707/878/18

2-ві/707/5/21

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про відвід

10 листопада 2021 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді - Миколаєнко Т.А.,

за участі: секретаря судового засідання - Хандусь І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву позивача ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2 про відвід судді Черкаського районного суду Черкаської області Смоляра Олександра Андрійовича в рамках розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Черкаського районного суду Черкаської області Смоляра О.А. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення аліментів.

08 листопада 2021 року позивачем у справі ОСОБА_1 та її представником - ОСОБА_2 у порядку ст.ст. 36, 37, 39-40 ЦПК України подано до канцелярії суду заяву про відвід судді Смоляра О.А.

Вказана заява мотивована тим, що головуючим у справі суддею Смоляром О.А. двічі було постановлено ухвали про залишення позову без розгляду, які у подальшому були скасовані Черкаським апеляційним судом. Відтак, на переконання позивача та її представника, на підставі положень частини 1 статті 37 ЦПК України суддя не може брати участі у новому розгляді справи, оскільки постановлені ним ухвали про закриття провадження у справі були скасовані у апеляційному порядку.

Також, в обґрунтування заяви про відвід, позивач та її представник зазначають про те, що на ім`я судді Смоляра О.А. тричі було скеровано заяви про виключення перешкод апеляційному оскарженню сфальшованих рішень та негайне надання матеріалів даної цивільної справи для ознайомлення і виготовлення ксерокопій, які залишені головуючим суддею без реагування, що є підставою для заявлення йому відводу відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

У своїй ухвалі від 09 листопада 2021 року суддя Смоляр О.А. дійшов висновку про необґрунтованість відводу та необхідність передачі справи для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 листопада 2021 року головуючим суддею щодо розгляду заяви про відвід визначено суддю Миколаєнко Т.А.

Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Частиною 8 статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Підстав для розгляду заяви з викликом учасників судового провадження суд не вбачає.

Вивчивши подану заяву про відвід, оглянувши матеріали справи, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у ст.ст. 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді та вказує, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною 1 статті 37 ЦПК України закріплено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 39 ЦПК України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді під час розгляду справи.

У п.п. 49, 50, 52, 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (заява № 33942/02) від 09 листопада 2006 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Аналогічна правова позиція викладена у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06 жовтня 2011 року, п.п. 126, 127; "Газета «Україна - Центр» проти України" (заява № 16695/04) від 15 липня 2010 року, п.п. 28-32; "Олександр Волков проти України" (заява № 21722/11) від 09 січня 2013 року, п.п. 104-107; «Бочан проти України» (заява № 7577/02) від 03 травня 2007 року, п. 66.

Аналізуючи викладені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що доведення факту наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, шляхом подання суду відповідних належних та допустимих доказів, є обов`язком учасника провадження, яким заявлено відвід, у даному випадку - позивача та її представника.

Перевіривши наведені позивачем та її представником підстави для відводу, суд констатує, що скасування судом апеляційної інстанції ухвал суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду та про залишення заяви про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат без розгляду, з направленням цивільної справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, не виключає участі судді, яким постановлено вказані ухвали, в розгляді даної справи та не може бути підставою для відводу. При цьому слід зазначити, що позивач та її представник помилково ототожнюють поняття «залишення позову/заяви без розгляду» та «закриття провадження у справі».

У відповідь на доводи позивача та її представника про те, що на ім`я судді Смоляра О.А. тричі було скеровано заяви про надання матеріалів даної цивільної справи для ознайомлення, а саме: 29 червня 2021 року, 20 жовтня 2021 року та 08 листопада 2021 року, які залишені останнім без реагування, суд зауважує, що з матеріалів справи вбачається, що 09 листопада 2021 року головуючим у справі суддею Смоляром О.А. на адресу представника позивача направлено лист за № 707/878/18, яким доведено до відома адресата, що а ні суддею, а ні секретарем судового засідання жодного разу не було відмовлено йому у даному клопотанні, а також роз`яснено, що з матеріалами справи він може ознайомитися у приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області з понеділка по четвер з 08 год. до 17 год. 15 хв. (обідня перерва з 13:00 до 14:00) та у п`ятницю з 08:00 год. до 15:00 год. /т. 2 а.с. 176/. Доказів протилежного суду не надано.

Відтак, побоювання позивача та її представника щодо небезсторонності головуючого судді Смоляра О.А. та відсутності у нього повноважень на здійснення правосуддя не можна вважати об`єктивно виправданими, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях та суб`єктивній оцінці заявниками обставин.

Інших обставин, які б слугували підставою для відводу судді Смоляра О.А., позивачем та її представником не вказано.

Ураховуючи наведене, заяву позивача ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Смоляра О.А. суд вважає необґрунтованою, непереконливою та недоведеною, а тому вона не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36-40 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2 про відвід судді Черкаського районного суду Черкаської області Смоляра Олександра Андрійовича в рамках розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення аліментів - відмовити.

Повернути справу для продовження розгляду по суті.

Ознайомитись з повним текстом ухвали, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: Т. А. Миколаєнко