ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       08 листопада 2021 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду в складі:

       головуючого, судді                                Давній В. П.

суддів                                                Марчука В.Т., Одинака О.О.

при секретарі судового засідання                Костюк Л.С.

з участю учасників судового провадження:

прокурора                                                Ситенко О.Б.

захисника                                                Палія Д.С.

обвинуваченого                                         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018260000000467 від 18.12.2018 року за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1 , а також в його інтересах адвоката Палія Дмитра Васильовича на вирок Садгірського районного суду  м.Чернівці від 09 червня 2021 року відносно:

        ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Самолусківці Гусятинського району Тернопільської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 17.09.1998 року Чернівецьким обласним судом за ст.ст.69, 86-1 КК України до 12 років позбавлення волі, позбавлений спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

2) 16.01.2009 року Івано-Франківським міським судом за ч.2 ст.28, ст. 386, ст.,71 КК України на 2 роки 11 місяців обмеження волі;

3) 24.06.2010 року Залізничним районним судом м.Львова за ст..187 ч.4 КК України до 12 років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна; 22.04.2016 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова звільнений з місць позбавлення волі умовно – достроково на невідбуту частину покарання на термін 01 рік 09 днів;

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.355 КК України;

ЄУНСС: 725/2053/20                                 Головуючий у 1 інстанції: Проскурняк І.Г.

Номер провадження: 11-кп/822/286/21                         Суддя-доповідач: Давній В.П.

Категорія: ч.2 ст.355 КК України

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Чернвці, громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146 та ч. 2 ст. 355 КК України;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Чернівці, громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_3 , раніше судимого:

1) 13.06.2002 року Ленінським районним судом м. Чернівці за ст.187 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

2) 06.12.2006 року Шевченківським районним судом м. Чернівці за ст.296 ч.2 КК України, до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

3) 25.06.2007 року Шевченківським районним судом м. Чернівці за ст.ст.186 ч.2, 69, 70 ч.4 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

4) 07.08.2012 року Шевченківським районним судом м. Чернівці за ст.190 ч.2 КК України до штрафу в сумі 1700 гривень;

5) 18.06.2013 року Шевченківським районним судом м. Чернівці за ст.121 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі;

який обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.355, ч.1 ст.125 КК України, -

У С Т А Н О В И Л А :

Вироком Садгірського районного суду  м.Чернівці від 09 червня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 та ч. 2 ст. 355 КК України та призначено йому покарання: за ч. 2 ст. 146 КК України у вигляді 2 (два) роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 355 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнено засудженого ОСОБА_2 від відбуття призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На період призначеного судом однорічного іспитового строку зобов`язано засудженого ОСОБА_2 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 , залишено попередньо обрану, домашній арешт, до вступу вироку в законну силу.

Визнано ОСОБА_3 винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146 та ч. 2 ст. 355 КК України та призначено йому покарання: за ч. 2 ст. 146 КК України у вигляді 2 (два) роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 355 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_3 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнено засудженого ОСОБА_3 від відбуття призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На період призначеного судом однорічного іспитового строку зобов`язано засудженого ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , залишено попередньо обрану, домашній арешт, до вступу вироку в законну силу.

Визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 355 та ч. 1 ст. 125 КК України та призначено йому покарання: за ч. 2 ст. 146 КК України у вигляді 2 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 355 КК України у вигляді 3 роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 125 КК України штраф в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_1 за ст. 125 ч.1 КК України від покарання на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінчення строків давності.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_1 3 (трьох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишено попередньо обрану - утримання під вартою, строк відбування покарання визначено рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 18.12.2018 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 витрати на залучення експертів при проведенні експертиз під час досудового розслідування в сумі 40 793 грн 83 коп.

Вирішено долю речових доказів по справі.

Згідно з вироком районного суду, в червні місяці 2018 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_2 був укладений усний договір позики, на виконання якого ОСОБА_2 передав у борг ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 5 000 (п`ять тисяч) доларів США, а ОСОБА_4 в свою чергу зобов`язався повернути борг у зазначеному розмірі до 01.12.2018 року. В результаті цього у ОСОБА_4 виникли цивільно-правові зобов`язання перед ОСОБА_2 . Однак, у визначений термін, останній не виконав взяті на себе цивільно-правові зобов`язання, згідно з укладеною угодою та не повернув ОСОБА_2 отримані в позику грошові кошти. В подальшому обвинувачений ОСОБА_2 , в період часу з 17 по 18 грудня 2018 року, з метою повернення грошових коштів, які відповідно до умов усного договору він надав в позику потерпілому ОСОБА_4 , звернувся до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які погодились незаконним шляхом примусити ОСОБА_4 до виконання цивільно-правових зобов`язань.

З цією метою обвинувачений ОСОБА_2 , діючи спільно та за попередньою змовою з обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та іншими на даний час невстановленими особами, обумовили план вчинення злочину щодо примушування ОСОБА_4 до виконання цивільно-правових зобов`язань, а саме повернення грошових коштів.

Так, 17 грудня 2018 року біля 12.00 год. обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та інші невстановлені на даний час особи, прибули на територію СТО, яке розташоване по вул. Каштанова, 10, в м. Чернівці, на якому на той час перебував потерпілий ОСОБА_4 , про що їм достовірно було відомо, де ремонтував належний йому автомобіль марки Volksvagen LT, д.н.з. НОМЕР_1 реєстрації Республіки Польща.

В цей час, ОСОБА_2 , діючи спільно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , вчинили дії, спрямовані на примушування ОСОБА_4 виконати цивільно-правове зобов`язання щодо повернення боргу в сумі 5 000 (п`ять тисяч) доларів США, зокрема пред`явили відповідну вимогу, пов`язану із погрозою застосування насильства до ОСОБА_4 , а в подальшому здійснили напад на потерпілого ОСОБА_4 , що виразилось у нанесенні ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та іншими на даний час невстановленими особами декількох ударів руками та телескопічним кийком по обличчю потерпілого, від яких останній втратив свідомість та впав на землю. Після того, як потерпілий прийшов до тями, ОСОБА_1 через свої особисті неприязні відносини з ОСОБА_4 знову наніс декілька ударів по тілу та голові потерпілого, в результаті чого потерпілому ОСОБА_4 було завдано тілесні ушкодження у вигляді синців: навколо правового ока; навколо лівого ока; по передній поверхні шиї в нижній третині. Садна: в тім`яній ділянці з ліва ближче до вінцевого шва; в тім`яній ділянці ближче до лямбдоподібного шва, які згідно висновку експерта №1086 від 27.12.2018 відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Вчинивши достатні дії, спрямовані на унеможливлення вчинення ОСОБА_4 опору, обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та інші на даний час невстановлені особи, всупереч волі потерпілого, не даючи йому змоги вільно рухатись та залишити місце події, посадили його в автомобіль марки «OPEL CORSA», д.н.з. НОМЕР_2 , та разом з ним направились в напрямку с. Лужани Кіцманського району Чернівецької області.

В подальшому, в період часу з 12 год. 40 хв. 17.12.2018 по 02 год. 00 хв. 18.12.2018, ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та іншими невстановленими на даний час особами, доставили потерпілого до будинку АДРЕСА_4 , де утримували ОСОБА_4 всупереч його волі та неодноразово пред`являли останньому вимогу про повернення боргу в сумі 5 000 (п`ять тисяч) доларів США, погрожуючи при цьому насильством ОСОБА_4 , що він у свою чергу сприймав як цілком дійсні та реальні погрози внаслідок нанесених йому раніше ударів, тим самим примушували до виконання цивільно-правового зобов`язання.

Внаслідок вказаних протиправних дій обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та інших невстановлених на даний час осіб, потерпілий ОСОБА_4 погодився виконати взяте на себе цивільно-правове зобов`язання та передати ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу в сумі 5 000 (п`ять тисяч) доларів США наявний у нього транспортний засіб марки «Volksvagen LT», д.н.з. НОМЕР_1 Республіки Польща.

Таким чином, обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та інші невстановлені на даний час особи, отримавши внаслідок вчиненого ними примушування згоду потерпілого ОСОБА_4 на передачу в рахунок погашення боргу транспортного засобу, надали вказівку ОСОБА_5 , який є помічником потерпілого (водієм), доставити автомобіль «Volksvagen LT», д.н.з. НОМЕР_1 Республіки Польща, за адресою: вул. Н. Сотні, 2, в м. Чернівці, де передати ключі від нього ОСОБА_1 .

В свою чергу, ОСОБА_5 , на виконання зазначеної вказівки близько 04 год. 00 хв. 18.12.2018 доставив автомобіль «Volksvagen LT» д.н.з. НОМЕР_1 Республіки Польща, за вказаною адресою, де передав ключі від нього ОСОБА_1 . В подальшому, досягнувши поставленої мети, а саме примушування ОСОБА_4 до виконання цивільно-правових зобов`язань та повернення грошових коштів, за добровільною згодою потерпілого отримали можливість вільно розпоряджатись транспортним засобом «Volksvagen LT», д.н.з. НОМЕР_1 Республіки Польща, після чого відвезли потерпілого ОСОБА_4 на автомобілі марки «OPEL CORSA» д.н.з. НОМЕР_2 , до його місця проживання за адресою: АДРЕСА_5 , де його залишили.

Після цього, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та інші невстановлені на даний час особи, маючи в своєму розпорядженні автомобіль марки «Volksvagen LT», д.н.з. НОМЕР_1 Республіки Польща, продали його своєму знайомому ОСОБА_6 за гроші в сумі 2000 доларів США.

Таким чином, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України, а саме – примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров`я.

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність та вчинивши достатні дії, спрямовані на унеможливлення вчинення ОСОБА_4 опору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та інші на даний час невстановлені особи, незаконно позбавили волі потерпілого, після чого силоміць всупереч його волі, не даючи йому змоги вільно рухатись та залишити місце події, посадили ОСОБА_4 до салону автомобіля марки «OPEL CORSA», д.н.з. НОМЕР_2 , та повезли його в напрямку с. Лужани Кіцманського району Чернівецької області.

В подальшому, в період часу з 12 год. 40 хв. 17.12.2018 по 02 год. 00 хв. 18.12.2018, ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими на даний час особами, доставили потерпілого до будинку АДРЕСА_4 , де утримували ОСОБА_4 всупереч його волі та неодноразово пред`являли останньому вимогу про повернення боргу в сумі 5 000 (п`ять тисяч) доларів США.

У вказаний період часу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та інші невстановлені на даний час особи вчиняли відносно потерпілого ОСОБА_4 дії, спрямовані на його залякування та унеможливлення втечі з будинку, де він утримувався.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та інших невстановлених на даний час осіб, потерпілий ОСОБА_4 погодився виконати взяте на себе цивільно-правове зобов`язання та передати ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу в сумі 5 000 (п`ять тисяч) доларів США наявний у нього транспортний засіб марки «Volksvagen LT», д.н.з. НОМЕР_1 Республіки Польща.

Таким чином, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та інші невстановлені на даний час особи, отримавши внаслідок вчиненого ними примушування згоду потерпілого ОСОБА_4 на передачу в рахунок погашення боргу транспортного засобу, надали вказівку ОСОБА_5 , який є помічником потерпілого (водієм), доставити автомобіль «Volksvagen LT», д.н.з. НОМЕР_1 Республіки Польща, за адресою: вул. Н. Сотні, 2, в м. Чернівці, де передати ключі від нього ОСОБА_1 .

В свою чергу, ОСОБА_5 , на виконання зазначеної вказівки близько 04 год. 00 хв. 18.12.2018 доставив автомобіль «Volksvagen LT» д.н.з. НОМЕР_1 Республіки Польща, за вказаною адресою, де передав ключі від нього ОСОБА_1 .

В подальшому, досягнувши поставленої мети, а саме примушування ОСОБА_4 до виконання цивільно-правових зобов`язань та повернення грошових коштів, за добровільною згодою потерпілого отримали можливість вільно розпоряджатись транспортним засобом «Volksvagen LT», д.н.з. НОМЕР_1 Республіки Польща, після чого відвезли потерпілого ОСОБА_4 на автомобілі марки «OPEL CORSA» д.н.з. НОМЕР_2 , до його місця проживання за адресою: АДРЕСА_5 , де його залишили.

Таким чином, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, а саме – незаконне позбавлення волі, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань потерпілому.

Крім того, близько 12 год. 00 хв. 17.12.2018 року обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на території СТО за адресою: АДРЕСА_6 , де на той час перебував потерпілий ОСОБА_4 , через особисті неприязні відносини з останнім застосував фізичну силу відносно ОСОБА_4 , яка виразилась в нанесенні декількох ударів руками та телескопічним кийком по обличчю потерпілого, від яких останній втратив свідомість та впав на землю. В результаті нанесення ОСОБА_1 ударів потерпілому ОСОБА_4 було завдано тілесні ушкодження у вигляді синців: навколо правового ока; навколо лівого ока; по передній поверхні шиї в нижній третині. Садна: в тім`яній ділянці з ліва ближче до вінцевого шва; в тім`яній ділянці ближче до лямбдоподібного шва, які згідно висновку експерта №1086 від 27.12.2018 відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме – умисне легке тілесне ушкодження.

На вказаний вирок обвинувачений ОСОБА_1 , а також в його інтересах адвокат Палій Дмитро Васильович, кожен окремо подали апеляційні скарги.

Адвокат Палій Д.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить вирок суду відносно його підзахисного змінити, виключити з резолютивної частини вказівку про визнання ОСОБА_1 винним за ч.2 ст.355 КК України за відсутності в його діянні складу даного кримінального правопорушення; змінити в резолютивній частині вироку призначене ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.146 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі на 1 рік позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить вирок суду відносно нього змінити, виключити з резолютивної частини вказівку про визнання його винним за ч.2 ст.355 КК України за відсутності в його діянні складу даного кримінального правопорушення; виключити з резолютивної частини вказівку про визнання його винним за ч.2 ст.146 КК України за не встановленням достатніх доказів його винуватості в суді.

Свої апеляційні вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції щодо ОСОБА_1 не було застосовано належну правову процедуру, зокрема, Садгірським районним судом при ухваленні вироку було безпідставно погіршено становище обвинуваченого за ч.2 ст.146 КК України. Вказують, що вирок суду було обґрунтовано недопустимими доказами, а саме, протоколи пред`явлення для впізнання за фотознімками, на думку апелянтів, не відповідають вимогам ст.ст.223, 228 КПК України; протокол затримання та обшуку ОСОБА_1 здійснено з істотним порушенням прав та свобод людини; речові докази, протоколи їх огляду та вилучення, висновки експертів не відкривалися стороні захисту в порядку ст.290 КПК України; НСРД були також проведено з істотним порушенням прав та свобод людини. Вважають, що в ході судового розгляду справи не доведено того факту, що ОСОБА_1 вступав із іншими обвинуваченими у злочинний зговір. Також вважають, що суд 1 інстанції мав всі підстави для виправдування ОСОБА_1 за ч.2 ст.355 КК України. Крім того, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує, що судом не було встановлено корисливого мотиву та безпосередніх дій, направлених на незаконне позбавлення волі потерпілого.

Інших апеляційних скарг та заперечень від учасників судового провадження не надходило.

Заслухавши доповідь судді, який виклав суть вироку та вимоги апеляційних скарг, думку обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Палія Д.С., які підтримали подані ними апеляційні скарги, посилаючись на обставини зазначені в них, думку прокурора та потерпілого ОСОБА_4 , які просили подані апеляційні скарги як необґрунтовані залишити без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційних скаргах доводи разом із доповненнями, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Крім того, відповідно до положень ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Як наголошує ч. 4 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у мотивувальній частині вироку зазначаються: докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Висновки суду першої інстанції стосовно фактичних обставин кримінальних правопорушень, доведеності вини обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у їх вчиненні та правову кваліфікацію дій обвинувачених за ст. 146 ч.2, ст. 355 ч.2 КК України, а також обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України в апеляційних скаргах не оспорюються, тому колегією суддів не перевіряються.

Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст.355 КК України, відповідає фактичним обставинам і підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, яким дана належна юридична оцінка.

Дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 146, ч.2 ст.355 КК України районним судом кваліфіковано вірно, тому порушень кримінально-процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність обвинуваченого та на кваліфікацію його дій, не встановлено.

Доводи апеляційних скарг адвоката Палія Д.В., а також обвинуваченого ОСОБА_1  про відсутність в діях останнього складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України, а також необхідність виключення з резолютивної частини вказівки про визнання  ОСОБА_1  винним за ч.2 ст.146 КК України за не встановленням достатніх доказів його винуватості в суді, спростовуються доказами, які досліджені під час судовому   розгляду кримінального провадження та задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Так, із показань допитаного в суді 1 інстанції обвинуваченого ОСОБА_2 убачається, що з потерпілим ОСОБА_4 він знайомий давно. Пояснив суду також, що на початку літа 2018 року позичив потерпілому ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 5 тис.дол. США, з умовою, що він розрахується з боргом до кінця року, частинами   кожного місяця. Десь приблизно 3 місяці він сплачував борг частинами, а після почав ухилятися від розмов із ним щодо боргу. Тому було вирішено із ним поговорити щодо розмірів та строків. Вказує також, що десь всередині грудня йому передзвонив водій потерпілого та сказав, що ОСОБА_4 зараз знаходиться на СТО по вул. Каштановій і там він зможе з ним поспілкуватися. Він зразу відправився на вказане СТО і взяв з собою брата ОСОБА_8 . Коли вони вже під`їхали до СТО там вже знаходився ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . Потерпілий ОСОБА_4 вже був з розбитою головою і тоді він попросив їх не бити більше потерпілого. Вказує також, що потім він сказав, щоб ОСОБА_1 та ОСОБА_3 взяли потерпілого до себе в автомобіль і їхали за ним в с.Лужани, для того щоб надати йому медичну допомогу. Далі, сіли в автомобіль ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та потерплий ОСОБА_4 .. Він сів за кермо іншого автомобіля та поїхав першим, а вони їхали за ним, оскільки не знали де знаходиться будинок в с.Лужани. Вказує також, що по дорозі вони зупинялися для того, щоб зайти в аптеку. Коли вони приїхали в с.Лужани залишили там потерпілого та його товариша з м.Харків, а самі поїхали. Пізніше йому зателефонував друг з Харкова, який залишився з потерпілим в будинку та сказав, що він прийшов до тями. Далі, він поїхав до потерпілого в с.Лужани і поговорив з ним за борг, на що потерпілий сказав, що може мені в рахунок боргу віддати свій автомобіль, який знаходиться на стоянці іншого СТО. Також потерпілий, попросив телефон передзвонити своїй дружині і сказав, що він попав в ДТП. Пізніше він поїхав на інше СТО і забрав автомобіль потерпілого ОСОБА_4 , для того щоб його продати. Вказує також, що борг, який повертав йому потерпілий ОСОБА_4 він перераховував на картку. Також вказує, що він не бачив хто наносив удари по голові потерпілому ОСОБА_4 , оскільки його ще не було на місці, він якраз в цей час розмовляв по телефону з потерпілим і почув його крики в телефон. Також пояснив, що потерпілий ОСОБА_4 був знайомий з обвинуваченим ОСОБА_1 і у них був свій конфлікт. Також вказав, що з іншими обвинуваченими його пов`язували дружні стосунки, з ОСОБА_1 вони дружили сім`ями.

Із показань допитаного в суді 1 інстанції обвинуваченого ОСОБА_3 убачається, що потерпілого знає через обвинуваченого ОСОБА_2 , також йому відомо, що потерпілий ОСОБА_4 заборгував ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 5 000 доларів США. Також пояснив, що він разом із обвинуваченим ОСОБА_1 , він не пам`ятає як, опинились на СТО по АДРЕСА_6 , там вони зустрілися з потерпілим ОСОБА_4 , і вже коли вони були там на місці він відвернувся від потерпілого ОСОБА_4 і обвинуваченого ОСОБА_1 , а коли повернувся назад то побачив, що у потерпілого була розбита голова. Вказує також, що йому відомо, що у потерпілого ОСОБА_4 і обвинуваченого ОСОБА_1 був якийсь конфлікт. Також, пояснив, що не бачив хто наніс удар по голові потерпілому. Вказує також, що коли приїхав на СТО обвинувачений ОСОБА_2 попросив відвезти потерпілого ОСОБА_4 в с. Лужани, для того щоб надати йому необхідну допомогу. Також визнає, що із потерпілим дійсно спілкувалися у будинку с.Лужани Кіцманського району Чернівецької області, з метою вирішення питання щодо боргу ОСОБА_4 перед ОСОБА_2 . Стверджує, що транспортний засіб марки «Volksvagen LT» д.н.з. НОМЕР_1 Республіки Польща, був переданий ОСОБА_4 в розпорядження ОСОБА_2 , в рахунок погашення богу потерпілого перед обвинуваченим ОСОБА_2 .

Із показань допитаного потерпілого ОСОБА_4 в суді 1 інстанції убачається, що він знайомий із ОСОБА_2 більше року, із двома іншими ОСОБА_3 та ОСОБА_1 познайомився пізніше. Вказує, що хотів розвивати бізнес, а тому влітку 2018 року, позичив у обвинуваченого ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 5 тис. дол. США. Кошти повертав частинами, залишилося повернути борг в розмірі 2 500 дол. США, а оскільки бізнес перестав бути прибутковим, він не зміг їх віддати вчасно. Також вказує, що 16.12.2018 року близько 12-13 год. обвинувачений ОСОБА_1 приїхав на стоянку автомобілем марки «OPEL CORSA», в подальшому, у нього із обвинуваченим ОСОБА_1 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 наніс йому декілька ударів по голові якимось металевим предметом, в результаті чого він втрачав свідомість два рази. В подальшому у нього пропали два телефони та грошові кошти, які частково були повернуті. Далі, його поклали у транспортний засіб і відвезли за межі міста Чернівці, а саме: в с.Лужани Кіцманського району Чернівецької області, як пізніше з`ясувалося, у будинок, в якому було двоє молодих осіб та його власник. Згодом приїхав ОСОБА_2 , після чого, були йому оброблені травми. Також вказує, що з обвинуваченми ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у них була розмова щодо повернення ним боргу. Близько 23 год. його було привезено назад. Вказує на те, що поряд із ним була сумка, гаманець, документи, його 2 телефони (повернули), грошові кошти в розмірі 1400 грн. 00 коп. Також пояснив суду, що під час вирішення питання щодо його боргу, він сам запропонував ОСОБА_2 , в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що автомобіль марки «Volksvagen LT» д.н.з. НОМЕР_1 Республіки Польща, який у нього є, віддає у розпорядження ОСОБА_2 , погашаючи таким чином остаток свого боргу. Після чого, його відвезли додому. Наголошує на тому, що до обвинувачених претензій немає взагалі, оскільки відносно нього не вчинялося ніякі протиправні, незаконні дії. Зауважив, що під час розмови на СТО ОСОБА_1 наніс йому декілька ударів по голові якимось металевим предметом. В подальшому у нього пропали два телефони та грошові кошти, які частково були повернуті.

Із показань допитаного в судовому засіданні суду 1 інстанції свідка ОСОБА_9 убачається, що він перебував на СТО (район Садгора м. Чернівці, вул. Каштанова), де ремонтував свій транспортний засіб. Вказує також, що точно не пам`ятає коли стався цей конфлікт. Пояснив, що автомобіль потерпілого ОСОБА_4 стояв на вказаному СТО, а потерпілий перебував біля нього. Згодом до останнього під`їхав інший автомобіль, власник якого розмовляв про щось із потерпілим ОСОБА_4 . Після певного часу, вийшовши на вулицю, побачив, як примусово 5-6 чоловіків, серед, яких були всі обвинувачені, тягнули потерпілого ОСОБА_4 на заднє сидіння їхнього автомобіля.

Із показань допитаного в судовому засіданні суду 1 інстанції свідка ОСОБА_10 убачається, що багато років знайомий із потерпілим ОСОБА_4 . Вказує, що ОСОБА_4 позичав гроші у ОСОБА_2 у 2018 році, однак у потерпілого були фінансові складнощі, і борг він повертав частинами. Одразу повернути всю суму потерпілий немав можливості, в результаті чого їх відносини переросли у конфлікт. Більше пояснити не може, оскільки йому нічого не було відомо.

Крім показань обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , вина обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ст. 146 ч.2, ст. 355 ч.2 КК України підтверджується і іншими доказами наявними в матеріалах кримінального провадження, а саме:

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.12.2018 року, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 вказав на фото № 3, на якому зображений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як на особу, яка 17.12.2018 року на території СТО, яке розташоване в м.Чернівці по вул. Каштановій, саме він наносив йому тілесні ушкодження по голові, від яких він втратив свідомість і посадила його в автомобіль та відвезла у невідомому напрямку у будинок, де його незаконно утримували (т.1 а.с.108-110)

- висновком експерта №1086 екс від 20.12.2018 року, з якого вбачається, що у потерпілого ОСОБА_4 виявили тілесні ушкодження, які виникли в результаті дії твердих тупих предметів, можливо внаслідок нанесення ударів телескопічним кийком, руками або будь-яким іншим тупим твердим предметом, при цьому було нанесено не менше п`яти травмуючи дій, по строку та обставинам можуть відповідати обставинам, які вказані у фабулі ухвали суду та відносяться до легких тілесних ушкоджень. (т.1а.с.124-125)

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.12.2018 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_5 вказав на фото № 4, на якому зображений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як на особу, яка 17.12.2018 року на території СТО, яке розташоване в м.Чернівці по вул. Каштановій, наносила удари потерпілому ОСОБА_4 посадила його в автомобіль та відвезла у невідомому напрямку (т.1 а.с.145-147).

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.12.2018 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_9 вказав на фото № 3 на якому зображений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як на особу, яка 17.12.2018 року на території СТО, яке розташоване в м.Чернівці по вул. Каштановій, був присутній при конфлікті з потерпілим ОСОБА_4 та при тому, як його посадили в автомобіль та відвезли у невідомому напрямку. (т.1 а.с.190-192).

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.12.2018 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_11 (власник будинку за дресою с.Лужани Кіцманського району Чернівецької області) вказав на фото № 2, на якому зображений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як на особу, яка 17.12.2018 року привезла разом з ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) та іншими чоловіками, яких він не знає, до його будинку чоловіка на ім`я ОСОБА_14 з слідами крові на голові та різними тілесними ушкодженнями. (т.1 а.с.243-245).

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.01.2019 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_6 (покупець автомобіля ««Volksvagen LT» д.н.з. НОМЕР_1 Республіки Польща) вказав на фото №3, на якому зображений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як на особу, яка 17.12.2018 року разом з ОСОБА_3 домовлялись з ним про продаж автомобіля. (т.2 а.с.82-84).

- протоколом №166 т /123/14-2019 про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж мобільного терміналу, яким користується обвинувачений ОСОБА_1 від 14.01.2019 року з якого вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 17.12.2018 року біля 10.08 год. зустрівся з ОСОБА_3 , який був на машині; 17.12.2018року о 10.19 год. телефонує до дружини ОСОБА_3 , ОСОБА_15 та просить її викинути через вікно телескопічний кийок; 17.12.2018 о 13.00 год. розмова з ОСОБА_2 .. ОСОБА_1 просить ОСОБА_13 , щоб той їхав до них до ОСОБА_16 (власник будинку в Лужанах, там де утримували потерпілого); 17.12.2018 року о 15.18 год. розмова з братом ОСОБА_17 ( ОСОБА_17 знаходиться з ОСОБА_14 ), ОСОБА_1 повідомляє, що їде до нього; 17.12.2018 року о 20.44 год., 21.51 год. розмова з невідомим чоловіком на ім`я ОСОБА_18 , якому ОСОБА_1 пропонує придбати автомобіль Фольцваген ЛТ, і ОСОБА_18 готовий заплатити 2500 дол. США, а ОСОБА_1 хоче 3000 дол. США; 18.12.2018 року о 00.42 розмова з ОСОБА_3 . ОСОБА_1 повідомляє, що бус з ними, домовляються про зустріч біля діагностичного центру; 18.12.2018 року о 01.29 год. розмова з ОСОБА_19 домовляються про зустріч біля діагностичного центру, при цьому ОСОБА_19 повідомляє, що на вул. Стасюка повинен приїхати ОСОБА_20 , який забирає бус; 18.12.218 року о 01.34 год. розмова з ОСОБА_2 про розподіл коштів; 18.12.2018 року о 10.48 год. розмова з братом ОСОБА_7 , який говорить, що ОСОБА_2 автомобіль «Мерседес» залишає собі, і що доля ОСОБА_17 – 300 дол. США у нього. Також повідомляє, що продали автобус за 2500 дол. США; 18.12.2018 року о 17.51 год. ОСОБА_2 телефонує ОСОБА_7 та цікавиться чи брат ( ОСОБА_1 ) передав йому гроші, які є його частиною. (т.3 а.с.192-255).

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 , а також його захисника - адвоката Палія Д.В. щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.2 ст.355 КК України, а також за відсутності достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами кримінального провадження, його вина у вчиненні даних кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у встановленому порядку доказами, яким дана належна юридична оцінка, а зазначене ним спростовується доказами, які дослідженні в судовому   процесі, тому є надуманим.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 , щодо непричетності його до вчинення даних кримінальних правопорушень, колегія суддів оцінює критично та вважає їх способом захисту від пред`явленого обвинувачення. Окрім того, суд розцінює таку поведінку останнього, як спробу уникнути кримінальної відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки при попередньому апеляційному розгляді даної справи, ОСОБА_1 не оспорював правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст. 355 КК України.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його вина у вчиненні інкримінованого злочину повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства та підтверджується як показаннями обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , свідків, так і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Враховуючи зазначене колегія судді вважає, що суд першої інстанції провів судовий розгляд кримінального провадження   з достатньою повнотою, дотриманням принципів верховенства права, законності, рівності перед законом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист , змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередності дослідження показань, речей і документів, публічності, диспозитивності, та виніс законне   обґрунтоване і вмотивоване судове рішення, та вірно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_1 та обґрунтовано визнав його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 355 КК України, тому апеляційні вимоги обвинуваченого та його захисника про незаконність засудження останнього є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Що стосується виду та міри призначеного обвинуваченому  ОСОБА_1 покарання, то воно йому обрано згідно загальних принципів призначення покарання, у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376 ч.2, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 , а також в його інтересах адвоката Палія Дмитра Васильовича – залишити без задоволення, а вирок Садгірського районного суду м.Чернівці від 09 червня 2021 року – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженими, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копії ухвали.

Головуючий:                Судді:

_________________        __________________        _________________

В.П. Давній                 О.О. Одинак В.Т. Марчук