Справа № 2-2797/2008

Провадження № 2/175/1350/21

Справа № 2-2797

2008року

РІШЕННЯ

ІМ "ЯМ УКРАЇНИ

25 листопада 2008 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Озерянської Ж.М.

при секретарі - Волинець Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Ювілейному цивільну справу за позовом Приватного підприємства «АЙРАН» (код ЄДРПОУ 32534019) до ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1 ) про визнання договору дійсним та про визнання права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача, в змісті якої вказує на те, що 05.01.2007 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір купівлі-продажу (без номеру) земельної ділянки площею 4,1922 гектарів, кадастровий номер 1221488000-07-073-0010, яка розташована на території Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 1.1 Договору Відповідач на умовах, передбачених даним договором передав у власність, а Позивач прийняв вищевказану земельну ділянку у власність.

Вказана земельна ділянка належить Відповідачу на праві власності, згідно Державного акту на право власності на землю серія ЯБ №403342, виданого на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №999-р від 28.12.2004р. Цільове призначення земельної ділянки - «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».

Відповідно до пункту 5.1 Договору Позивач та Відповідач зобов`язались до 08.01.2007 р. з`явитись до нотаріуса для нотаріального посвідчення цього Договору.

Позивачем 05.01.2007 р. на адресу Відповідача направлялася пропозиція щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 05.01.2007р. на 08.01.2007р. Підтвердженням факту отримання вказаного листа є власний підпис на самому листі Відповідача. Відповіді на лист та дій щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу з боку Відповідача до теперішнього часу проведено не було. Отже, Відповідач своєю бездіяльністю ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки згідно норм чинного законодавства. Враховуючи, що Сторони за договором досягли всіх істотних умов, Позивач прохав визнати укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки дійсним та просив визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку.

Представник Позивача у судове засідання не з`явився та надав заяву у якій просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві і просив розглянути справу у його відсутності.

Представник Відповідача у судове засідання не з`явився та надав заяву у якій позовні вимоги визнав у повному обсязі і просив розглянути справу у його відсутності.

Дослідивши пояснення сторін та матеріали цивільної справи суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.15 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції 2006 р.) громадяни та юридичні особи, які мали у власності земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва, а також громадяни України - власники земельних часток (паїв) не вправі були до 1 січня 2007р. продавати або іншим способом відчужувати належні їм земельні ділянки та земельні частки (паї), крім передачі їх у спадщину та при вилученні земель для суспільних потреб.

19 грудня 2006 р. верховною Радою України був прийнятий Закон України №490-V «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів» (надалі - Закон). Згідно положень даного Закону до 01 січня 2008р. не допускалася купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку, відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Відповідно до прикінцевих положень вказаного закону він набрав чинності з дня його офіційного опублікування. Днем опублікування закону в засобах масової інформації, тобто днем набрання Законом юридичної сили стало 13 січня 2007р.

Оскільки на момент укладення Договору, п.15 перехідних положень Земельного кодексу в редакції 2006р. вже не діяв, а ЗУ «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення» №490-V від 19.12.2006 р. ще не набрав законної сили, дії Відповідача щодо продажу земельної ділянки є цілком законними.

Відповідно до п. 1.1 Договору Відповідач на умовах, передбачених договором від 05.01.2007р. передає у власність, а Позивач приймає вищевказану земельну ділянку у власність.

Згідно вимог ст.ст. 203, 205, 207, 208, 628, 638, 639 Цивільного кодексу України, ст.ст. 131? 132 Земельного кодексу України Позивач та Відповідач досягли усіх істотних умов за договором, договір купівлі-продажу містить:

а)        назву сторін (прізвище, ім`я та по батькові громадянина, назву юридичної особи);

б)        вид угоди;

в)        предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, правового режиму тощо);

г)        документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку;

ґ) відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки;

д)        відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо);

е)        договірну ціну;

є) зобов`язання сторін.

Згідно з умовами договору від 05.01.2007р. сторони досягли згоди щодо ціни договору та проведення розрахунків. Так, пунктом 2.1 визначено договорну ціну, за яку вчинюється продаж. Відповідно до цього ж пункту Договору, ціна договору відповідає волевиявленню продавця та покупця, договір підписано обома сторонами, що свідчить про досягнення згоди та виконання пунктів цього договору. Вказану суму Договору, Позивач передав Відповідачу у повному обсязі, що підтверджується видатковим касовим ордером, підписаним Відповідачем та оформленим Позивачем в порядку визначеному чинним законодавством. Факт оплати вищезазначеної суми за Договором є підтвердженням розрахунку за земельну ділянку.

Згідно ст.209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Відповідно до ст. 132 Земельного кодексу України угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються. Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі- продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державні реєстрації. Порядок нотаріального посвідчення договорів купівлі- продажу нерухомого майна визначається в Законі України „Про нотаріат" та в Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджена Наказом Міністерства Юстиції України від 03.03.2004 р. N 20/5. Відповідно до п.2 "Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" обов`язковому нотаріальному посвідченню підлягають договори про відчуження (купівля - продаж, міна, дарування, довічне утримання) житлового будинку та іншого нерухомого майна.

Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. З матеріалів справи вбачається, що сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, Позивач повністю сплатив ціну земельної ділянки, а Відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення. За таких обставин суд вважає, що порушені майнові права Позивача підлягають захисту, а позов - задоволенню.

На момент укладання між сторонами угоди щодо купівлі-продажу земельної ділянки вид використання вищезазначеної земельної ділянки було визначено як: „для ведення товарного сільськогосподарського виробництва". Згідно з ч.1ст.37 Земельного кодексу України приватні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати у власність або оренду землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства. ПП «АЙРАН» є приватним несільськогосподарським підприємством, тому на підставі вищезазначеної правової норми спірна земельна ділянка підлягає відповідній державній реєстрації з видом використання «для ведення підсобного сільського господарства».

Згідно ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є визнання права власності, тому Позивач обґрунтовано заявляє такі вимоги в позовній заяві.

Рішення суду про визнання права власності є правовстановлюючим документом на підставі якого органи по земельних ресурсах, в тому числі районні відділи УЗР та ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", зобов`язані провести реєстрацію права власності на земельну ділянку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214,215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 4,1922 гектарів, кадастровий номер 1221488000-07-073-0010, яка розташована на території Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, від 05.01.2007р. (без номеру) між Приватним підприємством «АЙРАН» (код ЄДРПОУ 32534019) та громадянкою ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ).

Визнати за Приватним підприємством «АЙРАН» (код ЄДРПОУ 32534019) право власності на земельну ділянку 4,1922 гектарів, кадастровий номер 1221488000-07-073-0010, яка розташована на території Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, з видом використання «для ведення підсобного сільського господарства».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя Озерянська Ж.М.