ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 листопада 2021 року  Справа № 160/14555/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби та Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді,-

ВСТАНОВИВ:

06.11.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби та Державної митної служби України, у якому позивач просить суд:

-            визнати незаконним та скасувати наказ Державної митної служби України №2102-к від 03.11.2010 р. “Про припинення перебування на державній службі”, яким припинено перебування на державній службі в митних органах заступника начальника відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Дніпропетровської митниці Держмитслужби України Гніздилова Андрія Миколайовича, з 03.11.2010 року, з дати прийняття цього наказу;

- визнати незаконним та скасувати наказ №1136-к від 03.11.2010 р. “Про припинення виконання обов`язків за посадою та проведення розрахунку”, яким припинено перебування на державній службі в митних органах заступника начальника відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Дніпропетровської митниці Держмитслужби України Гніздилова Андрія Миколайовича, з 03.11.2010 року, з дати прийняття цього наказу;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу [контролю митної вартості та класифікації товарів Дніпропетровської митниці Держмитслужби України, з 03.11.2010 року;

- стягнути з відповідача - Дніпровська митниця Держмитслужби України (код ЄДРПОУ 43350935), адреса місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд 22, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням індексації за період з 03.10.2010 р. по день ухвалення рішення у справі;

- рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто з підстав не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 18 серпня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з перебуванням судді Юхно І.В. у відпустці, та на виконання розпорядження № 1024д від 06.09.2021 року адміністративну справу передано на розгляд судді О.М. Неклеса.

Так, з матеріалів справи вбачалося, що провадження у справі відкрито не було.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року справу №160/14555/20 прийнято до провадження.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби та Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді залишено без руху.

Позивачу встановлено десятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку, а також надати докази поважності причин його пропуску.

- оригінал позовної заяви, який був зареєстрований Дніпропетровським окружним адміністративним судом 06.11.2020 року разом з додатками.

- копію позовної заяви з додатками відповідно до кількості учасників справи.

20 жовтня 2021 року від позивача на адресу суду надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 10 вересня 2021 року, зокрема надано:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказано підстави для поновлення строку, а також надано докази, які на думку позивача підтверджують поважність причин його пропуску.

- оригінал позовної заяви, який був зареєстрований Дніпропетровським окружним адміністративним судом 06.11.2020 року разом з додатками.

- копію позовної заяви з додатками відповідно до кількості учасників справи.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці та на лікарняному, вищевказана заява на виконання вимог ухвали суду від 10 вересня 2021 року отримана 10.11.2021 року.

Так, у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач зазначає, що до сьогоднішнього дня він не отримав оригінал трудової книжки у відповідності до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін`юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58, зареєстрованого в Мін`юсті 17.08.93 р. за № 110, та йому не був вручений наказ про припинення перебування на державній службі. Підставою винесення оскаржуваного наказу та припинення перебування на державній службі стало порушення 02.11.2010 р. кримінальної справи №49-3043 відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України. Згідно зазначеного наказу позивача було звільнено у зв`язку з порушенням присяги державного службовця та на підставі ст. ст. 17, 30 Закону України «Про державну службу». 02.11.2010 року Генеральною прокуратурою України було порушено кримінальну справу за №49-3043, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.368 КК України. 14.04.2011 року слідчим Генеральної прокуратури України винесено постанову про притягнення як обвинуваченого. 28.05.2013 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська ухвалено обвинувальний вирок, який скасовано ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.12.2013 року та справу направлено на новий судовий розгляд. 14.02.2014 року вказана кримінальна справа надійшла на розгляд Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу, постановою якого від 22.09.2016 року, залишеною без змін апеляційною інстанцією, кримінальну справу направлено до Генеральної прокуратури України для проведення додаткового розслідування. Відповідно до листа прокуратури Дніпропетровської області від 06.10.2017 року №15-7566-17, 14.03.2017 року прокуратурою Дніпропетровської області згідно з постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 22.09.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №42017040000000254, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Також даним листом повідомлено про те, що позивач не є стороною у кримінальному провадженні за №42017040000000254. З листа прокуратури Дніпропетровської області від 08.10.2018 року, який надійшов до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, стало відомо, що відомості щодо скоєння кримінального правопорушення виділено з кримінального провадження за №42017040000000254 та внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018040000000913. 19.07.2018 року розпочато досудове слідство щодо кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018040000000913. Таким чином, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні тривало з 02.11.2010 року не з вини позивача ОСОБА_1 . Ці факти встановлені ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №210/5816/18 від 01.10.2020 р. Крім того права позивача ОСОБА_1 в кримінальному провадженні постійно порушувались, його права в кримінальному провадженні обмежувались, а відповідач у справі і по сьогоднішній день порушує права позивача не направляючи йому трудову книжку та не вручаючи за десять років наказ, що оскаржується. Лише 01.10.2020 р. ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №210/5816/18 було закрито кримінальне провадження №42018040000000913, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 вересня 2018 року, зобов`язано слідчого, прокурора у кримінальному провадженні №42018040000000913, протягом 24 годин з моменту отримання ухвали суду внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про закриття кримінального провадження. Ухвала про закриття кримінального провадження була постановлена на підставі ч.9 ст.284 КПК України - у зв`язку з закінченням строків досудового розслідування. При зверненні до суду з позовом та апеляційною скаргою неодноразово наголошувалось на той факт, що позивач був звільнений з посади саме з підстав порушення кримінальної справи, а право на звернення до суду у нього виникло після постановлення ухвали Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, - 07.10.2020 р. у кримінальному провадженні. Про порушення свого права позивач дізнався після виготовлення повного тексту постановленої ухвали Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, - 07.10.2020 р. Тобто фактично з моменту винесення наказу і до ознайомлення з повним текстом ухвали Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про закриття кримінального провадження, а до цього у позивача були відсутні підстави для звернення до суду з позовною заявою про визнання наказу незаконним та поновлення на роботі, оскільки формальні причини припинення перебування на державній службі продовжували існувати майже десять років. Про порушення свого права, а отже про право на звернення до суду позивач дізнався після виготовлення повного тексту постановленої ухвали Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, - 07.10.2020 р. Факт виготовлення судом ухвали 07.10.2020 р. підтверджується роздруківкою з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Розглянувши подану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).

З позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує накази Державної митної служби України №2102-к від 03.11.2010 р. “Про припинення перебування на державній службі”, №1136-к від 03.11.2010 р. “Про припинення виконання обов`язків за посадою та проведення розрахунку”.

Оскаржувані накази датовані 03.11.2010р.

Так, у поданій заяві позивач зазначає, що підставою винесення оскаржуваного наказу та припинення перебування на державній службі стало порушення 02.11.2010 р. кримінальної справи №49-3043 відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України.

Таким чином у 2010 році позивачу було достеменно відомо про прийняття відносно нього наказу Державної митної служби України №2102-к від 03.11.2010 р. “Про припинення перебування на державній службі”, №1136-к від 03.11.2010 р. “Про припинення виконання обов`язків за посадою та проведення розрахунку”.

Згідно штампу вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби та Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді надійшла до суду 06.11.2020 року, тобто після спливу 10 (десяти) років.

Не отримання ОСОБА_1 оригіналу трудової книжки та наказу про припинення перебування на державній службі, як на підставу поновлення строку звернення до суду, суд визнає неповажною, адже до заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду не додано жодних доказів щодо вчинення ним дій для отримання оригіналу трудової книжки, тощо. Крім  того, в межах даної справи позивачем надано до  суду копії оскаржуваних наказів.

Щодо доводів позивача на те, що строк звернення до суду слід рахувати з 07.10.2020 р. після постановлення ухвали Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про закриття кримінального провадження, яка була постановлена на підставі ч.9 ст.284 КПК України - у зв`язку з закінченням строків досудового розслідування, а також щодо того, що з моменту винесення наказу і до ознайомлення з повним текстом ухвали Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про закриття кримінального провадження у позивача були відсутні підстави для звернення до суду з позовною заявою про визнання наказу незаконним та поновлення на роботі, суд  зазначає наступне.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

У рішенні Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа «Мельник проти України») погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відтак, для визначення моменту виникнення права на звернення до суду із позовом, важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права) так і суб`єктивні (коли особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. Для встановлення початку перебігу строку звернення до суду має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

При цьому, норми чинного законодавства містять презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак, обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Крім того, суд зазначає, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом не встановлено наявності поважних причин за яких позивач не міг дотриматися місячного строку на звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Так, сама по собі наявність кримінального провадження відносно позивача не може свідчити про існування об`єктивних перешкод для подання ним адміністративного позову у визначений законодавством строк. Зокрема, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що наведені обставини якимось чином позбавляли можливості його в реалізації права на звернення до суду.

Таким чином, суд встановив, що позивач будучи обізнаним про можливе порушення своїх прав, свобод чи інтересів у встановлений строк до суду не звернувся, доказів обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду не надав.

Частинами 1,2 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки позивач разом із заявою про поновлення строку звернення до суду, не надав жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, не зазначив підстав неможливості своєчасного звернення до суду з зазначеними вимогами у встановлений КАС України строк, суд визнає підстави для поновлення строку, викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду неповажними та вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби та Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді підлягає поверненню позивачу.

На підставі наведеного, керуючись статтями 123, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -  

УХВАЛИВ:

Визнати підстави для поновлення строку, викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду, - неповажними.          

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби та Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

В зв`язку з перебуванням судді у відпустці та на лікарняному, повний текст ухвали складено та підписано 10.11.2021 року.

Суддя                                                                                 О.М. Неклеса