Ухвала

09 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 214/878/21

провадження № 61-17359 ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу, ОСОБА_3 про відшкодування майнової (матеріальної) та моральної шкоди завданої діями та бездіяльністю державних органів,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 березня 2021 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2021 року, відмовлено у відкритті провадження у цій справі, на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України.

До Верховного Суду 21 жовтня 2021 року заявник подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з пропуском строку, установленого частиною першою статті 390 ЦПК України.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Щодо клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Як на підставу пропущення строку заявник посилається на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови отримав поштою 27 липня 2021 року, тому останній день на подання скарги є 26 серпня 2021 року. При цьому зазначає, що ухвалу про повернення первісної касаційної скарги отримав 06 жовтня 2021 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Наведені у клопотанні підстави поновлення процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки заявник не підтвердив їх належними доказами, зокрема не надав доказів про дату отримання повного тексту оскаржуваної постанови (конверт, супровідний лист, тощо).

У переліку додатків до касаційної скарги та клопотання зазначено, що додано постанову + супровідний лист від 15 червня 2021 року, касаційну скаргу з додатками, проте заявником не долучено їх до касаційної скарги, що підтверджується актом, складеним службовими особами Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, під час опрацювання касаційної скарги.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, на підставі частини третьої статті 393 ЦПК України, касаційну скаргу слід залишити без руху та роз`яснити заявнику про необхідність надання доказів про дату отримання повного тексту судового рішення або навести інші підстави для поновлення строку.

Щодо підстав касаційного оскарження

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Вказане правило застосовується судом касаційної інстанції і при оскарженні постанови суду апеляційної інстанції, яка прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, щоу разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Подаючи касаційну скаргу на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2021 року, всупереч положень пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявником не зазначено обгрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень про відмову у відкритті провадження у справі.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої

статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень та надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, її копії та додані до неї матеріали відповідно до кількості учасників справи.

Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, та пропуском строку на касаційне оскарження, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.

Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження ухвали Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 березня 2021 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2021 року неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 09 грудня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь