ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

19 листопада 2007 р.

№ 14/618

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Ковтонюк Л.В.

суддів:                                               Катеринчук Л.Й

                                                           Чабана В.В.

             

за участю представників:

позивача                                           не з’явився

відповідача                                       Соборук Ю.Ф. довіреність від 15.05.2006 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача             Перепьолкіна Ю.В. довіреність від 17.08.2006

                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства “Квазар”

на  постанову

Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2007

у справі господарського суду

№ 14/618 міста Києва

за  позовом

Відкритого акціонерного товариства “Квазар”

до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача

Товариства з обмеженою відповідальністю “Магістраль-Транс” Відкрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Універсальна”

про	стягнення 22 747,02 грн.

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2006 року Відкрите акціонерне товариство “Квазар” (далі - ВАТ “Квазар”) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Магістраль-Транс” (далі - ТОВ “Магістраль-Транс”) про стягнення 22 058,43 грн. збитків, пов’язаних  із пошкодженням вантажу, 137,79 грн. 3 % річних, 550,80 грн. витрат за проведення експертизи. Позовні вимоги мотивовано тим, що 03.01.2005 сторонами було укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування  № 1/05, за умовами якого 28.07.2006 ВАТ “Квазар” подало заявку на перевезення за маршрутом Беттембург (Люксембург) –Київ автомобільним транспортом вантажу –стальний дріт, що покритий латунню в котушках. 08.08.2006 ВАТ “Квазар” отримало в м. Києві вантаж, проте він був доставлений з порушеною упаковкою, внаслідок чого частина вантажу була деформована і тому, за твердженням позивача, непридатна для застосування.  

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.01.2007 до участі у справі залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача Відкрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Універсальна”.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.03.2007 (суддя Калатай Н.Ф.) у задоволенні позову відмовлено за недоведеністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2007 (колегія у складі суддів: Губенко Н.М., Барицької Т.Л., Ропій Л.М.) рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2007 залишено без змін. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновок суду першої інстанції про застосування до даних правовідносин положень Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (вчиненої 19.05.1956 в м. Женеві) є помилковим, проте відсутні підстави для задоволення позову, оскільки згідно з Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні та Статутом автомобільного транспорту Української РСР не передбачено обов’язку перевізника здійснювати кріплення вантажів, такі обов’язки покладено на вантажовідправника (п. 57 Статуту автомобільного транспорту Української РСР), пунктом 8.20 вказаних вище Правил передбачено обов’язок водія, спрямований на забезпечення безпеки руху та цілості рухомого складу і повідомлення у замовленні про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню, Правилами не передбачено будь-яких наслідків для перевізника у разі виявлення водієм таких недоліків.    

Не погоджуючись із судовими рішеннями, ВАТ “Квазар” звернулось з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ “Магістраль-Транс” зазначило прохання залишити постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2007 без змін, а касаційну скаргу ВАТ “Квазар” –без задоволення.

В судове засідання 19.11.2007 не з’явився представник ВАТ “Квазар”. Враховуючи, що про час і місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за його відсутності.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, виходячи із наступного.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення у справі, виходив з положень Статуту автомобільного транспорту України та Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, зазначивши, що Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів не діяла на час спірного перевезення. При цьому не спростував посилання суду першої інстанції в рішенні на те, що відповідно до пункту 2.1 договору № 1/05 від 03.01.2005 транспортно-експедиторське обслуговування  за умовами цього договору виконується у тому числі і відповідно до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПГ).

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження розміру заявлених до стягнення збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 ГПК України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 23.02.2007 господарський суд м. Києва зобов’язав позивача надати суду документальні докази на підтвердження заявленої до стягнення суми.  

Неподання позивачем вказаних в ухвалі доказів є підставою для залишення позовної заяви без розгляду згідно із п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, а не відмови у позові, оскільки відмова у позові позбавляє позивача права повторно звернутись до суду з позовом.

    За таких обставин постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи, суду необхідно встановити дійсні права і обов’язки сторін і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                        

П О С Т А Н О В И В:

       Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Квазар” задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2007 та рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2007 у справі 14/618 скасувати.  

Справу № 14/618 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                        Л.Ковтонюк       

                     

судді:                                                                                                Л.Катеринчук       

                                                                                                          В.Чабан