Справа № 2-а-368/10р./1910

  ПОСТАНОВА                                  

  ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

3 листопада 2010 року

Суддя Лановецького районного суду Тернопільської області   Сенюх М.З.,                                                                        

розглянувши  в м. Ланівці в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільськоїобласті про зобов’язання провести нарахування та виплату   недоплаченої державної соціальної допомоги

ВСТАНОВИВ :

 Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом  про  зобов’язання  відповідача управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі  провести їй нарахування та виплату   щомісячної державної соціальної допомоги за 2007-2009 роки, посилаючись на те, що вона має статус дитини війни і згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на одержання щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак   не одержувала вказаного підвищення. Оскільки рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007 року  та 22.05.2008 року визнано неконституційними положення   законів про бюджет, якими обмежувались соціальні гарантії, позивач вважає, що має право на одержання недоплаченої суми пенсії проте Управлінням їй у цьому відмовлено. Просить суд  зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну соціальну державну допомогу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.      

 Відповідач - управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі   направив до суду заперечення проти позову, в якому позов не визнає, мотивуючи тим, що не визначений механізм розрахунку підвищення пенсії та позивач пропустив шестимісячний термін звернення до суду.

 Суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини та дослідивши  матеріали справи, вважає, що позов підлягає  до  задоволення, виходячи з наступних міркувань.

 Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни – особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.  

 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України і отримує пенсію за віком, а також має статус дитини війни, що підтверджується її пенсійним посвідченням серіїНОМЕР_1 з відміткою управління праці та соціального захисту населення Лановецької районної державної адміністрації  від  09.02. 2006 року.

 З січня 2008 року ОСОБА_1 як особі, яка має статус дитини війни,  Управлінням було частково нараховано і виплачено підвищення до пенсії, що підтверджено  довідкою, виданою відповідачем.

                                                 -2-

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року цю норму визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у звязку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними..

Згідно підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року п.41 розділу П  «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було змінено на 2008 рік дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про неконституційність.

Таким чином, п.12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» припинив свою чинність з 9 липня 2007 року, а п.п.2 п.41 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» - з 22 травня 2008 року.

Вважаю, що положення ч. 3 ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не слід брати до уваги при вирішенні даного спору, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального

                                               -3-

розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації конституційних гарантій та права на отримання підвищення до пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни розмірі, не вбачаю.

Відповідно до п.п.7 п.2.2. Положення про управління Пенсійного фонду в районах,  містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

 На 2009 рік дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами, а тому нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Виходячи з наведеного, судя приходить до висновку, що позивачу повинна нараховуватись підвищена пенсія, чого не було зроблено через протиправну бездіяльність Управління, що полягала у невиплаті підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому законом для дітей війни.  

Оскільки рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року зворотної дії в часі не мають, а дія положень Законів, що визнані неконституційними обмежується відповідним календарним роком, суд приходить до висновку, що вірним способом відновлення порушених прав позивача є покладення на відповідача обовязку провести нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  задоволенню  за періоди з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно  з урахуванням виплачених  сум.

На підставі наведеного та керуючись  ч.2 ст 152 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, ст. 183-2 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

 Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов”язати управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до

                                          -4-

пенсії за періоди з  9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року   та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно з урахуванням виплачених   сум, відповідно до положень cтатті 6 Закону  України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком за рахунок сум бюджетних призначень, виділених на дані цілі.

 Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Лановецький районний суд шляхом подачі   апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанову, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

   Суддя (підпис)

Голова суду                                     Л.І.Буячок                            

Секретар суду                               Н.Ю.Приймак