Справа № 456/2826/21

Провадження № 2/456/1011/2021

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

08 листопада 2021 року місто Стрий Львівської області

Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Микитина В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Стасів О.Я.,

сторони та інші учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачка - ОСОБА_2 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Орган опіки та піклування Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області;

вимоги позивача - про визнання батьківства та про позбавлення батьківських прав;

розглянувши дану цивільну справу у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що знаходиться по вул. Т. Шевченка, буд. 89, за правилами загального позовного провадження, за участі уповноваженої представниці позивача - адвокатеси Ярмощук Н.В. та за участі уповноваженої представниці третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_3 , -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Позивач ОСОБА_1 14.06.2021 року звернувся у Стрийський міськрайонний суд Львівської області з позовною заявою, в якій просить ухвалити рішення про визнання його батьком малолітнього сина ОСОБА_4 , громадянина України, народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Неаполь Італійська Республіка. Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем судового збору за пред`явлення цієї позовної заяви до суду, у розмірі 908 грн., позивач залишає за собою та просить покласти на нього.

Позивач ОСОБА_1 14.06.2021 року звернувся у Стрийський міськрайонний суд Львівської області з позовною заявою, в якій просить ухвалити рішення про позбавлення відповідачки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно їх малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем судового збору за пред`явлення цієї позовної заяви до суду, у розмірі 908 грн., позивач залишає за собою та просить покласти на нього.

Обидва позови обґрунтовано тим, що сторони з початку 2016 року і по кінець 2019 року проживали разом однією сім`єю як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу, у м. Неаполь Італійська Республіка, де вели спільне господарство. Від спільного проживання у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проте, батьком зазначеної дитини, зі слів відповідачки як їх матері, ніхто не записаний, оскільки відповідачка, отримуючи відповідне свідоцтво у муніципалітеті м. Неаполь, умисне не повідомила про нього як батька, з метою отримувати відповідну допомогу як одинока матір. Проте відповідачка не заперечує тієї обставини, що саме він є батьком їх малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також позивач вказує, що відповідачка хоча і є матір`ю їх малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте свого батьківського обов`язку не виконує, не цікавиться життям та здоров`ям цієї дитини, син не спілкується та не проживає з матір`ю, а проживає разом з позивачем як його біологічним батьком у м. Неаполь Італійська Республіка, та перебуває на його утриманні. Тому позивач просить на підставі ст. ст. 121-122, 125-126, 128, 150, 164, 166, 171 СК України позов задовольнити та позбавити відповідачку батьківських прав по відношенню до її малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Щодо аліментів на дитину, то питання про стягнення таких буде вирішуватися у подальшому, а саме після визнання його батьківства по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Орган опіки та піклування Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області, у запропоновані судом строк та порядку письмових пояснень на позовні заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з її участю як третьої особи, про визнання батьківства та про позбавлення батьківських прав, не подав. Поряд з цим, уповноважена представниця зазначеної третьої особи у судовому засіданні висловила позицію на підтримання вказаних позовних вимог, вважає такі підставними й обґрунтованими.

Відповідачка у запропоновані судом строк та порядку відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до нього, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Органу опіки та піклування Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області, про визнання батьківства та про позбавлення батьківських прав, не подала.

Заяви та клопотання учасників справи.

Заяв чи клопотань від учасників цієї справи, котрі стосувалися процесуальних питань й залишилися нерозглянутими, до суду не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитина В.Я. від 05.07.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Органу опіки та піклування Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області, про визнання батьківства, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Визначено місце, дату та час підготовчого засідання - приміщення Стрийського міськрайонного суду Львівської області за адресою: м. Стрий, вул. Т. Шевченка, буд. 89, 09.08.2021 року о 11.30 год..

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитина В.Я. від 05.07.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Органу опіки та піклування Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області, про позбавлення батьківських прав прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Об`єднано в одне провадження цивільну справу № 456/2827/21, провадження 2/456/1012/2021, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Органу опіки та піклування Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області, про позбавлення батьківських прав, із цивільною справою № 456/2826/19, провадження № 2/456/1011/2021, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Органу опіки та піклування Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області, про визнання батьківства, присвоївши єдиний унікальний номер справи 456/2826/21, провадження № 2/456/1011/2021, тобто номер справи та провадження, котра надійшла до суду швидше.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 09.08.2021 року, постановленою без виходу суду до нарадчої кімнати, підготовче засідання у справі відкладено. Визначено місце, дату та час підготовчого засідання - приміщення Стрийського міськрайонного суду Львівської області за адресою: м. Стрий, вул. Т. Шевченка, буд. 89, 05.10.2021 року о 12.30 год..

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 05.10.2021 року підготовче провадження у цій справі закрито, а справу призначено до розгляду по суті. Визначено місце, дату та час судового засідання щодо розгляду даної справи по суті - приміщення Стрийського міськрайонного суду Львівської області за адресою: м. Стрий, вул. Т. Шевченка, буд. 89, 08.11.2021 року о 10.00 год..

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 08.11.2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, постановлено проводити заочний розгляд даної справи та ухвалення у ній заочного рішення.

Учасники справи належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час судового засідання по їх справі, котре призначалось на 08.11.2021 року о 10.00 год., про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження.

У судове засідання щодо розгляду даної справи по суті з`явилися уповноважена представниця позивача - адвокатеса Ярмощук Н.В. та уповноважена представниця третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - юрист Служби у справах дітей Кухар З.Р., ніхто з них проти заочного розгляду цієї справи та ухвалення у ній заочного рішення не заперечував. Відповідачка у таке судове засідання не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомляла.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположих свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Крім того, за змістом ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав позивача та малолітнього сина сторін по справі, й причетність відповідачки до такого порушення їх прав за пред`явленими позовними вимогами цивільного характеру, встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із зазначенням відповідних доказів.

Судом встановлено, що сторони з початку 2016 року кінець 2019 року проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу у Республіці Італія, зокрема у м. Неаполь, де винаймали житло, а також були працевлаштованими, відповідно вели спільне господарство та несли спільні витрати з утримання найнятого житла.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачка народила сина ОСОБА_5 , реєстрація народження якого була здійснена 06.11.2019 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Відділу служби демографії муніципалітету Неаполь Італійської Республіки, без зазначення відповідачкою відомостей про батька цієї дитини. Одночасно відомості про його матір були вказані, а прізвище дитини вказано « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Зазначена обставина стверджується Повідомленням про реєстрацію свідоцтва про народження, виданим 06.11.2019 року на підставі актового запису про народження № 420 Частина І Серія А, складеного реєстратором Відділу реєстрації актів громадянського стану Відділу служби демографії муніципалітету Неаполь, Італійська Республіка, перекладеним у встановленому порядку на українську мову (копія міститься у справі, а. с. 7-8)

Згідно спільної заяви сторін по справі від 30.04.2021 року, підписи на котрій нотаріально засвідчені, адресованій Компетентним органам, Відділу реєстрації актів громадянського стану Муніципалітету Неаполь (копія міститься у справі, а. с. 12), позивач визнає себе батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відповідачка підтверджує, що саме позивач є батьком цієї дитини. Відтак, сторони по справі просили внести відомості про батька до актового запису про народження їх дитини та вказати по-батькові дитини за іменем батька, а також залишити їй прізвище « ІНФОРМАЦІЯ_5 », та повторно видати нове свідоцтво про народження дитини.

Згідно заяв відповідачки від 30.04.2021 року, підпис на котрих нотаріально засвідчений, адресованим усім Компетентним органам, кого це стосується (копії містяться у справі, а. с. 13, 14), відповідачка надала свою згоду на тимчасовий виїзд малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за кордон у Республіку Італія та інші країни дії Шенгенської угоди, у період з 12.04.2021 року по 12.04.2023 року, не заперечувала, щоб син здійснював поїздку й перетинав кордон у супроводі позивача як його батька, який нестиме відповідальність за життя та здоров`я їхнього сина. Також відповідачка не заперечувала проти виїзду малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на постійне місце проживання за кордон у Республіку Італія.

Згідно повідомлень громадянина Республіки Італія ОСОБА_8 про надання гостинності громадянам країни, яка не входить до складу Європейського Союзу, перекладених у встановленому порядку на українську мову (копії містяться у справі, а. с. 16-18, 19-21), останній надав помешкання позивачеві та його малолітньому синові ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у користування, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно заяви громадянина Республіки Італія про роботу ОСОБА_9 , адміністратора компанії ARCOIN SRLS з юридичною адресою: 81030, Республіка Італія, Вілла ді Бріано (Казерта), вул. Провінчяле, буд. 283, перекладеної у встановленому порядку на українську мову (копія міститься у справі, а. с. 22-23), останній підтверджує, що позивач працює на щоденній основі у його компанії та отримує щомісячний фіксований дохід.

Судом також встановлено, що відповідачка протягом тривалого часу не проживає разом із позивачем та їх малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повернулася в Україну до зареєстрованого місця свого проживання.

Як вбачається з виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 12.04.2021 року за № 338/2021 (копія міститься у справі. а. с. 15), відповідачці встановлено зазначені у ній діагнози, а, основне, вказано, що остання зловживає алкоголем багато років, відмічаються запійні стани по два тижні з перервою у кілька тижнів. Їй рекомендовано постійне спостереження районного психіатра та повна відмова від алкоголю.

Згідно висновку Органу опіки та піклування Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області (копія міститься у справі, а. с. 86), рекомендовано позбавити відповідачку батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області від 22.09.2021 року за № 303 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав» (копія міститься у справі, а. с. 85), затверджено вищевказаний висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Норми, джерела права, та роз`яснення, котрі застосовує суд при ухваленні даного заочного рішення.

В силу ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Відповідно до положень ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до чинного ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Як роз`яснюється у пунктах 4, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК України, приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК України). Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити усі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Чинним сімейним законодавством України визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

При цьому, питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, а чинне сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства у судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

В силу ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані займатися вихованням дитини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (ч. ч. 1, 2 ст. 155 СК України).

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 47 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Савіни протиУкраїни» (заява № 39948/06), пункт 49 рішення у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04).

Втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, якщо воно здійснене «згідно із законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про якій деться в пункті 2, і, до того ж, є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення цих цілей (пункт 50 згаданого вище рішення Європейського Суду у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04). Проте, держава має позитивний обов`язок вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз`єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер (пункт 52 згаданого вище рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява № 39948/06).

Суд враховує, що процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами чинного Сімейного кодексуУкраїни (ст. ст. 164 - 167 СК України).

Зокрема, відповідно до положеньст. 164 СК України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як роз`яснюється у пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року за № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи щодо батьківства позивача відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перевіривши їх доказами, котрі оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, а також встановивши, що відповідачка як матір зазначеної дитини визнає батьківство позивача, суд дійшов висновку про визнання останнього батьком малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із одночасним внесенням змін до актового запису про народження цієї дитини, необхідних для реєстрації батьківства позивача.

Оскільки у судовому засіданні встановлено, що відповідачка як матір протягом тривалого часу не спілкується із своїм сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матеріально його не утримує, заходів до спілкування та турботи не приймає, а вихованням та утриманням цієї дитини займається позивач як їх батько, то суд переконаний, що така поведінка відповідачки аж ніяк не свідчить про її бажання надалі мати та виконувати свої материнські обов`язки по відношенню до зазначеної дитини.

Разом з тим, у судовому засіданні не встановлено наявності у відповідачки реальних і об`єктивних перешкод для спілкування з своєю дитиною при її бажанні. Навпаки встановлено те, що відповідачка не вживала заходів для забезпечення своєї участі у вихованні та спілкуванні з цією дитиною, не зверталася у правоохоронні органи для встановлення його місця проживання, до органу опіки та піклування чи до суду з вимогами про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення порядку такого спілкування. Відповідачка також не зверталася до позивача з пропозицією надання дитині матеріальної допомоги. Такі обставини, на переконання суду, свідчать про небажання відповідачки брати участь у вихованні свого малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Отже, аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх у сукупності, суд вважає, що відповідачку, яка без поважних на те причин не виявляє щодо власної дитини материнського піклування, свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, не цікавиться її розвитком, здоров`ям, життям та потребами, слід позбавити батьківських прав.

Відтак, усі позовні вимоги у цій справі підлягають до задоволення у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Розподіл судових витрат у справі, котрі полягають у сплаті позивачем судового збору за пред`явлення двох позовних заяв до суду із вимогами немайнового характеру у розмірі по 908 грн. кожен й підтверджуються квитанціями № ПН4514534 від 08.06.2021 року та № ПН4514540 від 08.06.2021 року (оригінали містяться у справі, а. с. 1, 29), слід здійснити у порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України, зокрема з урахуванням відповідної позивача з цього приводу, залишити за ним та покласти на останнього.

Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, окрім як сплати судового збору за пред`явлення двох позовних заяв до суду, матеріали цієї справи не містять.

Керуючись ст. ст. 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Органу опіки та піклування Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області, про визнання батьківства та про позбавлення батьківських прав, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком малолітнього ОСОБА_4 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у місті Неаполь, Італійська Республіка.

Внести зміни до актового запису про народження № 420 Частина І Серія А, складеного реєстратором Відділу реєстрації актів громадянського стану Відділу служби демографії муніципалітету Неаполь Італійська Республіка 06.11.2019 року на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де батьком записати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, а також змінити прізвище дитини з « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Строк і порядок набрання заочним рішенням суду законної сили та його оскарження.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, мають право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України, тобто шляхом подання до Львівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідачка, якій повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення їй повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, яка подається безпосередньо до Стрийського міськрайонного суду Львівської області. У свою чергу, апеляційна скарга на заочне рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; громадянин України; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Орган опіки та піклування Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області; місцезнаходження юридичної особи: 82400, Україна, Львівська область, м. Стрий, вул. Т. Шевченка, буд. 71; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26256903.

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; громадянка України; зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Дата складення судового рішення, ухваленого заочно: 10 листопада 2021 року.

Суддя В.Я. Микитин