Справа № 196/1640/19

№ провадження 2/196/352/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Руснака А.І.

за участю секретаря судового засідання: Кузнецової Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , СК «Країна», про стягнення коштів у порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» звернулося із позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , СК «Країна», про стягнення коштів у порядку регресу.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилаються на те, що 19 січня 2018 року близько 10:00 год. на вулиці Центральній в смт.Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Kia Soul д.н. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної дистанції, в порушення вимог п.13.1 ПДР, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Chevrolet Evanda д.н. НОМЕР_2 . В подальшому від зіткнення автомобіль Chevrolet Evanda д.н. НОМЕР_2 виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_3 , який рухався назустріч. Під час ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Вина відповідача ОСОБА_1 у ДТП встановлена постановою Царичанського районного суду Дніпропетровської області у справі №196/85/18 від 08.02.2018 року.

Вказують, що транспортний засіб Kia Soul д.н. НОМЕР_1 , яким було завдано шкоди, забезпечений Полісом обов`язкового страхування АК/7039813 (Страхувальник - ОСОБА_3 ), зі зменшенням базового платежу на 50%.

Внаслідок зіткнення транспортний засіб ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_3 , що належав ОСОБА_4 , було знищено повністю, що завдало останній майнової шкоди у розмірі 11 237,71 грн.

Крім того, у цій ДТП було завдано шкоди транспортному засобу Chevrolet Evanda д.н. НОМЕР_2 у розмірі 50 798,75 грн. (власник - ОСОБА_5 ).

20.02.2018 року ОСОБА_4 звернулася до ТДВ «Експрес Страхування» із заявою про страхове відшкодування. На виконання ст. 22 ЗУ «Про страхування» у ТДВ «Експрес Страхування» виник обов`язок перед ОСОБА_4 щодо відшкодування різниці між вартістю транспортного засобу до/після транспортної пригоди, яка склала 11 237,71 грн. Вказана сума була їй виплачена згідно платіжного доручення №ЦО01798 від 18.05.2018 року та Страхового акту №4.18.50-2 від 15.05.2018 року.

01.03.2018 року ОСОБА_5 звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування. Згідно платіжного доручення №ЦО01799 від 18.05.2018 року та Страхового акту від 18.05.2018 року ОСОБА_5 було виплачено відшкодування в розмірі 50 798,75 грн.

Зазначають, що транспортний засіб, яким керував відповідач ОСОБА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 .

Вказаний транспортний засіб забезпечений ТДВ «Експрес Страхування» згідно Полісу № АК/7039813 від 13.07.2017 року. На момент укладення договору страхування до Страхувальника ОСОБА_3 застосовано пільгу 50% у порядку ч.2 ст.13 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Застосування такої пільги до страхувальника транспортного засобу, який передав свій транспортний засіб третій особі - відповідачу, дає право позивачу на стягнення з відповідача 50% від суми відшкодованої ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Таким чином вважають, що ТДВ «Експрес Страхування» має право регресної вимоги до особи, що вчинила правопорушення, тобто до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 50% від завданої шкоди майну третіх осіб: 50 798,75 грн. + 11 237,71 грн. = 62036,46 : 2 = 31 018,23 грн.

Стверджують, що 08.04.2019 року та 07.05.2019 року, позивач звертався до відповідача з Претензіями про відшкодування шкоди, але борг до цього часу є непогашеним.

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач просить стягнути на його користь з відповідача суму коштів у розмірі 31 018,23 грн. в порядку регресу, а також судові витрати по справі в сумі 1921,00 грн.

До суду від відповідача ОСОБА_1 надійшли заперечення та відзив на позовну заяву, в яких ОСОБА_1 позовні вимоги не визнає та прохає у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Зазначає, що транспортний засіб Kia Soul д.н. НОМЕР_1 , яким він керував, не належить на праві власності ОСОБА_3 , оскільки вказаний автомобіль був придбаний його онукою ОСОБА_6 14 вересня 2017 року на вторинному ринку. Тому твердження позивача, що ОСОБА_3 передав свій транспортний засіб третій особі, а саме йому, не відповідає дійсності з тих підстав, що він не був власником зазначеного автомобіля. З цих підстав вважає, що право позивача на стягнення з нього 50% від суми відшкодованої ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в порядку регресу відсутнє. Зазначає, що через 1 день після придбання автомобіля онукою, а саме 16 вересня 2017 року, він на своє ім`я уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності з страховиком СК «Країна» та отримав поліс № АМ/0910647, який забезпечував відшкодування збитків на 100 відсотків, який і використовувався ним та власником автомобіля. 19 січня 2018 року в день вчинення ним ДТП він негайно повідомив свого страховика - СК «Країна» про подію, куди також із заявами про відшкодування шкоди звернулися особи, транспортні засоби яких були пошкоджені в результаті ДТП. Проте, приблизно через тиждень йому зателефонував страховий агент СК «Країна» та повідомив, що збитки потерпілим в ДТП будуть відшкодовані страховиком ТДВ «Експрес Страхування». З яких підстав та в яких розмірах його повідомлено не було, тому він фактично погодився та був задоволений, що потерпілі отримають відшкодування. У травні 2018 року від ОСОБА_8 він дізнався, що страховик ТДВ «Експрес Страхування» виплатив кошти та сподівався, що кошти виплачені і потерпілому ОСОБА_5 . Тому будь-яких претензій до СК «Країна» він не мав. Більше, ніж через два роки він дізнався, що страховиком ТДВ «Експрес Страхування» подано до суду позов про стягнення з нього коштів в порядку регресу. Стверджує, що будь-яких претензій від ТДВ «Експрес Страхування» він не отримував. Вважає, що позовні вимоги позивача безпідставні та порушують його права як страхувальника, тому що транспортний засіб забезпечений на 100%, договір страхування (Поліс №АМ/09110647) на момент вчинення ДТП не був визнаний недійсним, він добросовісно виконав всі зобов`язання перед страховиком СК «Країна». В свою чергу, страховик СК «Країна» при укладенні договору страхування не ознайомив його з умовами та правилами страхування, на зворотній стороні виданого йому полісу відсутні застереження щодо наслідків не повідомлення страховика про наявність інших договорів страхування, укладених щодо об`єкта, який страхується, не запитав про наявність іншого страхового полісу. Зазначає, що законодавством не передбачена зміна страховика у договорі страхування.

Також, до суду від позивача ТДВ «Експрес Страхування» надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача прохає задовольнити заявлені ними позовні вимоги, посилаючись на наступне.

Відповідач у своєму відзиві заперечує проти позову, обґрунтовуючи, що ним було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/0910647 з АТ «Страхова компанія «Країна». Проте, позивач зауважує на тому, що поліс №АМ/0910647 є нікчемним на підставі п.3 ч.1 ст.989 ЦК України, у якій зазначено, що при укладенні договору страхування страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об`єкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об`єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним. На підтвердження вказаного додають копію листа-запиту ТДВ «Експрес Страхування» до АТ «Страхова компанія «Країна» за вих. №980/18 від 31.01.2018 року, у відповідь на який АТ «Страхова компанія «Країна» надіслало лист за вих. №3031/18 від 30.03.2018 року про те, що ними прийнято рішення щодо відсутності правових підстав для виплати страхового відшкодування. Таким чином, законодавець п.3 ч.1 ст.989 ЦК України врегулював випадок, що розглядається, а саме новий поліс №АМ/0910647 є нікчемним та не породжує жодних правових наслідків для АТ «Страхова компанія «Країна».

Представник позивача ТДВ «Експрес Страхування» Мельник І.В. в судове засідання не з`явилася, надіславши до суду заяву про проведення судового засідання без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилися. Надали до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги не визнають та прохають відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов. Прохають звернути увагу на поняття «регресу», а також на ст.38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в якій визначений вичерпний перелік обставин, за яких страховик має право подати регресивний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, про причини своєї неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи СК «Країна» в судове засідання також не з`явився, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, про причини своєї неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює вказані правовідносини, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

За правилами ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В даному випадку судом встановлено, що 19 січня 2018 року, близько 10 год. 00 хв., на вулиці Центральній в смт.Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Kia Soul н.з. НОМЕР_4 , не вибрав безпечної дистанції, в порушення вимог п.13.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Chevrolet Evanda н.з. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався попереду в попутному напрямку та зупинився. В подальшому від зіткнення автомобіль Chevrolet Evanda н.з. НОМЕР_5 виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем ВАЗ 2101 н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_10 , який рухався назустріч. Під час ДТП гр. ОСОБА_10 та пасажир автомобіля ВАЗ 2101 ОСОБА_11 отримали тілесні ушкодження, а автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Постановою слідчого СВ Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 23 січня 2018 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018040600000040 від 19.01.2018 року, закрито у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. Внаслідок ДТП транспортним засобам було завдано матеріальних збитків.

Постановою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 року по справі №196/85/18 ОСОБА_1 визнано винним у настанні вищезазначеної ДТП, вину у вчиненому правопорушенні ОСОБА_1 визнав. Постанова набрала законної сили 20.02.2018 року (а.с. 23-25).

Згідно п.3 ч.1 ст. 20 ЗУ «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Частиною першою статті 25 ЗУ «Про страхування» встановлено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Так, внаслідок зіткнення транспортний засіб ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_3 , що належав ОСОБА_4 , було знищено повністю, що завдало останній майнової шкоди у розмірі 11 237,71 грн. ОСОБА_4 20.02.2018 року звернулася до ТДВ «Експрес Страхування» із заявою про страхове відшкодування. На виконання ст. 22 ЗУ «Про страхування» у ТДВ «Експрес Страхування» виник обов`язок перед ОСОБА_4 щодо відшкодування різниці між вартістю транспортного засобу до/після транспортної пригоди, яка склала 11 237,71 грн. Вказана сума була виплачена ОСОБА_4 згідно платіжного доручення №ЦО01798 від 18.05.2018 року та Страхового акту №4.18.50-2 від 15.05.2018 року (а.с. 26-57).

Крім того, у цій ДТП було завдано шкоди транспортному засобу Chevrolet Evanda д.н. НОМЕР_2 у розмірі 50 798,75 грн. (власник - ОСОБА_5 ). 01.03.2018 року ОСОБА_5 звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування. Згідно платіжного доручення №ЦО01799 від 18.05.2018 року та Страхового акту від 18.05.2018 року ОСОБА_5 було виплачено відшкодування в розмірі 50 798,75 грн. (а.с. 58-86).

Судом встановлено, що транспортний засіб Kia Soul д.н. НОМЕР_1 , яким керував відповідач ОСОБА_1 під час ДТП, та яким було завдано шкоди, забезпечений ТДВ «Експрес Страхування» Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/7039813 від 13.07.2017 року (Страхувальник - ОСОБА_3 ). На момент укладення договору страхування до Страхувальника ОСОБА_3 застосовано пільгу 50% у порядку ч.2 ст.13 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с. 15).

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що ним було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/0910647 з іншою страховою компанією, а саме - «СК «Країна», на підставі якого вказаний транспортний засіб був забезпечений на 100%.

Проте, як вбачається з копії листа-запиту ТДВ «Експрес Страхування» до АТ «Страхова компанія «Країна» за вих. №980/18 від 31.01.2018 року, у відповідь на який АТ «Страхова компанія «Країна» надіслало лист за вих. №3031/18 від 30.03.2018 року, що ними прийнято рішення щодо відсутності правових підстав для виплати страхового відшкодування (а.с. 183-184).

Також, з листа АТ «Страхова компанія «Країна» та наданого відповідачем Договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/0910647 вбачається:

дата початку дії полісу - 17.09.2017р.;

дата закінчення дії полісу - 16.09.2018р. (а.с. 117).

Тоді, як Поліс ТДВ «Експрес Страхування» №АК/7039813, виданий 13.07.2017 року (а.с. 15), тобто раніше ніж поліс, виданий АТ «СК «Країна».

Матеріали справи не містять доказів того, що при укладенні договору страхування №АМ/0910647 страховика - АТ «Страхова компанія «Країна» було повідомлено про вже діючий поліс №АК/7039813, виданий позивачем.

Частиною 3 статті 17 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

Частинами 1 та 2 статті 20-1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії. У разі відчуження забезпеченого транспортного засобу права та обов`язки страхувальника переходять до особи, яка прийняла такий транспортний засіб у свою власність.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.989 ЦК України страхувальник зобов`язаний при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об`єкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об`єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним.

За викладених обставин новий поліс №АМ/0910647 не породжує жодних правових наслідків для АТ «Страхова компанія «Країна».

Щодо посилань відповідача на вичерпний перелік обставин, за яких страховик має право подати регресивний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, згідно ст.38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст.6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно приписів ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як було встановлено судом, на момент укладення договору страхування до Страхувальника ( ОСОБА_3 ) було застосовано пільгу 50% у порядку ч.2 ст.13 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

В даному випадку приписами ст. 38-1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною першою статті 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

У відповідності до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідач відшкодування за завдану матеріальну шкоду добровільно не сплатив.

Таким чином, ТДВ «Експрес Страхування» має право регресної вимоги до особи, що вчинила правопорушення, тобто до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 50% від завданої шкоди майну третіх осіб.

Розрахунок регресної вимоги:

50 798,75 грн. + 11 237,71 грн. = 62 036,46 грн.

62 036,46 грн. : 2 = 31 018,23 грн., які беззаперечно підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Таким чином, судовий збір в розмірі 1921,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , СК «Країна», про стягнення коштів у порядку регресу, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 (рнокпп НОМЕР_6 ), на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (01024, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2, код ЄДРПОУ 36086124) суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 31018 (тридцять одна тисяча вісімнадцять) грн. 23 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 (рнокпп НОМЕР_6 ), на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (01024, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2, код ЄДРПОУ 36086124) судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.11.2021 року.

Суддя: А.І. Руснак