ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.2007р. | м.Київ | № 48/301-А |
10:45
За позовом | Заступник прокурора Деснянського району в м. Києві в інтересах держави в особі Київського міського центру зайнятості |
До | Виробничо-комерційного приватного підприємства «Ентен» |
Про | Стягнення 530, 14грн. |
Суддя Сулім В.В. Секретар судового засідання Т.М. Мисник |
Представники: Від прокуратури Від позивача Від відповідача |
Олейниченко С.В. –пред за довір. Сінельнікова Л.Б. –пред за довір. Петренко Г.А. –пред за довір. |
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Заступник прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київського міського центру зайнятості звернулася з адміністративним позовом про стягнення з відповідача 530,14 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.07 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст. 49, 51, 130 КАС України.
Крім цього, представникам сторін у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.45-46 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 45, 46 КАС України складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Адміністративний позов мотивовано тим, що за результатами перевірки, проведеної прокуратурою щодо дотримання підприємствами, установами і організаціями вимог Закону України «Про загальнообов‘язкове державне страхування на випадок безробіття»встановлено, що станом на 27.06.07р. за відповідачем рахується заборгованість по страховим внескам до Фонду загальнообов‘язкового державне страхування України на випадок безробіття у розмірі 530 грн. 14 коп.
Відповідачем на даний час заборгованість не погашена.
Враховуючи вищезазначене, прокуратура просить суд стягнути з Відповідача на користь Київського міського центру зайнятості 530, 14 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив. Свої заперечення позивач обґрунтовує тим, що заробітна плата на Виробничо-комерційному приватному підприємстві «Ентен»не виплачувалась, а отже відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне страхування на випадок безробіття»у відповідача не настало правових підстав для перерахування грошових коштів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до Положення про державну службу зайнятості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991 №47, державна служба зайнятості складається з Державного центру зайнятості Мінпраці, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості. Державна служба зайнятості відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності законодавства.
Згідно зі ст.8 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (далі по тексту – Закон) Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі –Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно з цим Законом та статутом Фонду.
Відповідно до ст.16 Закону джерелами формування коштів Фонду є: страхові внески страхувальників –роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами; суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та Закону України "Про зайнятість населення", інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення.
Київський міський центр зайнятості відповідно до Положення, затвердженого Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України 03.12.1997, є місцевим органом державної виконавчої влади та місцевим органом державної служби зайнятості, який здійснює організацію контролю за дотриманням законодавства про зайнятість державними і громадськими організаціями, підприємствами та установами, незалежно від форм власності та господарювання.
Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що роботодавці набувають статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня взяття їх на облік.
Відповідно до ст.35 Закону роботодавець зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески.
Згідно зі ст.17 Закону розмір страхових внесків для роботодавців щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік. Роботодавці сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.
Законом України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” встановлені наступні розміри на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, а саме: для роботодавців –1,9 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників; для найманих працівників –0,5 відсотка суми оплати праці.
Якщо роботодавці несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них відповідно до ст.17 Закону застосовуються санкції, передбачені статтею 38 цього Закону.
З матеріалів справи та з усних пояснень відповідача вбачається, що станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість по сплаті заробітної плати у розмірі 20 335,22 грн. По заробітній платі яка є невиплаченою.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону Роботодавці сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці. У разі нестачі у роботодавців коштів на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться у пропорційних сумах.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б підтверджували факт виплати відповідачем заробітної плати відсутній.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем й досі не виплачена заробітна плата працівникам, то в нього відповідно не настав час виконання обов‘язку щодо сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 158-163, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. У позові відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Сулім