по АДРЕСА_1, власником якої в цілому є ОСОБА_4
07 липня 2006 року розпорядженням за №1916 Приморська райадміністрація скасувала вищевказане розпорядження №1820 від 27 червня 2006 року, а 18 січня 2007 року прийняла розпорядження № 73, яким скасувала розпорядження за № 1961 від 07 липня 2006 року.
Тобто, розпорядження Приморської рай адміністрації Одеської місько ради № 1820 від 27 червня 2006 року «Про збереження виконаної реконструкції квартири № 16, розташованої в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1» є чинним.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 травня 2007 року за позовом ОСОБА_4 до Одеської міської ради та Приморської райадміністрації Одеської міськради, за ОСОБА_4 визнано право власності на реконструйовану квартиру №16, розташовану на першому поверсі АДРЕСА_1, загальною площею 183,4 кв.м.
При цьому ОСОБА_6 оскаржила наведене рішення суду в апеляційному порядку і ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 березня 2008 року воно залишене без змін.
Згідно ухвали суду апеляційної інстанції від 25 березня 2008 року права ОСОБА_6, як власника квартири №16 (2-й поверх) в АДРЕСА_1, не були порушені у зв'язку з реконструкцією ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 20 березня 2009 року (справа № 2-3351/09) відмовлено в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні квартирою, апеляційним судом Одеської області 03 вересня 2009 року була прийнята ухвалу, якою дане рішення залишено в силі.
За приписами частини третьої ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
В зв"язку з тим, що позивач не є власником (співвласником) спірного нерухомого майна, суд вважає, що його права порушені не були, тому в позові необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
У задоволення позову ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання незаконними та недійсними з дати винесення рішення Міжвідомчої комісії Приморської районної ради народних депутатів м.Одеси № 279 від 16.11.1994р., рішення виконавчого комітету Приморської районної Ради народних депутатів м.Одеси № 1516 від 27.12.1994р., розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 508 від 31.05.2002р., визнання виданими по фальшивим документам, незаконними та недійсними з дати видачі технічних паспортів на квартиру АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_3, виданих ОМБТІ 11.01.1995р. та 14.06.2002р., визнання незаконним та недійсним з дати видачі свідоцтва про право власності від 03.06.2002р. на квартиру № 16 першого поверху по АДРЕСА_1 загальною площею 161,6 кв.м., виданого ОСОБА_3 - відмовити повністю.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя: В.В.Андрухів