Справа № 641/2794/19

№ провадження 1-кп/646/421/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2021                                                                                 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Демченко С.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Горідька В.А.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Лактіонова Е.В.,

секретар судового засідання – Хілінський М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя Управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Харківської обласної прокуратури Горідька В.А. про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.п.1,12 ч.2 ст. 115 КК України та п.12 ч.2 ст. 115 КК України,

УС Т А Н О В И В :

У провадженні Червонозаводського районного суду м.Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.п.1,12 ч.2 ст. 115 КК України та п.12 ч.2 ст. 115 КК України.

У судовому засіданні прокурор Горідько В.А. підтримав клопотання та просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави. В обґрунтування клопотання послалася на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, передбачене за них покарання та той факт, що обвинувачений вже був оголошений у міжнародний розшук та тривалий час переховувався від правоохоронних органів за межами України, незаконний вплив на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, на теперішній час не зменшились. Вказав, що в матеріалах кримінального провадження наявні вагомі докази про вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Захисник у судовому засіданні заперечував щодо продовження строку застосованого відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на тривалий строк тримання під вартою обвинуваченого та вважаючи ризики, зазначені прокурором в клопотанні про продовження строку тримання під вартою, необґрунтованими, а також просив зменшити розмір застави, визначений ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2020 року до 300 000 гривень.

Обвинувачений у судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов такого висновку.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 07 травня 2018 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1  застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому неодноразово продовжувався, останній раз до 14 листопада 2021 року включно, з визначенням розміру застави.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 14 листопада 2021 року.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання особи під вартою, не може вирішуватися абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «W. проти Швейцарії»).

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Так, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Разом з тим, суд зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, їх суспільну небезпечність, а також особу обвинуваченого, який не має місця реєстрації в м.Харкові та Харківській області, неодружений, на його утриманні інші особи не перебувають, тобто він не має міцних соціальних зв`язків, не працює, не має джерела доходу, а також враховуючи, що під час досудового розслідування обвинувачений був оголошений у міжнародний розшук та тривалий час переховувався від правоохоронних органів за межами України, суд вважає, що останній може переховуватись від суду з огляду на суворість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, може впливати на потерпілих та свідків, враховуючи, що останні ще не були допитані в судовому засіданні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки у нього відсутні соціально-стримуючи фактори, які б давали підстави вважати, що він не вчинить нового злочину, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого.

Зважаючи на тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, а також ту обставину, що розгляд судового провадження не завершений, суд встановив, що зазначені обставини у сукупності свідчать про продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, та виправдовують тримання особи під вартою, тому вважає доцільним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою строком на шістдесят днів, при цьому зазначає, що обрана міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Доказів про зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу суду не надано.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою не виходить за межі розумного строку.

Що стосуються клопотання сторони захисту про зменшення визначеного судом розміру застави, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі триста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень 00 коп. із покладенням певних обов`язків у разі внесення застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини кримінального провадження, суд вважає, що наразі відсутні правові підстави для зменшення розміру застави, визначеного ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2020 року.

Доводи сторони захисту щодо визначення розміру застави саме сумі 300 000 гривень з посиланням на те, що наразі ризики, з урахуванням яких щодо обвинуваченого було застосовано виключний запобіжний захід, зменшились, суд вважає недоведеними.

За таких обставин, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави підлягає частковому задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 197, 199, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Харківської обласної прокуратури Горідька В.А. про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити частково.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.п.1,12 ч.2 ст. 115 КК України та п.12 ч.2 ст. 115 КК України, продовжити на 60 днів, а саме до 07 січня 2022 року включно, із збереженням раніше визначеного розміру застави.

Строк дії ухвали встановити до 07 січня 2022 року включно.

Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

       Повний текст ухвали складений 10 листопада 2021 року.

Суддя                                                                                  С.В. Демченко