КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/6315/14-ц
Провадження № 2/488/438/15 р.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21.01.2015 року м.Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва в складі: головуючої у справі судді -Циганок В.Г.,
при секретарі судового засідання - Спільній Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі- продажу дійсним, третя особа: Універсальна Біржа “Південь”, -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2014 року позивачі звернулися в суд до відповідачів з позовом про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним. В обгрунтування своїх вимог посилалася на те, що 15 лютого 2002 року між ними та відповідачами було укладено договір № 3703 купівлі- продажу нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 . Договір був укладений на Універсальній Біржі “Південь”, записаний в Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № 3703 від 15.02.2002 року та зареєстрований 12.03.2002 року в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу № 112 за реєстровим № 7629. Працівники біржі завірили, що подальшого нотаріального посвідчення договір не потребує. Оскільки вони не мають можливості розпорядитися купленою ними на законних підставах у свій час квартирою, тому що не дотримане діюче на теперішній момент законодавство- договір не посвідчений нотаріально- вони змушені звернутися до суду. Зазначений договір купівлі-продажу виконаний обома сторонами. Посилаючись на наведене, просили позов задовольнити.
В судове засідання позивачі та їх представник не з`явилися, надали заяви про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги визнали, не заперечували проти задоволення позову.
Представник третьої особи- Універсальна Біржа “Південь”- в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, ніяких заяв до суду не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 15 лютого 2002 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було укладено договір № 3703 купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 . Договір був укладений на Універсальній Біржі “Південь”, записаний в Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за№ 3703 від 15.02.2002 року.
12.03.2002 р. право власності на зазначену квартиру було зареєстровано в Миколаївському МБТІ на ім`я ОСОБА_1 ( 1/2 частка) та ОСОБА_2 (1/2 частка), та записано в реєстрову книгу № 112 за реєстровим № 7629.
Договір виконаний сторонами в повному обсязі: позивачі уплатили продавцям вартість квартири, вселилися в жиле приміщення, зареєструвалася там та користувалися нею, а відповідачі отримали оплату договірної вартості квартири, звільнили її від побутового майна та здійснили виселення з неї.
Згідно з вимогами ст.227 ЦК УРСР в редакції ГК 1963 р., що діяв на момент укладення договору, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин, недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.
Відповідно до ст.47 ЦК УРСР (в ред. 1963р.) недодержання у випадках, зазначених в законі, нотаріальної форми угоди, тягне за собою її недійсність. Ст.128 ЦК УРСР передбачає, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі.
Відповідно до ст.657 ЦК України в редакції ЦК 2003 р. договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, жилого будинку (квартири) чи іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Із пунктів 3,4 ст.334 ЦК України вбачається, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Оскільки відносини виникли до набрання чинності ЦК України 2003 р., то відповідно до п.п.1,4 заключних та перехідних положень ЦК України 2003р. необхідно керуватися нормами ЦК УРСР 1963 р.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10,11, 209, 212, 214-215,218 ЦПК України ст. ст. 47, 128, 227 ЦК УРСР в редакції ЦК 1963 р., ст. ст. 334, 657 ЦК України суд, —
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати дійсним договір № 3703 купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , укладений 15.02.2002 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з одного боку, та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з іншого боку, на Універсальній Біржі “Південь”, записаний в Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № 3703 від 15.02.2002 року та зареєстрований 12.03.2002 року в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 112 за реєстровим № 7629, згідно з яким ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , продали, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 купили квартиру АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з моменту його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: В.Г.Циганок