РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року                                                                                 справа № 580/8066/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Глийової В. Г.,

          позивача — ОСОБА_1 (особисто),

          відповідача — ОСОБА_2 (особисто),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ястремської Олени Вікторівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Селена" про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ястремської Олени Вікторівни (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Селена", в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 04.10.2021 по виконавчому провадженню №66795688.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 28.07.2021 у справі №925/181/20 позивачем повідомлено відповідача, що витребувані документи не можуть бути передані стягувачу у зв`язку з їх знищенням. На момент постановлення вказаної ухвали строк зберігання витребуваних документів сплив і як наслідок жодної копії зазначених в ухвалі документів не збереглося, можливості їх відновити немає. За таких обставин позивач об`єктивно не може виконати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.07.2021 у справі №925/181/20. Таким чином, оскільки фактичного виконання виконавчого документа не було з об`єктивних причин, відповідачем не вжито заходів примусового виконання рішень, а тому підстави для стягнення виконавчого збору в розмірі 12 000, 00 грн відсутні.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши до суду 08.11.2021 відзив на позовну заяву в якому вказав, що після відкриття виконавчого провадження позивачем надано стягувачу акт знищення витребуваних документів від 10.01.2020 №1 та від 10.02.2020 №1. Отже ухвала Господарського суду Черкаської області від 28.07.2021 у справі №925/181/20 є виконаною. У зв`язку з повним фактичним виконанням ухвали суду відповідачем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 12 000, 00 грн та виділено її в окреме виконавче провадження АСВП №67027216. Щодо примусового виконання рішення вказано, що стягнення виконавчого збору пов`язується з початком примусового виконання рішення і відбувається в процесі примусового виконання рішення із винесенням відповідної постанови. За вказаних обставин просив у задоволенні позову відмовити повністю.

09.11.2021 від представника третьої особи надійшли письмові пояснення у яких зазначено, що позивачем в добровільному порядку ухвалу  Господарського суду Черкаської області від 28.07.2021 у справі №925/181/20 не виконано.  Вказано, що умовою для стягнення виконавчого збору у зв`язку з невиконанням рішення немайнового характеру має місце лише сам факт відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судове засідання з розгляду адміністративної справи №580/8066/21 призначено на 10 год 30 хв 09 листопада 2021 року.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Селена" у судове засідання явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.07.2021 у справі №925/181/20  витребувано з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Селена", в особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А. М. належним чином засвідчені копії документів: договору оренди приміщення від 01.04.2016 №20 з усіма документам, доповненнями, додатковими угодами, змінами; договору поворотної фінансової допомоги від 14.07.2016 № 1407/1 з усіма додатками, доповненнями, додатковими угодами, змінами; договору від № 14.07.2016 № ВФП 1407/1 з усіма додатками, доповненнями, додатковими угодами, змінами.

13.09.2021 головним державним виконавцем за заявою стягувача ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження №66795688 з виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 28.07.2021 у справі № 925/181/20, винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 146,30 грн та постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 12 000, 00 грн. Крім цього, боржнику ОСОБА_1 направлено вимогу державного виконавця від 13.09.2021 за вих. №25461/4 з вимогою виконати рішення суду в строк до 23.09.2021.

14.09.2021 боржником надано державному виконавцю пояснення у справі №925/181/20 згідно якої витребувані ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.07.2021 у справі №925/181/20  документи знищені, акт знищення документів не проводився.

21.09.2021 боржником надано державному виконавцю акти знищення документів, які витребувані ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.07.2021 у справі № 925/181/20.

23.09.2021 стягувачем, в особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінним А.М. надано відповідачу заяву про отримання ним актів знищення документів, що не підлягають зберіганню.

23.09.2021 складено акт державного виконавця, щодо отримання копій актів знищення документів від 10.01.2020 №1 та від 10.02.2020 №1.

04.10.2021 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №66795688 згідно пункту 9 Статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду.

04.10.2021 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 12 000,00 грн та виділено в окреме виконавче провадження АСВП № 67027216.

05.10.2021 державним виконавцем, на підставі постанови від 04.10.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 67027216.

Вважаючи протиправною постанову відповідача про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII  (далі — Закон №1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст 4. Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Частиною 1 ст. 5 Закону № 1404 визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно 2 ст. 18 Закону № 1404 виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону № 1404  виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно ч. 5 статті 26 Закону № 1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч. 6 статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Частинами першою статті 63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною другою статті 63 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону №1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, на вимогу державного виконавця від 13.09.2021 за вих. №25461/4 боржником ОСОБА_1 21.09.2021 надано державному виконавцю акти знищення документів, які витребувані ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.07.2021 у справі №925/181/20. Вказані акти також надані стягувачу.

Так, згідно актів від 10.01.2020 №1 та від 10.02.2020 №1 вбачається, що договір оренди приміщення від 01.04.2016 №20, договір поворотної фінансової допомоги від 14.07.2016 № 1407/1  та договір від № 14.07.2016 № ВФП 1407/1 знищено. З пояснень позивача слідує, що копії знищених документів не збереглися. Отже позивач з об`єктивних і поважних причин не мав можливості виконати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.07.2021 у справі №925/181/20.

При цьому, позивач надав відповідачу вказані акти після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2021 №66795688 та вимоги державного виконавця від 13.09.2021 за вих. №25461/4.

Суд критично оцінює пояснення позивача від 06.07.2021 надані до Господарського суду Черкаської області та пояснення від 14.09.2021 надані відповідачу про неможливість виконання вказаної ухвали суду, оскільки до вказаних пояснень належних та допустимих доказів знищення витребуваних документів не додавалось.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження №66795688 не виконано ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.07.2021 у справі №925/181/20.

23.09.2021 складено акт державного виконавця, щодо отримання 23.09.2021 копій актів знищення документів від 10.01.2020 №1 та від 10.02.2020 №1. Таким чином відповідач дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 28.07.2021 у справі №925/181/20 вважається виконаною.

У зв`язку з чим 04.10.2021 відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №66795688 згідно пункту 9 Статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (повне фактичне виконання рішення суду).

Вказана постанова є чинною, належних та допустимих доказів її оскарження чи скасування у встановленому Законом №1404-VIII порядку позивачем до суду не надано.

Згідно з ч.1 ст. 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Частиною 1 ст. 63 Закону № 1404 передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч.3 ст. 27 Закону №1404-VIII за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно з частиною п`ятою статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини дев`ятої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Суд зазначає, що умови й підстави, коли виконавчий збір не стягується визначені статтею 27 Закону №1404-VIII. У даній справі вказані умови і підстави відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження №66795688 у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду, державним виконавцем 04.10.2021 винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 12 000,00 грн та виділено її в окреме виконавче провадження АСВП №67027216.

Слід зазначити, що системний аналіз положень статті 27 Закону №1404-VIII  свідчить про те, що за своєю правовою природою виконавчий збір є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, які здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

          Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №821/1159/17.

          Водночас за правилами частини третьої статті 27 Закону №1404-VIII примусове виконання рішення немайнового характеру передбачає стягнення виконавчого збору у розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

          Із системного аналізу положень статті 27, пункту 11 частини першої статті 39, частини третьої статті 40, частини 63 Закону №1404-VIII  слідує, що у випадку закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення немайнового характеру розмір й підстави стягнення виконавчого збору не поставлені у залежність від повного або часткового виконання виконавчого документа.

          Виконавчий збір у такому разі є фіксованою платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються державним виконавцем. Цей збір стягується з боржника.

          Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №200/7867/19-а.

          Суд зазначає, що після відкриття виконавчого провадження вже розпочинається примусове виконання рішення і, як наслідок, стягнення виконавчого збору. Стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.

          Щодо  примусового виконання відповідачем ухвали Господарського суду Черкаської області від 28.07.2021 у справі №925/181/20 слід зазначити наступне.

          Як вбачається з матеріалів справи в даному виконавчому провадженні державний виконавець вчинив юридично значущі дії, направлені на примусове виконання  рішення суду, зокрема, направив боржнику ОСОБА_1 вимогу від 13.09.2021 за вих. №25461/4, якою витребував на користь на користь ТОВ "Селена", в особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А. М. належним чином засвідчені копії документів: договору оренди приміщення від 01.04.2016 №20 з усіма документам, доповненнями, додатковими угодами, змінами; договору поворотної фінансової допомоги від 14.07.2016 № 1407/1 з усіма додатками, доповненнями, додатковими угодами, змінами; договору від № 14.07.2016 № ВФП 1407/1 з усіма додатками, доповненнями, додатковими угодами, змінами, виносив постанови, склав акт від 23.09.2021.

          Суд зазначає, що в своїй сукупності вказані дії відповідача сприяли вчиненню позивачем дій, пов`язаних з виконанням ухвали  Господарського суду Черкаської області  від 28.07.2021 у справі №925/181/20.

          Наведене спростовує доводи позивача про те, що державний виконавець не проводив жодних виконавчих дій та не мав підстав для стягнення виконавчого збору.

          Щодо посилань позивача на висновки Верховного суду викладені у постанові №2540/3203/18 від 11.03.2020 слід зазначити, що вказаний спір стосувався законності дій та постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору під час виконання виконавчого документа майнового характеру, тому спір у справі наведеної позивачем не є тотожним спору у справі, що розглядається, оскільки виконавчий документ на підставі якого відкрито виконавче провадження №66795688 має немайновий характер.

          Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

          Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

          Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

          Судові витрати у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподілу не підлягають.

          Керуючись статтями 241-245, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя                                                                                            Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ