Справа № 196/1242/20

№ провадження 2/196/488/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Руснака А.І.

за участю секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що перебував в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 . Від шлюбу мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому шлюб між ними розірваний. На підставі рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11.02.2010 року щодо стягнення з нього аліментів 18.02.2010 року було видано виконавчий лист №2-172/2010 про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно , до повноліття дитини.

Вказав, що на даний час проживає у шлюбі із ОСОБА_5 , тобто, з 28.12.2018 року офіційно змінився його сімейний стан, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька ОСОБА_6 . Його дружина не працює, займається домашнім господарством, доглядає малолітню дитину. На день винесення рішення суду про стягнення аліментів він мав гідну заробітну плату та можливість щомісячно сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в повному обсязі.

На даний час він не працює, заробляє кошти випадковими заробітками та від домашнього господарства, але зароблених коштів не вистачає на утримання дружини, дитини та сплати аліментів на користь відповідача.

В зв`язку з тим, що його щомісячний дохід за останні роки значно зменшився, є не стабільним, він не взмозі сплачувати аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу).

На підставі викладеного прохає зменшити розмір аліментів, які стягуються на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини до 1/8 з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Тараненко П.П. в судове засідання не з`явились, проте представник надав до суду заяву, в якій прохав розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та прохає їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про час та місце слухання справи, згідно вимог ст. 130 ЦПК України, про причини неявки до суду не повідомила.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює вказані правовідносини, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11.02.2010 року із позивача ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 в розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини (а.с.12-13).

Шлюб між сторонами розірвано.

Позивачем зареєстровано шлюб вдруге із ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.12.2018р. (а.с.7).

Від вдруге зареєстрованого шлюбу народилась донька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 24.07.2019р. (а.с.8).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, погіршення матеріального становища батька, або зміна сімейного стану може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Стаття 182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зміну розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

За правилами ст.191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зміна розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 ст.182 СК України).

Відповідно до положень ст.183 СК України, розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Судом встановлено, що у позивача дійсно змінилось сімейне становище, а саме у позивача ОСОБА_1 , окрім сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ще донька - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яку позивач також зобов`язаний утримувати.

Таким чином, суд вбачає суттєву зміну сімейного становища платника аліментів, оскільки на його утриманні додатково з`явилась ще одна дитина, якої в момент призначення аліментів на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , фактично не доводилось утримувати, що відповідно до положень ст.192 СК України є підставою для зменшення розміру аліментів.

Суд наголошує на тому, що зобов`язання утримувати дітей покладено на обох батьків, оскільки відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається, що у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.

Суд, враховуючи, суттєву зміну сімейного становища позивача - платника аліментів, рівність обов`язку батьків щодо утримання дітей, виходячи з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, вважає за необхідне зменшити розмір аліментів, які стягуються з позивача ОСОБА_1 на підставі рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2010 року на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При вирішенні питання про розподіл судового збору, судом враховується позиція позивача ОСОБА_1 не стягувати судовий збір із відповідача.

Керуючись ст. 180-183,191,192 СК України, ст. ст.12, 13, 81, 82, 141, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця с.Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області, паспорт серії НОМЕР_3 , виданого Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 22 липня 1999 року, рнокпп НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2010 року з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця с.Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_8 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини на 1/6 частини з усіх його видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця с.Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області, паспорт серії НОМЕР_3 , виданого Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 22 липня 1999 року, рнокпп НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/6 частини з усіх його видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, з дня набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відкликати з примусового виконання виконавчий лист, виданий на виконання рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2010 року, справа № 2-172/10 за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.11.2021 року.

Суддя: А.І. Руснак