Справа № 196/245/21

№ провадження 2/196/293/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Руснака А.І.,

секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в смт Царичанка Дніпропетровської області справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 19.03.2007 року відповідач з метою отримання банківських послуг підписала Заяву № б/н.

Відповідач ОСОБА_1 при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі, складає між нею та банком договір, що підтверджується її підписом у заяві.

Крім того, вказує, що при укладенні кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п.п. 3.2, 3.3 Договору, де зазначено, що відповідач при укладанні Договору дає свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Вказує, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» належним чином виконав зобов`язання по видачі кредиту, а ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору та станом на 15.11.2021 року має заборгованість у сумі 41598,83 грн., яка складається з наступного: 33508,03 грн. - заборгованість за тілом кредита; в т.ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 33508,03 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 8090,80 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії.

Тому підтримуючи вищевикладене просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі та стягнути з відповідача також судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою суду від 19 серпня 2021 року по даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України роз`яснено учасникам справи про її розгляд без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також було надано строк для подання відповідачем відзиву на позов.

З метою належного повідомлення відповідачу ОСОБА_1 було направлено рекомендованим повідомленням за зареєстрованим місцем проживання копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження, разом із позовною заявою та додатками, які були отримані відповідачем 08 жовтня 2021 року, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти.

Однак відповідач станом на 10 листопада 2021 року відзив на позов до суду не подала.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 19.03.2007 року (а.с.20).

При цьому, відповідач ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір, що підтверджується її підписом у заяві (а.с.20).

При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що на виконання кредитного договору відповідачу було надано кредитні картки: дата відкриття - 19.03.2007 з терміном дії до 02/13, дата відкриття - 14.01.2013 з терміном дії до 04/16, дата відкриття 14.01.2013 з терміном дії до 01/17, дата відкриття 06.05.2015 з терміном дії до 01/18, дата відкриття 13.01.2016 з терміном дії до 04/18 та дата відкриття 31.05.2018 з терміном дії до 03/23 (а.с.19).

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , старт карткового рахунку розпочався 19.03.2007. В подальшому відбувалася зміна кредитного ліміту 21600,00грн. (19.03.2007), 1 200,00 грн. (16.02.2010), 1 400,00 грн. (18.10.2010), 1 400,00 грн. (19.10.2010), 1 600,00 грн. (20.01.2011), 1 800,00 грн. (22.02.2011), 2 000,00 грн. (18.03.2011), 2 400,00 грн. (11.05.2011), 2 400,00 грн. (06.05.2015), 2 500,00 грн. (13.11.2015), 5 000,00 грн. (29.11.2015), 8 000,00 грн. (20.01.2016), 8 000,00 грн. (21.01.2016), 14 500,00 грн. (31.05.2018), 20 000,00 грн. (13.08.2018) та 01.07.2020 зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн. (а.с.18).

Із матеріалів справи вбачається, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» належним чином виконав зобов`язання по видачі кредиту, а позичальник ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору та станом на 15.11.2021 року має заборгованість у сумі 41598,83 грн., яка складається з наступного: 33508,03 грн. - заборгованість за тілом кредита; в т.ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 33508,03 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 8090,80 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії.

Даний факт заборгованості відповідача ОСОБА_1 підтверджується довідкою розрахунком заборгованості за кредитом позичальника перед банком (а.с. 3-17).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 допустила заборгованість за кредитом і сплатою прострочених відсотків.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до вищевикладеного, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вимагає від відповідача ОСОБА_1 повернути всю суму заборгованості по кредиту зі сплатою заборгованості за простроченими відсотками.

У зв`язку із тим, що відповідач отримала кредитні кошти і у неї виникло зобов`язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначеними у кредитному договорі, та сплачувати відсотки за користування кредитом, то позов в частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 33508,03 грн., із яких: 33508,03 грн. заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 33508,03 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, підлягає задоволенню.

Однак, що стосується вимог АТ КБ «ПриватБанк» щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 8090,80 грн. заборгованості за простроченими відсотками, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи, а саме із анкети-заяви № б/н від 19.03.2007 року (а.с.20), в день її підписання вбачається, що сторони погодили розмір базової відсоткової ставки як 1,9% в місяць (нараховується на залишок заборгованості), тобто 22,8% річних.

З розрахунку заборгованості (а.с.3-17) та виписки за договором № б/н від 19.03.2007 року вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами та здійснювала погашення заборгованості.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наявні підстави для стягнення з відповідача процентів відповідно до ст.ст. 526,1054 ЦК України, оскільки їх розмір та порядок нарахування передбачені умовами укладеного між сторонами договору, а саме анкетою-заявою, яку ОСОБА_1 підписано 19 березня 2007 року (а.с.20).

Разом з тим, розрахунок позивача свідчить про те, що за кредитним договором відбулося збільшення відсоткової ставки з 01 січня 2013 року до 30,00% річних, з 01 вересня 2014 року до 34,80% річних, з 01 квітня 2015 року 43,20% річних. Матеріали справи не містять даних щодо повідомлення відповідача про зміну розміру відсоткової ставки.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1056-1 ЦК України (у редакції, чинній на момент збільшення відсоткової ставки) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку дії кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Верховний Суд України у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1374цс17 виклав правовий висновок, відповідно до якого у разі підвищення банком процентної ставки з`ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо. Боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

У досліджуваних правовідносинах обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства, зокрема статті 1056-1 ЦК України, підтверджується їх змістом, оскільки цією імперативною правовою нормою визначено, що недотримання її вимог має наслідком недійсність правочину.

В оцінці правової природи рішення про збільшення ПАТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку відсоткової ставки за кредитом суд виходить з того, що таке рішення є правочином, оскільки є дією особи, що спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 202 ЦК України). Одночасно така дія не передбачена в укладеному кредитному договорі як підстава зміни його умов банком в односторонньому порядку, як не передбачено і процедури збільшення відсоткової ставки за кредитним договором, зокрема, порядок погодження таких умов із позичальником.

Таким чином, актом цивільного законодавства встановлене застосовуване до спірних правовідносин імперативне правило, що не може бути змінене договором сторін, яким врегульовано порядок набрання чинності запроваджуваними банком змінами відсоткової ставки за кредитом у споживчих правовідносинах.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, як на момент укладення кредитного договору, так і на момент збільшення відсоткової ставки відповідно до імперативних правил статті 1056-1 ЦК України банк був обмежений у праві приймати рішення про збільшення відсоткової ставки в односторонньому порядку.

Позивач під час розгляду справи не надав доказів та не довів дотримання ним вимог законодавства щодо порядку та процедури збільшення відсоткової ставки за кредитним договором, що дає підстави для висновку про недійсність рішення як правочину про збільшення відсоткової ставки за кредитним договором.

Враховуючи, що банк збільшив відсоткову ставку за кредитним договором в односторонньому порядку, а умовами заяви не передбачено можливість збільшення відсоткової ставки, відсутні докази, які підтверджують повідомлення позичальника про збільшення відсоткової ставки та погодження ним таких умов, суд вважає, що банк неправомірно нараховував проценти за кредитом за підвищеною відсотковою ставкою.

Оскільки банком не доведено правомірність нарахування збільшених відсотків за кредитним договором, розмір нарахованих та невиплачених відсотків за кредитним договором за період з 01 січня 2013 року банком не доведений, у задоволенні позовних вимог у цій частині необхідно відмовити. Наданий на підтвердження позовних вимог розрахунок заборгованості в частині нарахованих відсотків з 01 січня 2013 року є необґрунтованим, не відповідає фактичним обставинам справи.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №127/1673/17 (провадження № 61-541св17) та у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 629/737/17 (провадження №№ 61-239св17).

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за простроченими відсотками в сумі 3374,47 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме за період з 22.08.2007 року по 01 січня 2013 року в сумі 76,19 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

При цьому, суд приходить висновку, що сума заборгованості ОСОБА_1 по виконанню кредитного договору за період з 19.03.2007 року по 15.11.2020 року становить 33549,11 грн., із яких: 33508,03 грн. заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 33508,03 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 41,08 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, що підлягають стягненню з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк».

В решті частині позову щодо стягнення заборгованості за простроченими відсотками в сумі 8049,72 грн. суд відмовляє.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ( 81 %).

За таких обставин слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 судовий збір на користь позивача в розмірі 1702,62 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", вул. Грушевського, 1Д, м. Київ (рахунок № НОМЕР_2 , МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість станом на 15.11.2020 року відповідно до договору №б/н від 19.03.2007 року в сумі 33549,11 грн., із яких: 33508,03 грн. заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 33508,03 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 41,08 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", вул. Грушевського, 1Д, м. Київ (рахунок № НОМЕР_2 , МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у сумі 1702,62 грн.

В решті частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.11.2021 року.

Суддя: А.І. Руснак