Р І Ш Е Н Н Я

                                                                                                                       справа  № 2-1582/09    

                                                                 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

     04   листопада  2009   року       Шевченківський  районний  суд  м.Львова

в  складі:  головуючого  судді           Свірідової В.В.

при  секретарі                                      Дмитраш  І.І.

     розглянувши   у  відкритому   судовому  засіданні  в  залі  суду  в  м.Львові  справу   за  позовною  заявою  Закритого  акціонерного  товариства „Страхова  компанія „Граве  Україна” до  ОСОБА_1, з  участю  третіх  осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про  відшкодування  шкоди, заподіяної  внаслідок   дорожньо-транспортної  пригоди ( в  порядку  регресу),-

                                                                      ВСТАНОВИВ :

      Закрите  акціонерне  товариство „Страхова  компанія „Граве  Україна”  звернулося  до  суду 26.03.2009 р.  з  позовом   до  ОСОБА_2, ОСОБА_1, з  участю  третьої  особи  ОСОБА_3 про  відшкодування  шкоди, заподіяної  внаслідок   дорожньо-транспортної  пригоди  в  порядку  регресу. Обгрунтовуючи  свої  позовні  вимоги  позивач  зазначив, що 17  жовтня 2005 р. ЗАТ «СК «ІНПРО», правонаступником якої є ЗАТ «СК «Граве Україна», відповідно  до витягу з протоколу № 18 Загальних зборів акціонерів ЗАТ «СК «ІНПРО» від 15 жовтня 2008 р., уклала Договір страхування № 0001585.30-100.08 з  ОСОБА_3  про страхування легкового  автомобіля ОСОБА_4, д/н. НОМЕР_2. Відповідно  до  умов Договору страховик повинен відшкодувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, а саме пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди  за участю транспортного засобу. 12 квітня 2006 р. о 19 год. 30 хв. у м. Львові на повороті з вул. Кульпарківської на вул. Городоцьку, автомобіль Камаз, без номерних знаків, з причепом, д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 здійснив зіткнення з застрахованим автомобілем, що належить страхувальнику. Зіткнення відбулося внаслідок порушення ОСОБА_2 Правил  дорожнього руху України , а саме п.10.1 та 10.6.   Постановою Шевченківського районного суду м. Львова  від  12.05. 2006 р. ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 124 КУпАП. Перелік та вартість пошкоджень застрахованого автомобіля у результаті зіткнення визначається на підставі акту огляду транспортного засобу № 130 від 20.04. 2006 р., висновку спеціаліста автотоварознавця № 130 від 27 .04. 2006 р., наданих СПД ФО ОСОБА_5 та на підставі акту виконаних робіт № 38, отриманого від СПД ФО ОСОБА_6 від 04.05.2006 р. Згідно  вищезазначеного  акту виконаних робіт вартість відновлювального  ремонту  застрахованого  автомобіля  становить 7 160 грн. 52 коп.     У відповідності до договору страхування  та страхового акту  № СНТ/0001585.30-100.08/1 від 15.05. 2006 р. ЗАТ «СК «ІНПРО» виплатила  страхове відшкодування в сумі 7 160 грн. 52 коп., про що свідчить копія  платіжного доручення № 7458 від 17 травня  2006 р.

    Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 Цивільного кодексу України та п. 13.1 Договору страхування № 0001585.30-100.08 від 17.10. 2005 р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.Оскільки власник автомобіля ОСОБА_4 ОСОБА_3  реалізував своє право на відшкодування завданої йому шкоди шляхом виплати страхового відшкодування від ЗАТ «СК «ІНПРО», а не від особи, відповідальної за завдані збитки, право вимоги до такої особи, тобто до  ОСОБА_2, переходить до  ЗАТ «СК «Граве Україна». Згідно ст. 993,1166 ,1187 ч.2,1888,1191 ч.1,1192  ЦК України,ст. 27 Закону України «Про страхування» ЗАТ «СК «Граве Україна”  просить  суд  постановити  рішення, яким   стягнути з  ОСОБА_2 на користь ЗАТ «СК «Граве Україна» 7 160, 52 грн. , вартість проведення судової експертизи у розмірі 220 грн., державне мито, сплачене за розгляд справи у розмірі  71,60 грн., а також витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового розгляду справи  в розмірі 30,00 грн.

Позивач  30 червня 2009  року  уточнив  свої  позовні  вимоги  та   зазначив, що  у судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 під час вчинення ДТП   перебував за кермом автотранспортного засобу, власником якого є ОСОБА_7.   Відповідно  до  вимог ч. 2 ст. 1187,1190  ЦК України  просить  суд     постановити  рішення   про  стягнення  з відповідачів – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ЗАТ СК «Граве Україна» 7 160 грн. 52 коп.   Та  судових  витрат  по  справі.  

        В  судовому  засіданні  04.11.2009  року  представник  позивача  відмовився  від  позовних  вимог , що  стосується  відповідача  ОСОБА_2 , та  просить  суд  постановити  рішення  про   стягнення з  ОСОБА_1  в  користь  Закритого  акціонерного товариства  „Страхова  компанія „Граве  Україна” страхового  відшкодування   в  сумі  7160  грн.52  коп.  та  судові  витрати  по  справі   в  сумі  71,60  грн.(судовий  збір), витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  справи   в  суді   в  сумі  30  грн.  та 220  грн.  за  проведення  експертизи,  а  всього   7 482,12  грн.

       В  судовому  засіданні  представник  позивача  ОСОБА_8  позовні  вимоги  стосовно ОСОБА_1  підтримав,  давши  аналогічні  показання , зазначені   вище.

        Відповідач   ОСОБА_1  в  судове  засідання  не  з”явився, хоча  про  час  та  місце  розгляду  справи  судом  був  повідовлений  належним  чином  через  засоби  масової  інформації.

        Третя  особа  ОСОБА_9  в  судовому  засіданні   у  задоволенні  позову  стосовно ОСОБА_1  не  заперечив.

        Третя  особа  ОСОБА_3  в  судове  засідання  не  з”явився, хоча  належним чином  про  час та  місце  розгляду  справи  був  повідомлений.

        Заслухавши  показання  представника  позивача, третьої  особи, суд  вважає, що  позов  підлягає  до  задоволення.

         Судом  встановлено, що 17 жовтня 2005 р. ЗАТ «СК «ІНПРО», правонаступником якої є ЗАТ «СК «Граве Україна», відповідно до витягу з протоколу № 18 Загальних  зборів акціонерів ЗАТ «СК «ІНПРО» від 15  жовтня 2008 р., уклала договір страхування № 0001585.30-100.08 з ОСОБА_3  про  страхування  легкового автомобіля ОСОБА_4, д/н. НОМЕР_2.

         Відповідно до умов  договору страховик  повинен відшкодувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, а саме пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди  за участю транспортного засобу.

        12 квітня 2006 р. о 19 год. 30 хв. у м. Львові на повороті з  вул. Кульпарківської на вул. Городоцьку, автомобіль  марки „Камаз”, без номерних знаків, з причепом, д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 здійснив зіткнення з застрахованим автомобілем, що належить ОСОБА_3

         Зіткнення відбулося внаслідок порушення ОСОБА_2 Правил  дорожнього руху  України, а саме п.10.1 та 10.6.

          В результаті розслідування обставин ДТП на ОСОБА_2 був складений адміністративний протокол. Крім цього, зазначена обставина підтверджується довідкою УДАІ УМВСУ у Львівській області від 17 квітня 2004 р. та постановою Шевченківського районного суду м. Львова  від  12 травня 2006 р., якою  ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 124 КУпАП.  Дана  постанова  суду  є  чинною, що  вбачається  з  матеріалів  адміністративної  справи  № 3-5043/06.

        Ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що постанова суду  у справі про  про адміністративне правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалену постанову, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Судом  безспірно  встановлено,  що  ОСОБА_2,під час вчинення ДТП,   перебував за кермом  автотранспортного засобу, власником  якого є ОСОБА_1.  

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання  якого  створює підвищену небезпеку.

 Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

       Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю немайновим  правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі винною особою, яка її завдала.

      Перелік та вартість пошкоджень застрахованого автомобіля у результаті зіткнення визначається на підставі акту огляду транспортного засобу № 130 від 20 квітня 2006 р., висновку спеціаліста автотоварознавця № 130 від 27 квітня 2006 р., наданих СПД ФО ОСОБА_5 та на підставі акту виконаних робіт № 38, отриманого від СПД ФО ОСОБА_6 від 04 травня 2006 р. Згідно вищезазначеного акту виконаних робіт вартість відновлювального ремонту застрахованого  автомобіля  становить 7 160 грн. 52 коп.

      У відповідності до договору страхування  та страхового акту  № СНТ/0001585.30-100.08/1 від 15 травня 2006 р. ЗАТ «СК «ІНПРО» виплатила ОСОБА_3  страхове відшкодування  в сумі 7 160 грн. 52 коп., про що свідчить копія  платіжного доручення № 7458 від 17 травня  2006 р.

     Оскільки власник автомобіля ОСОБА_4 ОСОБА_3  реалізував  своє право на відшкодування завданої йому шкоди шляхом виплати страхового відшкодування від ЗАТ «СК «ІНПРО», а не від особи, відповідальної за завдані збитки, право вимоги до такої особи, тобто до   ОСОБА_1, переходить до  ЗАТ «СК «Граве Україна».

     Частина 1 ст. 1191 ЦК України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

      Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому визначається відповідно до  реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або  виконання  робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

       Відповідно до ст. 993 ЦК України  та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.    

        Отже ,на  підставі  наведеного  вище ,суд  вважає, що  позов  підлягає  до  задоволення  та слід  стягнути з  ОСОБА_1  в  користь  Закритого  акціонерного товариства  „Страхова  компанія „Граве  Україна” страхове  відшкодування   в  сумі  7160  грн.52  коп.  та  судові  витрати  по  справі   в  сумі  71,60  грн.(судовий  збір), витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  справи   в  суді   в  сумі  30  грн.  та 220  грн.  за  проведення  експертизи,  а  всього   7 482,12  грн.

       Керуючись  ст.ст. 10, 11, 61, 86, 88, 209, 212, 214-215, 218  ЦПК  України,  ст. 993, 1166 , 1187 ч.2,1191 ч.1,1192  ЦК України  ,ст. 27 Закону України «Про страхування»  суд,-  

                                                              ВИРІШИВ :

      позов     задовольнити   повністю.

      Стягнути з  ОСОБА_1  в  користь  Закритого  акціонерного товариства  „Страхова  компанія „Граве  Україна” страхове  відшкодування   в  сумі  7160  грн.52  коп.  та  судові  витрати  по  справі   в  сумі  71,60  грн.(судовий  збір), витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  справи   в  суді   в  сумі  30  грн.  та 220  грн.  за  проведення  експертизи,  а  всього   7 482,12  грн.

      Рішення  може  бути  оскаржено   в  апеляційному  порядку  до  апеляційного суду Львівської  області   через  Шевченківський  районний  суд м.Львова  шляхом  подачі  в  10-денний  строк  з  дня  проголошення  рішення  заяви  про апеляційне  оскарження  і  поданням  після  цього  протягом  20 днів апеляційної  скарги, з  подачею  її  копії  до апеляційної  інстанції  або  в  порядку  ч.4  ст.295  ЦПК  України.  

      Суддя                                                    В.В.Свірідова