ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
___________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4776/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про стягнення грошових коштів,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУДПС у Херсонській області, Управління), в якому просить стягнути на його користь з відповідача середній заробіток за період з 19.04.2021. по 04.08.2021р. та грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за період з 23.01.2021р. по 04.08.2021р. у кількості 16 календарних днів.
Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19.04.2021р. у справі №540/609/21 його поновлено з 23.04.2021р. на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом ГУДПС у Херсонській області та стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.01.2021р. до 19.04.2021р. включно у сумі 37129,20 грн., яке допущено до негайного виконання та набрало законної сили 20.07.2021р. На виконання цього судового рішення відповідач наказом від 11.05.2021р. №33-о поновив його на раніше займаній посаді, а також виплатив середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.01.2021р. до 19.04.2021р. В подальшому позивача звільнено за угодою сторін згідно з наказом відповідача від 04.08.2021р. №39-о. При цьому відповідач безпідставно не виплатив йому заробітну плату за період з 19.04.2021. по 04.08.2021р. та грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за період з 23.01.2021р. по 04.08.2021р. у кількості 16 календарних днів.
Ухвалою від 06.09.2021р. відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач 27.09.2021р. подав відзив, якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що заборгованість перед позивачем відсутня, так як на виконання рішення суду від 19.04.2021р. у справі №540/609/21 було видано наказ від 11.05.2021р. №33-о про поновлення позивача на посаді та направлено йому листа від 11.05.2021р. з нагадуванням про обов`язок термінового прибуття до ГУДПС у Херсонській області з трудовою книжкою для ознайомлення з наказом. Позивач цей лист проігнорував, як і наступні листи від 14.06.2021р. та від 15.07.2021р., до ГУДПС у Херсонській області не прибув і до виконання посадових обов`язків не приступив, аж до моменту свого звільнення 04.08.2021р. Таким чином, у зазначеному позивачем періоді він був відсутній на роботі з невідомих причин, а тому за цей період заробітна плата йому правомірно та згідно з чинним законодавством не нараховувалась і не виплачувалась.
При звільненні позивачу було нараховано і в серпні 2021р. виплачено заробітну плату за 1 робочий день (день звільнення), а також компенсацію за невикористану відпустку за період з 23.01.2021р. по 04.08.2021р. у кількості 16 календарних днів. З урахуванням викладеного відповідач вважає позов безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню.
Позивач 18.10.2021р. подав відповідь на відзив, за змістом якої він не погоджується з позицією відповідача, уважаючи, що вона суперечить судовій практиці.
З 07.10.2021р. по 15.10.2021р. суддя знаходився на лікарняному.
Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що наказом голови комісії з ліквідації ГУДПС у Херсонській області від 22.01.2021р. № 15-о припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 з посади головного державного ревізора-інспектора відділу погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом ГУДПС у Херсонській області з 22.01.2021р. на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку із ліквідацією ГУ ДПС у Херсонській області.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19.04.2021р. у справі №540/609/21, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2021р., задоволено позов ОСОБА_1 , визнано протиправним і скасовано наказ голови комісії з ліквідації ГУДПС у Херсонській області від 22.01.2021 № 15-о «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлено його з 23.04.2021р. на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом ГУДПС у Херсонській області. Цим рішенням також стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.01.2021р. до 19.04.2021р. включно у сумі 37129,20 грн.
Указане рішення допущено до негайного виконання в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 12376,40 грн. з відрахуванням податків та зборів.
Наказом голови комісії з ліквідації ГУДПС у Херсонській області від 11.05.2021р. №33-о «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді», прийнятим на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.04.2021р. у справі №540/609/21, позивача поновлено на посаді з 23.01.2021р., допущено його до виконання службових обов1язків і визначено йому робоче місце в адміністративній будівлі ГУДПС у Херсонській області за адресою: м.Херсон, проспект Ушакова, 75.
Також цим наказом вирішено виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 12376,40 грн. з відрахуванням податків та зборів.
Як видно з розрахункового листа, у травні відповідач нарахував позивачу 12376,40 грн. середнього заробітку за вимушений прогул (за один місць - 21 день), з яких 2227,75 грн. складає податок з доходів фізичних осіб та 185,65 грн. - військовий збір. До виплати належало 9963,00 грн.
Згідно з реєстром перерахувань в банк №36 від 14.05.2021р., відповідач виплатив позивачу середній заробіток за вимушений прогул в сумі 9963,00 грн.
Листом від 11.05.2021р. №3670/Б/21-22-11-01-14 відповідач повідомив про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.04.2021р. у справі №540/609/21 та прийняття наказу від 11.05.2021р. №33-о про поновлення на посаді, а також про обов`язок позивача терміново прибути до ГУДПС у Херсонській області з трудовою книжкою та військовим квитком для ознайомлення з наказом та виконання службових обов`язків.
Цей лист надіслано поштою та 12.05.2021р. засобами електронного зв`язку на поштову скриньку позивача ІНФОРМАЦІЯ_1.
Листом від 14.06.2021р. №28/Б/21-22-11-02-13 позивачу повторно повідомлено про виконання судового рішення про поновлення на посаді і необхідність з`явитись для ознайомлення з наказом та виконання службових обов`язків.
Листом від 15.07.2021р. №4280/Б/21-22-11-01-14 позивача втретє повідомлення про поновлення його на посаді та необхідність з`явитись для виконання службових обов`язків.
Наказом голови комісії з ліквідації ГУДПС у Херсонській області від 04.08.2021р. №39-о припинено державну службу ОСОБА_1 та звільнено його з 04.08.2021р. з посади державного ревізора-інспектора відділу погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом ГУДПС у Херсонській області - за угодою сторін.
Також цим наказом вирішено виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за період з 23.01.2021р. по 04.08.2021р. у кількості 16 календарних днів.
Як видно з розрахункового листа, у серпні 2021р. відповідач нарахував позивачу 24752,80 грн. середнього заробітку за вимушений прогул (39 днів), посадового окладу 261,90 грн., надбавки за вислугу років 130,95 грн., надбавки за ранг 23,81 грн., 5593,28 грн. компенсації за невикористану відпустку (16 днів) та 12,57 грн. індексації. Утриманню підлягало податок з доходів фізичних осіб в сумі 5539,56 грн., військовий збір в сумі 461,63 грн. та профвнески в сумі 60,23 грн. До виплати належало 19926,00 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 4787,89 грн. заробітної плати і компенсації за 16 календарних днів невикористаної відпустки.
Згідно з реєстрами перерахувань в банк за серпень 2021р. відповідач виплатив позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 19926,00 грн. та 4787,89 грн. в розрахунок при звільненні.
Також з розрахункового листа видно, що з квітня по серпень 2021р. заробітна плата позивачу не нараховувалась, окрім 04.08.2021р. - дня звільнення.
Уважаючи, що відповідач безпідставно не виплатив йому заробітну плату за період з 19.04.2021. по 04.08.2021р. та грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за період з 23.01.2021р. по 04.08.2021р. у кількості 16 календарних днів, позивач просить стягнути середній заробіток за вказаний період, а також зазначену компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку.
При вирішенні цього спору суд виходить з такого.
Згідно з частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплат заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Частиною 2 статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно із частинами 1, 2, 8 статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Відповідно до частин 1-3 статті 5 Закону України від 10.12.2015р. №889-VIII «Про державну службу», правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Законом України «Про державну службу» безпосередньо не врегульовані питання поновлення на посаді незаконно звільненого державного службовця та виконання рішення про поновлення на посаді, а відтак мають застосовуватись відповідні норми Кодексу законів про працю України.
Як видно з матеріалів справи, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19.04.2021р. у справі №540/609/21 позивача поновлено з 23.04.2021р. на посаді, з якої його незаконно звільнено, а також стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.01.2021р. до 19.04.2021р. включно у сумі 37129,20 грн., яке допущено до негайного виконання.
Відповідач виконав це судове рішення 11.05.2021р. шляхом видання наказу від 11.05.2021р. №33-о «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді». Крім того, 14.05.2021р. відповідач виплатив позивачу заробіток за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Аналізуючи норми статей 370 - 372 КАС України та статті 235 Кодексу законів про працю України, суд приходить до висновку, що втрата працівником права на працю за обставин незаконного звільнення підлягає відновленню одночасно з поновленням його на попередній посаді і виплатою середнього заробітку за час, протягом якого працівник не був допущений до роботи у зв`язку із таким звільненням.
Разом з цим, відновлення порушеного права має бути здійснено невідкладно, тобто з моменту вирішення органом, який розглядає трудовий спір, питання про поновлення працівника на роботі, незалежно від того, чи набрало чинності відповідне судове рішення в порядку процесуального законодавства, чи від наявності обставин щодо оскарження судового рішення або від інших підстав, незалежних від працівника.
Обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому з ухваленням рішення на користь працівника роботодавець позбавлений можливості діяти альтернативно або на свій розсуд.
При цьому, виконання судового рішення вважається закінченим з дня видання, зокрема, відповідного наказу роботодавцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення працівника, на попередній посаді.
Таким чином, обов`язок виконати рішення суду та поновити позивача на посаді виник у відповідача 19.04.2021р. - в день ухвалення Херсонським окружним адміністративним судом від 19.04.2021р. у справі №540/609/21, враховуючи також те, що при проголошенні рішення приймав участь представник відповідача.
Однак виконано воно було лише 11.05.2021р., тобто із затримкою на 22 календарних або 13 робочих дні.
Враховуючи викладене, період з 19.04.2021р. по 11.05.2021р. є затримкою виконання судового рішення про поновлення на роботі, а тому позивач у відповідності із приписами статті 236 Кодексу законів про працю України має право на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.
Крім того, цей період не був охоплений вирішеними судом у справі №540/609/21 позовними вимогами і за цей період не стягувався середній заробіток за час вимушеного прогулу.
При обчисленні суми середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді суд керується положеннями підпункту «з» пункту 1, пунктів 2, 8 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100 «Порядку обчислення середньої заробітної плати» та виходить з середньоденної заробітної плати позивача, яка складає 618,82 грн. та розмір якої установлений Херсонського окружного адміністративного суду від 19.04.2021р. у справі №540/609/21, що обумовлено тим, що до часу виконання рішення суду та поновлення на роботі особа перебуває у стані вимушеного прогулу та не має інших розрахункових періодів для обчислення середнього заробітку, ніж той, який був перед незаконним звільненням.
Також судом враховуються роз`яснення Пленуму Верховного Суду України у постанові від 24.12.1999р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», відповідно до яких, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.
За таких обставин, стягненню на користь позивача підлягає середній заробіток за час затримки виконання судового рішення за період з 19.04.2021р. по 11.05.2021р. в розмірі 8 044,66 грн. (618,82 грн. х 13 робочих днів).
У той же час, період з 12.05.2021р. і до 04.08.2021р., тобто після виконання рішення суду у справі №540/609/21 і до дня звільнення з угодою сторін, не є затримкою виконання рішення і підстави для застосування приписів статті 236 Кодексу законів про працю України, оскільки між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з проходження державної служби.
Згідно із частиною 2 статті 1, статтею 7 Закону України «Про державну службу», державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Державний службовець, зокрема, має право на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).
Статтею 50 цього Закону установлено, що держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи. Заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; премії (у разі встановлення).
Відповідно до статті 94 Кодексу законів про працю України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ж із статтями 1, 2 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
У той же час, статтею 98 Кодексу законів про працю України установлено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Отже, обов`язковою умовою нарахування та виплати заробітної плати є перебування державного службовця на робочому місці та фактичне виконання ним роботи.
Частиною 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Типова форма № П-5 табеля обліку використання робочого часу затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008р. №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці». Нарахування, у тому числі заробітної плати, здійснюється на підставі наказів начальника установи, табелів обліку робочого часу.
Таким чином, обов`язковою умовою нарахування та виплати заробітної плати є, зокрема, належно заповнений табель обліку використання робочого часу, форма якого затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008р. №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці», що зумовлює необхідність перебування державного службовця на робочому місці або існування обставин, з якими Закон пов`язує наявність права у державного службовця на виплату заробітної плати, як то відрядження, професійне навчання, стажування, відпустка із збереженням заробітної плати, тощо.
Враховуючи викладене, з дня виконання рішення суду про поновлення на посаді та видачі наказу від 11.05.2021р. №33-о «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді» позивач повинен був особисто і безпосередньо здійснювати встановлені для своєї посади, перебуваючи на своєму робочому місці і саме за таку свою праця він мав одержувати заробітну плату.
Слід звернути увагу на те, що позивач жодним чином не обґрунтовує і не доводить, що він у період з 12.05.2021р. і до 04.08.2021р. виходив на роботу та виконував службові повноваження за своєю посадою або що відповідач створював йому перешкоди у виході на роботу.
У той же час, відповідачем надані копії табелів обліку використання робочого часу управління по роботі з податковим боргом ГУДПС у Херсонській області за травень-серпень 2021р. в частині щодо позивача, з яких видно, що він був відсутній на роботі, зокрема, з 11.05.2021р. по 03.08.2021р. Відповідно, у цих табелях вказано, що у травні, червні та липні 2021р. позивачем відпрацьовано « 0» днів, а у серпні - відпрацьовано « 1» день. У графі «відмітки про явки та неявки за числами місяця (годин)» вказаного табеля щодо позивача міститься буквений код «НЗ» (неявка з нез`ясованих причин). При цьому табелі не містять відміток, які б свідчили про роботу позивача у дні цього періоду або відмітки, які б свідчили про збереження за позивачем заробітної плати за ці дні.
За таких обставин суд вважає, що у відповідача не було правомірних підстав нараховувати і виплачувати позивачу заробітну плату у період з 12.05.2021р. і по 03.08.2021р., оскільки весь цей період позивач на роботу не виходив і службові обов`язки не виконував. Тому вимоги позивача стягнути з відповідача заробітну плату за період з 12.05.2021р. і по 03.08.2021р. є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Не підлягають задоволенню також і вимоги про стягнення грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за період з 23.01.2021р. по 04.08.2021р. у кількості 16 календарних днів, оскільки з наданих відповідачем доказів вбачається, що таку компенсацію було нараховано позивачу у розмірі 5593,28 грн. (разом із податками і зборами) та при звільненні її виплачено 05.08.2021р. згідно з реєстром перерахувань в банк за серпень 2021р. разом із заробітною платою за один відпрацьований робочий день 04.08.2021р. (а.с. 45).
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність затримки виконання судового рішення, тому позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення заробітку та компенсації за невикористану відпустку, то відповідач довів правомірність своїх дій та факт виплати позивачу компенсації. Отже, ці вимоги задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами статті 139 КАС України та з урахуванням того, що оплачені судовим збором в розмірі 910,00 грн. вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення задоволені.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання судового рішення за період з 19 квітня 2021 року по 11 травня 2021 року в розмірі 8 044 (вісім тисяч сорок чотири) грн. 66 (шістдесят шість) коп., з відрахуванням податків та зборів.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 910,00 (дев`ятсот десять) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний
кат. 106030000