ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а-3254/10/1970
"24" листопада 2010 р. Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої Подлісної І.М.
секретаря Калиняк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті
Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом
Чернелево –Руської сільської ради, Тернопільського району,
Тернопільської області до Управління Пенсійного Фонду в
Тернопільському районі про скасування рішення № 613 від
29 вересня 2010 року та скасування вимоги № 94 від 04 жовтня 2010 р.
в с т а н о в и в:
Чернелево - Руська сільська рада, Тернопільського району, Тернопільської області, звернулася до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду в Тернопільському районі про скасування рішення № 613 від 29 вересня 2010 року та скасування вимоги № 94 від 04 жовтня 2010 року, як такі, що суперечать нормам чинного законодавства.
Позивач у позовній заяві зазначив, що у разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язанням із слати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Дана норма закону встановлює, що не може бути першочергово здійснено перерахування страхових внесків без виплати зарплати. Для перерахування пені та штрафних санкцій необхідне рішення сесії Чернелево - Руської сільської ради та погодження кошторису УДК у Тернопільському районі, а тому одноособове рішення про перерахування котів місцевого бюджету не за цільовим призначенням є порушенням бюджетного кодексу. Крім того фінансування здійснюється в межах кошторисів передбачених у видатковій частині державного бюджету України, який є обов'язковим до виконання всіма органами та установами на території України.
Представник позивача Чернелево –Руської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області у відповідності до вищевказаного в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив скасувати рішення Управління пенсійного Фонду в Тернопільському районі від 29 вересня 2010 року про нарахування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на суму 40 618, 84 грн.. а саме: штраф у розмірі 22 680, 37 грн.., пеня 17 938, 47 грн., а також скасувати вимогу №94 Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі від 04 жовтня 2010 року.
Представник відповідача Управління Пенсійного Фонду в Тернопільському районі в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечив та пояснив, що виносячи оскаржувані рішення № 613 від 29 вересня 2010 року та вимогу № 94 від 04 жовтня 2010 року, Управління Пенсійного Фонду в Тернопільському районі діяло в межах своєї компетенції та у спосіб визначений законом, а тому вимоги позивача є безпідставними.
Суд заслухав пояснення сторін, повно, всебічно й об'єктивно дослідивши надані у справу докази, вважає, що вказаний позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (Закон № 1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно положень частини другої статті 5 Закону № 1058-IV, виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.
Зокрема, платниками внесків є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру (ст. 15 Закону №1058).
Чернелево - Руська сільська рада, Тернопільського району, Тернопільської області є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону (ст. 1 Закону №1058).
Згідно ст. 58 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків,
призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Ст.. 18 цього –ж Закону передбачає, що страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України, вони не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Страхові внески не можуть зараховуватись до Державного бюджету. Законодавством не можуть встановлюватись пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Згідно ст.. 20 Закону страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період (місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Механізм нарахування та ставки страхових внесків визначені ст.. 19 вищевказаного Закону та Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 р. «400/97-ВР з наступними змінами та доповненнями.
Обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2 Інструкції на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу) виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу).
Пунктом 6 частини другої статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що
страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Зокрема, згідно з підпунктом 5.1.4 пункту 5.1 вказаної Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Відповідно до частини дванадцятої статті 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.
У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Підпунктом 9.3.2 Інструкції уточнено, що за несплату (неперерахування) або (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених ним коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Позивач зобов’язаний сплачувати страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку, що формується за даними звітів платника, розрахованих самостійно та інших узгоджених зобов'язань.
Як вбачається із розрахунку суми штрафу та нарахованої пені до Рішення № 613 від 29.09.2010 року Позивачу було нараховано фінансові санкції за несвоєчасно сплачені суми зобов'язання по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 22.06.2009 року по 20.08.2010 року.
Відповідно до частини п'ятої статті 106 Закону №1058, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій, суми страхових внесків не нараховані та/або не сплачені страхувальником у визначені законодавством строки вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою).
Отже, за невчасну сплату Чернелево - Руською сільською радою, Тернопільського району, Тернопільської області, суми недоїмки, УПФ України в Тернопільському районі прийнято рішення № 613 від 29 вересня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків у розмірі 40 618 грн. 84 коп.
При цьому суд не приймає до уваги твердження представників позивача про те, що виплата заробітної плати має пріоритетне значення над виплатою пенсійних внесків, а тому ними проводилась їх сплата щомісячно при виплаті заробітної плати, оскільки законом встановлено термін сплати пенсійних внесків до 20 числа.
Крім того хибним є твердження представників позивача про те, що відповідно до Закону України «Про оплату праці»своєчасність виплати зарплати не може бути поставлена в залежність від виплати інших платежів, оскільки заборгованість по сплаті пенсійних внесків повинна бути сплачена незалежно від фінансового стану відповідача, а наявність інших заборгованостей в т.ч. по заробітній платі не звільняє від сплати заборгованості.
Також суд не приймає посилання позивачів на те, що оскільки у них існує заборгованість із виплати заробітної плати, то її слід погашати в першу чергу, оскільки вона має пріоритет перед усіма іншими заборгованостями, в т.ч. із сплати страхових внесків, оскільки згідно п. 12 ст. 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника внесків, а наявність інших заборгованостей в т.ч. по заробітній платі не звільняє платника страхових внесків від їх сплати.
Безпідставними є також вимоги позивача про скасування Вимоги про сплату боргу № Ю94 від 04.10.2010 року, оскільки сторонами не доведено, а судом не встановлено, що вона є незаконною.
Таким чином, суд приходить до переконання, що Управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільському районі було правомірно прийнято рішення про застосування до Позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків № 613 від 29.09.2010 року та Вимоги про сплату боргу № Ю94 від 04.10.2010 року, а тому задоволені позовних вимог Чернелево - Руської сільської ради, Тернопільського району. Тернопільської області слід відмовити.
керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160-163 КАС України,
Законом України «Про загальнообов’язкове державне
пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В позові Чернелево –Руської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області до Управління Пенсійного Фонду в Тернопільському районі про скасування рішення «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків у т.ч. донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду»№ 613 від 29 вересня 2010 року та скасування вимоги «Про сплату боргу»№ 94 від 04 жовтня 2010 р. –відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Подлісна І.М.
копія вірна
Суддя Подлісна І.М.