ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.10.2007р. | м.Київ | № 32/733-28/15 |
За позовом | Державного підприємства „Спеціалізований будівельно-монтажний поїзд по водопостачанню № 95 (Водрем-95)” Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва „Трест південтранстехмонтаж” |
до | Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва |
про | визнання недійсним рішення |
Суддя Євсіков О.О.,
Секретар судового засідання Пунейко Л.М.
Представники
від позивача | Мельник О.М. (директор), Калашнюк С.А. (предст. а дов.); |
від відповідача | Столяров В.М. (предст. за дов.). |
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.10.2007 о 09 год. 58 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 02.11.2007 на 16 год. 00 хв., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом’янському районі м. Києва № 000157/2302/0 від 30.05.2003, яким позивачеві був донарахований податок на прибуток в розмірі 13600 грн. і штрафні санкції в розмірі 3986 грн., а разом 17586 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2003у справі № 32/733, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 25.03.2004, в позові відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2004 рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2003у справі № 32/733 та постанову Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 25.03.2004 скасовано, а справу направлено на новий розгляд.
При цьому касаційна інстанція у своїй постанові вказала наступне.
Відмовляючи в задоволенні позову місцевий та апеляційний суди виходили з того, що наявність у матеріалах справи акта перевірки фінансово-господарської діяльності позивача від 28.05.2003 № 64/23/211/01381062 ДПІ у Солом'янському районі м. Києва із зазначенням фактів безпідставного заниження позивачем валових доходів на суму 21500 грн. в порушення пп. 4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств" та завищення валових витрат на суму 79000 грн. в порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств", свідчить про наявність належних доказів порушення позивачем податкового законодавства.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначила, що такі висновки суду зроблені без всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності як того вимагає ст.43 ГПК України.
Зокрема в позовній заяві позивач обґрунтував свою позицію щодо збільшення валових витрат підприємства на суму податку на додану вартість, яка входить в вартість придбаних матеріалів для пільгових об'єктів, які відображені в книзі обліку купівлі матеріалів на суму 79802 грн. за 2001 і 2002 р.р. В акті перевірки ці витрати не були відображені і не враховані.
Як вбачається з матеріалів справи, валові витрати відображенні в деклараціях по прибутку відповідають об'ємам закупок в загальних деклараціях по ПДВ. Сума змінених зобов'язань за цей період склала 79 802 грн., тобто на цю суму повинні також збільшуватись валові витрати підприємства. Підприємством сума 79802 грн. була заявлена в деклараціях по ПДВ, по закупці матеріалів, які були занесені в книгу закупки матеріалів, як доходна частина.
Вказані валові витрати ДПІ при перевірці в акті не відображено, а також не відображено їх за результатами розгляду скарги підприємства за № 57 від 03.07.2003 і доданих до неї документальних розрахунків підприємства.
Разом з цим, згідно п.4.2.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку, якщо данні документальних перевірок результатів діяльності платника податку свідчать про заниження чи завищення суми по його податковим зобов'язаннях, заявлених в податкових деклараціях.
Отже, ДПІ при проведенні непланової перевірки повинна була врахувати як і заниження так і завищення показників податкового обліку, та за їх результатами донараховувати податкове зобов'язання, якщо для цього є підстави.
Суди першої та апеляційної інстанцій вказані обставини не перевірили належним чином та обмежились лише загальними посиланнями на норми Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Касаційна інстанція вказала, що під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 30.10.2007 позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом’янському районі м. Києва № 000157/2302/0 від 30.05.2003 в частині визначення позивачу суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 15.186,00 грн., в т.ч. 12.000,00 грн. - основний платіж та 3.186,00 грн. - штрафні санкції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в зданих позивачем деклараціях по прибутку валові витрати відповідають об’ємам закупок в загальних деклараціях по ПДВ. Сума змінених зобов’язань по ПДВ за цей період склала 79082 грн., тобто на цю суму збільшуються валові витрати позивача за 2001р. в суму 42985 грн., а за 2002р. в сумі 36817 грн. Всі ці валові витрати в акті перевірки № 64/23/211/01381062 від 28.05.2003 р. не відображені. Згідно п. “б” п. 4.2.2 ст. 4 Закону України №2181-Ш “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання платника податку у випадку, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податку свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.
В ході перевірки не були збільшені валові витрати позивача на суму 79802 грн. податку на додану вартість, який входить в вартість придбаних матеріалів для пільгових об’єктів.
При внесені цієї суми в витратну частину валових витрат по загальному прибутку за період, що перевіряється, у позивача виникнуть збитки і донарахування прибутку і штрафних санкції у спірних сумах є безпідставним.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що в ході документальної перевірки Дочірнього підприємства “Спеціалізований будівельно-монтажний поїзд по водопостачанню №95 (Водрем-95) Відкритого акціонерного товариства Транспортного будівництва “Трест Південтранстехмонтаж” було встановлено, що позивачем в порушення пп. 4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України “Про оприбуткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.05.1997р. безпідставно занижено валові доходи на суму 21500 грн., а також в порушення п.5.9. ст.5 Закону України “Про оприбуткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.05.1997р. завищено валові витрати на суму 79000 грн. Таким чином на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 13986 грн.
До початку комплексної документальної перевірки позивача уточнених по податку на прибуток, у зв’язку з виявленням помилок, до відповідача не надходило.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000р. №2118-Ш “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Виходячи з вищевикладеного, при перевірці валові витрати позивача за даними перевірки не були збільшені, а прийняті задекларовані валові витрати.
Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Держаною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва у період з 27.03.2003 до 18.05.2003 проводилась комплексна позапланова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Дочірнього підприємства “Спеціалізований будівельно-монтажний поїзд по водопостачанню № 95 (Водрем-95) відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва “Трест “Південтранстехмонтаж”.
На підставі акта перевірки від 28.05.2003 №64/23/211/01381062 відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4; п. 5.9 ст. 5; п. 6.1 ст. 6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та пп. 17.1.3 п. 1.7 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. №2118-Ш “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (зі змінами та доповненнями) ДПІ у Солом’янському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення № 000157/2302/0 від 30.05.2003, яким позивачеві було визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 13600 грн. та штрафні санкції в розмірі 3986 грн., а разом 17586 грн.
Позивач звернувся зі скаргою від 06.06.2003 до начальника ДПІ в Солом’янському районі м Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000157/2302/0 від 30.05.2003, прийнятого на підставі акту перевірки від 28.05.2003 №64/23/211/01381062 ДПІ у Солом’янському районі м. Києва. Дана скарга була залишена без задоволення рішенням заступника начальника ДПІ в Солом’янському районі м Києва про результати розгляду скарги від 25.06.2003.
Крім того позивач звертався зі скаргою від 03.07.2003 до начальника Державної податкової адміністрації м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000157/2302/0 від 30.05.2003, прийнятого на підставі акта перевірки від 28.05.2003 №64/23/211/01381062 ДПІ у Солом’янському районі м. Києва. Дана скарга була залишена без задоволення рішенням заступника голови ДПА в Києві про результати розгляду скарги від 01.09.2003.
В ході зазначеної документальної перевірки Дочірнього підприємства “Спеціалізований будівельно-монтажний поїзд по водопостачанню №95 (Водрем-95) Відкритого акціонерного товариства Транспортного будівництва “Трест Південтранстехмонтаж” встановлено, що позивачем в порушення пп. 4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України “Про оприбуткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.05.1997 (зі змінами та доповненнями) не включено до складу валового доходу вартість наданих послуг співробітникам, вартість проживання у гуртожитку підприємства та вартість використаної електроенергії на будівництві, що призвело до безпідставного заниження валових доходів на загальну суму 21500 грн. у наступні періоди: у 4 кварталі 2000 року на суму 2.6 тис. грн.; у 1 кварталі 2001 року на суму 10,3 тис. грн.; у 2 кварталі 2001 року на суму 0,8 тис. грн.; у 3 кварталі 2001 року на суму 4,8 тис. грн.; у 4 кварталі 2001 року на суму 1,3 тис. грн.; у 4 кварталі 2002 року на суму 1,7 тис. грн.
Крім того, перевіркою виявлено, що в порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оприбуткування прибутку підприємств” позивачем завищено валові витрати на суму 79000 грн. у наступні періоди: у 3 кварталі 2000 року на суму 1,5 тис. грн.; у 1 кварталі 2002 року на суму 6,4 тис. грн.; у 2 кварталі 2002 року на суму 4,0 тис. грн.; у 3 кварталі 2002 року у сумі 30,8 тис. грн.; у 4 кварталі 2002 року у сумі 36,3 тис. грн.
Викладені в акті перевірки факти заниження валових доходів на загальну суму 21500 грн. та завищення валових витрат на суму 79000 грн. позивачем не оспорюються.
До початку комплексної документальної перевірки позивача уточнених декларацій по податку на прибуток у зв’язку з виявленням помилок до відповідача не надходило.
В акті перевірки від 28.05.03 р. № 64/23-211/01381062 відсутні посилання на конкретні первинні або інші документи бухгалтерського обліку, що підтверджують документально встановлені в акті перевірки порушення.
Згідно з п. 1.4 та Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності –юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 429 від 16.09.2002 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 р. за № 1023/7311 (який був чинним на час проведення перевірки, далі - Порядок), при проведенні комплексної документальної перевірки складається один зведений акт комплексної перевірки; акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених в ході перевірки фактів порушень, зокрема норм податкового і валютного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадових осіб податкових органів, які проводили перевірку.
Пункти 1.5 та 1.6 Порядку передбачали, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадових осіб податкових органів, які проводили перевірку. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства (далі - суттєві обставини).
Як встановлено судом, в акті перевірки не викладено суттєвих обставин діяльності позивача, які мають відношення до фактів виявленого порушення пп. 4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України “Про оприбуткування прибутку підприємств”.
Згідно з п. 1.7 Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Відповідно до п. 2.3.4 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.
Оскільки в акті перевірки не допускається відображення необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства, суд приходить до висновку, про те, що відповідачем не доведено належним чином того, що позивачем порушено пп. 4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України “Про оприбуткування прибутку підприємств”.
Відповідачем належним чином не досліджено обставин фінансово-господарської діяльності позивача за перевіряємий період, що призвело до необґрунтованих висновків акта перевірки.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою виконувати надані їм права.
За таких обставин посадові особи податкового органу під час проведення перевірки не мали права самостійно на свій розсуд визначати порушення податкового законодавства без указання конкретних обставин господарської діяльності позивача та первинних облікових і звітних документів.
В позовній заяві позивач обґрунтував свою позицію щодо збільшення валових витрат підприємства на суму податку на додану вартість, яка входить в вартість придбаних матеріалів для пільгових об'єктів, які відображені в книзі обліку купівлі матеріалів на суму 79802 грн. за 2001 і 2002 р.р. В акті перевірки ці витрати не були відображені і не враховані.
Як вбачається з матеріалів справи, валові витрати відображені в деклараціях з прибутку, відповідають об'ємам закупок в загальних деклараціях по ПДВ. Сума змінених зобов'язань за цей період склала 79 802 грн., тобто на цю суму повинні також збільшуватись валові витрати підприємства. Підприємством сума 79802грн. була заявлена в деклараціях по ПДВ, по закупці матеріалів, які були занесені в книгу закупки матеріалів, як дохо дна частина.
Вказані валові витрати ДПІ при перевірці в акті не відображено, а також не відображено їх за результатами розгляду скарги підприємства за № 57 від 03.07.2003 року і доданих до неї документальних розрахунків підприємства.
Разом з цим, згідно п. 4.2.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку, якщо данні документальних перевірок результатів діяльності платника податку свідчать про заниження чи завищення суми по його податковим зобов'язаннях, заявлених в податкових деклараціях.
Отже, ДПІ при проведенні непланової перевірки повинна була врахувати як і заниження, так і завищення показників податкового обліку та за їх результатами донараховувати податкове зобов'язання, якщо для цього є підстави.
З метою перевірки вказаних обставин судом було двічі призначалась у справі судово-бухгалтерська експертиза.
Ухвалою суду від 12.05.2005 у справі було призначено судово-бухгалтерську експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання: чи підтверджується документально висновок, викладений в акті Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва від 28.05.2003р. № 64/23-211/01381062 “Про результати комплексної позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Дочірнього підприємства “Спеціалізований будівельно-монтажний поїзд по водопостачанню №95 (Водрем-95) Відкритого акціонерного товариства Транспортного будівництва “Трест Південтранстехмонтаж” за період з 01.07.00р. по 01.01.03р.” про заниження позивачем податку на прибуток, та якщо такий висновок підтверджується, то на яку суму позивачем занижено податкові зобов’язання по податку на прибуток за період з 01.07.2000 по 01.01.3003 (окремо по податкових періодах, охоплених перевіркою)?
Згідно з висновком судово-бухгалтерської експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.11.2005 № 7257, встановити чи підтверджується документально висновок, викладений в акті Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва від 28.05.2003 № 64/23-211/01381062, не видалось за можливе, оскільки на дослідження не було надано первинних документів.
Ухвалою суду від 19.01.2006 у справі було призначено додаткову судово-бухгалтерську експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання: чи підтверджується документально висновок, викладений в акті Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва від 28.05.2003 № 64/23-211/01381062 “Про результати комплексної позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Дочірнього підприємства “Спеціалізований будівельно-монтажний поїзд по водопостачанню №95 (Водрем-95) Відкритого акціонерного товариства Транспортного будівництва “Трест Південтранстехмонтаж” за період з 01.07.00р. по 01.01.03р.” про заниження позивачем податку на прибуток, та якщо такий висновок підтверджується, то на яку суму позивачем занижено податкові зобов’язання по податку на прибуток за період з 01.07.2000 по 01.01.2003 (окремо по податкових періодах, охоплених перевіркою)?
До матеріалів справи долучено висновок судово-бухгалтерської експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31.07.2006 № 6243.
У вказаному висновку вказано, що з врахуванням того, що підприємство ДП "Водрем-95" мало підстави у включити до валових витрат частку валових витрат в зв'язку із пільгою згідно пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", висновки акта Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 28.05.2003 № 64/23-211/01381062 "Про результати комплексної позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства дочірнього підприємства "Спеціалізований будівельно-монтажний поїзд по водопостачанню № 95 (Водрем-95) відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва "Трест Південтранстехмонтаж" за період з 01.07.2000 по 01.01.2003 про заниження позивачем податку на прибуток підтверджуються в сумі 1,6 тис. грн., а саме: за 3 квартал 2000 року - 0,3 тис. грн., за 4 квартал 2000 року - 0,7 тис. грн., за 1 квартал 2001 року - 0,6 тис. грн.
Висновком судово-бухгалтерської експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31.07.2006 № 6243 встановлено наступне.
У висновках акта перевірки дочірнього підприємства "Спеціалізований будівельно-монтажний поїзд по водопостачанню № 95 (Водрем-95) Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва "Трест Південтранстехмонтаж" (надалі ДП "Водрем-95") від 28.05.2003 № 64/23-211/01381062 вказано, що за результатами перевірки встановлено, що підприємство ДП "Водрем-95" в порушення пп. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 (із змінами і доповненнями) безпідставно занизило (не включені до складу валового доходу вартість наданих послуг співробітникам та вартість проживання у гуртожитку підприємства, вартість використаної електроенергії на будівництві) валові доходи у періодах: 4-кв. 2000 р. на суму 2,6 тис. грн.; 1-кв. 2001 р. на суму 10,3 тис. грн.; 2-кв. 2001 р. на суму 0,8 тис. грн.; 3-кв. 2001 р. на суму 4,8 тис. грн.; 4-кв. 2001 р. на суму 1,3 тис. грн.; 4-кв. 2002 р. на суму 1,7 тис. грн.
В наданих на дослідження розшифровках до декларацій про прибуток підприємства за 4 квартал 2000 р., 2001 р., 4 квартал 2002 р., підписаних від імені директора та головного бухгалтера, скріплених відбитками печатки ДП "Водрем-95", вказано суми за надані послуги (матеріали), що не включені до валових доходів, як різниця між валовими доходами, які відображені в деклараціях про прибуток підприємства та валовими доходами, які рахуються по даним бухгалтерського обліку.
Суми за надані послуги матеріали частково відображені в регістрах бухгалтерського обліку, а саме: в головних книгах, у відомості по рахунку 46/702 "Реалізація", журналі обліку валових доходів за 2000-2002 роки, а також в первинних документах по наданню послуг з оренди, реалізації матеріальних цінностей за квітень-грудень 2002 року.
Співставленням даних книги обліку валових доходів, головної книги, відомості по рахунку 42/702, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) з даними про валові доходи, відображеними у деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2000-2002 роки, встановлено розходження даних облікових регістрів між собою та з податковою звітністю.
Обсяг виконаних робіт по наданих на дослідження первинних документах (актах приймання виконаних підрядних робіт та довідках про вартість виконаних підрядних робіт та витрат) відповідає обсягу виконаних будівельно-монтажних робіт, відображеному в головній книзі по рахунку 703.
Таким чином, висновки акта перевірки дочірнього підприємства "Спеціалізований будівельно-монтажний поїзд по водопостачанню № 95 (Водрем-95) Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва "Трест Південтранстехмонтаж" від 28.05.2003 № 64/23-211/01381062 щодо безпідставного заниження валового доходу у 4-кв. 2000 р. на суму 2,6 тис. грн., у 1-кв. 2001 р. на суму 10,3 тис. грн., у 2-кв. 2001 р. на суму 0,8 тис. грн., у 3-кв. 2001 р. на суму 4,8 тис. грн., у 4-кв. 2001 р. на суму 1,3 тис. грн., у 4-кв. 2002 р. на суму 1,7 тис. грн., документально підтверджуються.
У висновках акта перевірки дочірнього підприємства "Водрем-95" від 28.05.03 № 64/23-211/01381062 вказано, що за результатами перевірки встановлено, що підприємство ДП "Водрем-95" в порушення п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997№ 283/97-ВР (із змінами і доповненнями) зависило валові витрати у таких періодах: 3-кв. 2000 р. на 1,5 тис. грн.; 2-кв. 2002 р. на 4,0 тис. грн.; 3-кв. 2002 р. на 30,8 тис. грн.; 4-кв. 2002 р. на 36,3 тис. грн.; занизило валові витрати в 1-кв. 2002 р. на 6,4 тис. грн.
Відповідно до пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР, в редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Балансова вартість матеріальних ресурсів та малоцінних предметів в бухгалтерському обліку позивача відображена в регістрах синтетичного обліку ДП "Водрем-95" - головних книгах по рахунках 201 "Сировина і матеріали" та 22 "МШП" та в регістрах аналітичного обліку - відомостях № 10-с "Рух матеріалів в грошовому вираженні" за 2000-2002 роки.
Співставленням даних балансової вартості матеріальних ресурсів та малоцінних предметів, які відображені в додатку "Відомість про балансову вартість матеріальних ресурсів і малоцінних предметів" до декларацій про прибуток підприємства ДП "Водрем-95" за 2000 - 2002 роки з даними головних книг ДП "Водрем-95" за 2000-2002 роки по рахунках 201 та 22 встановлено, що підприємством ДП "Водрем-95": завищено валові витрати: за 3 квартал 2002 року на 30,8 тис. грн., за 4 квартал 2002 року на 36,4 тис. грн.; та занижено валові витрати за 2 квартал 2002 року на 4,4 тис. грн.
Співставленням даних аналітичного обліку матеріальних цінностей в відомостях № 10-с "Рух матеріалів в грошовому вираженні" за 2000-2002 роки з залишками матеріальних цінностей на початок та на кінець звітного періоду, які відображені в додатку "Відомість про балансову вартість матеріальних ресурсів і малоцінних предметів" до декларацій про прибуток підприємства ДП "Водрем-95" за 2000 - 2002 роки, встановлено завищення ДП "Водрем-95" валових витрат: за 3 квартал 2000 року на 1 тис. грн., за 3 квартал 2002 року на 30,8 тис. грн., за 4 квартал 2002 року на 36,4 тис. грн.; та заниження ДП "Водрем-95" валових витрат за 1 квартал 2002 року на 6,5 тис. грн., за 2 квартал 2002 року на 4,4 тис. грн.
Таким чином, вказане в акті завищення валових витрат підтверджується на підставі відомості № 10-с "Рух матеріалів в грошовому виражені" за 2000-2002 роки, а саме за: 3 квартал 2000 р. на 1 тис. грн., за 3 квартал 2002 р. на 30,8 тис. грн., за 4 квартал 2002 р. на 36,4 тис. грн.; та заниження валових витрат: за 1 квартал 2002 р. на 6,5 тис. грн.; а також встановлено заниження валових витрат за 2 квартал 2002 р. на 4,4 тис. грн., замість встановленого в акті перевірки ДПІ завищення валових витрат за 2 квартал 2002 р. на 4 тис. грн.
Так як в акті перевірки ДПІ сума завищених валових витрат не розшифрована, не можливо встановити в зв'язку з чим виникла розбіжність між актом перевірки і дослідженням.
Сума заниженого ДП "Водрем-95" оподатковуваного прибутку складає за: 3 квартал 2000 р. на 1 тис. грн., за 4 квартал 2000 р. на 2,6 тис. грн., за 1 квартал 2001 р. на 10,3 тис. грн., за 2 квартал 2001 р. на 0,8 тис. грн., за 3 квартал 2001 р. на 4,8 тис. грн., за 4 квартал 2001 р. на 1,3 тис. грн., за 3 квартал 2002 р. на 30,8 тис. грн., за 4 квартал 2002 р. на 38,1 тис. грн.
Завищено оподаткований прибуток у 2 кварталі 2002 р. на 4,4 тис. грн., у 1 кварталі 2002 р. на 6,5 тис. грн.
Відповідно до пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат, та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до валових витрат або балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму, що не включена до складу податкового кредиту такого платника податку згідно із Законом України "Про податок на додану вартість.
Згідно з листом ДПА України від 01.12.1999 № 18043/7-16-1220-16 розподілення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), які одночасно використовуються в здійсненні оподатковуваних операцій (по ставкам 20 % та 0 %), звільнених від оподаткування чи тих, що не є об'єктом оподаткування, передбачено п.п. 7.4.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно з яким у випадку, коли товари (роботи, послуги), виготовлені чи придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, в суму податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні чи придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Таким чином, при одночасному здійсненні оподатковуваних та звільнених від оподаткування (чи не оподатковуваних податком) операцій платник податку повинен забезпечити ведення окремого обліку валових витрат по різним категоріям операцій (оподатковувані та звільнені від оподаткування), та виходячи з даних окремого обліку оподатковуваних операцій формувати податковий кредит.
Вказана вимога затверджена п. 6 Порядку ведення книги обліку придбання товарів (наказ ГПА України від 30.05.97 № 165), згідно з яким в книзі обліку придбання окремо обліковуються операції, пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) з правом включення в податковий кредит. Порядком визначений конкретний порядок заповнення відповідних граф книги обліку придбання товарів, з відповідним розподілом сум сплаченого чи нарахованого до сплати постачальникам ПДВ.
Розподіл сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), які використовуються в оподатковуваних та звільнених від оподаткування операціях, попередньо здійснюються згідно коефіцієнта, який визначається як відношення вартості товарів (робіт, послуг), фактично використаних в звітному періоді в оподатковуваних операціях, до загальної вартості товарів (робіт, послуг), включених в валові витрати виробництва цього ж звітного періоду.
Водночас якщо придбані товари використовуються в операціях, які незалежно від того, оподатковуються вони податком чи ні, мають більш-менш однаковий спосіб визначення кінцевого результату (наприклад, розміщення статей чи реклами на сторінках друкованих видань чи виконання робіт по будівництву житла за рахунок коштів фізичних осіб та за рахунок інших коштів, продаж путівок на санітарно-курортне лікування для дітей та дорослих) і при цьому рівень матеріальних витрат, інших складових частин собівартості, а також рентабельності оподатковуваної та неоподатковуваної продукції являється ідентичним, для визначення коефіцієнта використання товарів в оподатковуваних операціях можна застосовувати коефіцієнт відношення обсягу оподатковуваних операцій в загальному обсязі операцій, здійснених в звітному періоді.
Відповідно до "Розрахунку ПК в зв'язку з пільгою" за 2001-2002 роки "пільговий коефіцієнт" розрахований як відношення обсягу оподатковуваних операцій до загального обсягу операцій. Частка валових витрат, яка підлягає віднесенню до валових витрат, визначена як різниця між добутком податкового кредиту та "пільгового коефіцієнта".
Відповідно до первинних документів ДП "Водрем-95" виконано будівельно-монтажних робіт за 2001 рік, при цьому вказано обсяг оподатковуваних операцій до загального обсягу робіт: січень - 168552,67 (130946,67) грн., лютий - 78325 (69742) грн., березень - 97853 (72633) грн., квітень - 36052 (28504) грн., травень - 46736,14 (30423,33) грн., червень - 48420,57 (13061,22) грн., липень - 88016,19 (73109,74) грн., серпень - 100881,75 (31436,24) грн., вересень - 39888,51 (25177,45) грн., жовтень - 86272,43 (1700,58) грн., листопад - 136613,83 (6600,74) грн., грудень -100875,97 (5331) грн.;
за 2002 рік: січень - 36060,74 (3985,29) грн., лютий - 51686,51 (1290,75) грн., березень - 61443,78 (32461,51) грн., квітень - 43620,18 (21558,30) грн., травень -1 67624,70 (34810,23) грн., червень - 76289,54 (11944,54) грн., липень - 60358,58 (38761,58) грн., серпень - 110077,95 (25476,04) грн., вересень - 58318 (26016) грн., жовтень - 172518,34 (61470,34) грн., листопад - 96665,38 (70719,38) грн., грудень-68121,16 (68121,16) грн.
Відповідно до журналів-ордерів № 11-с ДП "Водрем-95" виконано будівельно-монтажних робіт за 2001 рік:
січень —168666 грн., лютий - 78325 грн., березень - 100216 грн., квітень -36052 грн., травень - 44408,14 грн., червень - 48421,66 грн., липень - 88016,19 грн., серпень —100881,75 грн., вересень - 41858,31 грн., жовтень —86282,43 грн., листопад —136613,83 грн., грудень - 99869,22 грн.
за 2002 рік: січень - 3606,74 грн., лютий - 51686,51 грн., березень - 61443,78 грн., квітень - 43620,18 грн., травень - 67624,70 грн., червень - 76289,54 грн., липень - 60358,58 грн., серпень - 104345,19 грн., вересень - 58318 грн., жовтень - 172518,34 грн., листопад - 96664,72 грн., грудень - 68120 грн.
Відповідно до податкових декларацій з ПДВ, а також враховуючи суми податкового кредиту, вказані в книгах обліку придбання товарів (робіт, послуг) за 2001-2002 роки, частка валових витрат в зв'язку із пільгою на підставі пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", яка підлягає віднесенню до валових витрат, становить 45.792,73 грн.
Таким чином, ДП "Водрем-95" мало підстави збільшити валові витрати на частку валових витрат в зв'язку із пільгою згідно п.п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку і підприємств" у таких періодах: 1 кварталі 2001 р. на 8347,10 грн. (8,3 тис. грн.), 2 кварталі 2001 р. на 7628,23 грн. (7,6 тис. грн.), 3 кварталі 2001 р. на 8355,63 грн. (8,4 тис. гри.), 4 кварталі 2001 р. на 29109,52 грн. (29,1 тис. грн.), 1 кварталі 2002 р. на 6767,65 грн. (6,8 тис. грн.), 2 кварталі 2002 р. на 6877,07 грн. (6,9 тис. грн.), 3 кварталі 2002 р. на 15077,93 грн. (15,1 тис. грн.), 4 кварталі 2002 р. на 17070,08 грн. (17,1 тис. грн.). Разом: 99,3 тис. грн.
На підставі вищевикладеного таз врахуванням того, що підприємство ДП "Водрем-95" мало підстави включити до валових витрат частку валових витрат в зв'язку із пільгою згідно з пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", висновки акта Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 28.05.2003 № 64/23-211/01381062 "Про результати комплексної позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства дочірнього підприємства "Спеціалізований будівельно-монтажний поїзд по водопостачанню № 95 (Водрем-95) Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва "Трест Південтранстехмонтаж" за період з 01.07.2000р. по 01.01.2003р. про заниження позивачем податку на прибуток підтверджуються в сумі 1,6 тис. грн., а саме: за 3 квартал 2000 року - 0,3 тис. грн., за 4 квартал 2000 року —0,7 тис. грн., за 1 квартал 2001 року - 0,6 тис. грн.
Зазначені висновки експертизи підтверджуються матеріалами справи і в належний і допустимий спосіб відповідачем не спростовані.
Так, відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 цієї статті у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Зважаючи на те, що суд визнав відсутність факту порушення позивачем податкового законодавства а також відсутність суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) з податку на прибуток на суму 12.000,00 грн. за розглянутим епізодом, застосування до нього штрафних санкцій у розмірі 3.186,00 грн. є необґрунтованим.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
В супереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення у спірній частині з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом визнання спірного рішення недійсними в частині, то суд відзначає наступне. Статтями 105, 162 КАС України передбачено, що позов може містити вимоги про визнання рішення суб’єкта владних повноважень нечинним, а суд приймає відповідне рішення. Водночас ч.4 ст.105, абзацом 2 ч.2 ст.162 КАС України встановлено, що позов може містити, крім визначених частиною третьою цієї статті, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Можливість захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади передбачена ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України. З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги норми п.6 Прикінцевих і перехідних положень КАС України, ст.12 ГПК України, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права повністю відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету України.
Зважаючи на те, що момент звернення позивача до суду (01.10.2003) відповідно до ст.ст. 44, 57, 63 ГПК України до складу судових витрат включались витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового як платіж, який підлягав обов’язковій сплаті при подачі позову, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених позивачем платіжним дорученням від 11.09.2003 № 604, підлягають відшкодуванню на користь позивача з Державного бюджету України.
Відповідно до п. 6.4 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 N 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, із змінами і доповненнями, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судових витрат зі справи, у тому числі і сум державного мита за подання заяви про перегляд рішення в апеляційному або у касаційному порядку або перегляд його за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Згідно зі статтею 97 КАС України, враховуючи заяву позивача від 30.10.2005 про компенсацію понесених судових витрат, суд визначив, що позивачу повинні бути компенсовані судові витрати у розмірі 3.315,60 гривні (в т.ч. 85,00 грн. –державне мито за подачу позову до суду першої інстанції, 85,00 грн. (42,50 грн. + 45,50 грн.) –державне мито за подачу апеляційної та касаційної скарг, 3.027,60 грн. – витрати на проведення двох судово-бухгалтерських експертиз та 118,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).
Витрати позивача зі сплати державного мита за подання апеляційної та касаційної скарги компенсації не підлягають, оскільки вирішення вказаного питання не відноситься до компетенції суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом’янському районі м. Києва № 000157/2302/0 від 30.05.2003 в частині визначення позивачу суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 15.186,00 грн., в т.ч. 12.000,00 грн. - основний платіж та 3.186,00 грн. - штрафні санкції.
Стягнути з Державного бюджету на користь Державного підприємства „Спеціалізований будівельно-монтажний поїзд по водопостачанню № 95 (Водрем-95)” Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва „Трест південтранстехмонтаж” судові витрати в сумі 3.315,60 грн.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя | О.О. Євсіков |
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –02.11.2007.