Ухвала

Іменем України

03 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 757/10491/21-ц

провадження № 61-16658ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Краусса» на постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Краусса», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Публічне акціонерне товариство «Златобанк», про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Краусса» (далі - ТОВ «Будинок Краусса»), в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором відступлення права вимоги від 12 лютого 2015 року № 6 у розмірі 13 161 461,77 грн.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, у якій просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на кошти ТОВ «Будинок Краусса», що знаходяться на банківських рахунках відповідача в усіх банківських установах або інших кредитно-фінансових установах на території України, в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 13 161 461,77 грн.

Заяву обґрунтовував тим, що невжиття заходів забезпечення позову, що випливають із предмета позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки статутний капітал ТОВ «Будинок Краусса» становить лише 10 000 грн, діяльність ТОВ «Будинок Краусса» намагалися незаконно припинити шляхом ліквідації. Крім того, у провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Будинок Краусса», Національного університету «Львівська Політехніка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Соларенерго» (далі - ТОВ «Соларенерго»), Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (далі - ПАТ «Златобанк»), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 02 березня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не надано будь-яких доказів на обґрунтування того, що незастосування заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення. Зокрема, позивач не додав до заяви про забезпечення позову відомостей - витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судових рішень, будь-яких інших доказів на підтвердження викладених у заяві обставин.

Постановою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 02 березня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Будинок Краусса», які знаходяться (обліковуються) на його банківських рахунках в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установ на території України в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 13 161 461,77 грн, за виключенням коштів на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу за загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, на вихідну допомогу та допомогу з безробіття, сплату обов`язкових платежів та податків.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що наявні підстави для накладення арешту на грошові кошти в межах суми заявлених позовних вимог, які перебувають на рахунках ТОВ «Будинок Краусса». Зокрема, накладення арешту на кошти в межах суми позовних вимог за своєю правовою конструкцією не може вважатися неспівмірним щодо розміру позовних вимог, оскільки арешт буде накладений лише на суму, що відповідає розміру позову. Відмова в арешті спірної суми може призвести до ускладнення можливого виконання рішення суду у разі задоволення позову через відсутність на рахунках відповідача достатньої суми коштів, так як інше майно у відповідача відсутнє.

У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Будинок Краусса» на постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року, у якій заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не виконані вимоги процесуального закону та не надані суду будь-які докази, які підтверджуються його припущення щодо неможливості чи ускладнення виконання відповідачем рішення суду, у випадку задоволення судом позовних вимог, якщо суд не забезпечить позов шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на банківських рахунках.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення.

Встановлено, що предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача на користь позивача боргу, розмір якого на день звернення з позовом становить 13 161 461,77 грн.

Як стверджує позивач у позові 12 лютого 2015 року між ним, ТОВ «Будинок Краусса» та ПАТ «Златобанк» укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 6, відповідно до пункту 1.2 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступив новому кредиторові, а новий кредитор набув право вимоги до боржника, належне первісному кредиторові відповідно до угоди про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 076689 (договір банківського вкладу) від 08 грудня 2014 року, укладеної між первісним кредитором і боржником, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Пунктом 1.3 договору № 6 встановлено, що за цим договором новий кредитор набув право вимагати від боржника належного та реального виконання обов`язку з повернення грошових сум, належних первісному кредиторові у розмірі 359 405 дол. США, а також відсотків, нарахованих (але не виплачених) згідно з умовами банківського рахунку. Відповідач ухиляється від виконання зобов`язання сплатити кошти,

Апеляційний суд встановив, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у власності відповідача нерухоме майно відсутнє, крім того, відповідно до інформації з відкритих джерел у власності відповідача відсутнє і рухоме майно. Статутний капітал відповідача становить лише 10 000 грн.

Апеляційний суд зазначив, що з відомостей, наявних у Єдиному державному реєстру судових рішень, випливає, що діяльність ТОВ «Будинок Крайса» намагалися незаконно припинити шляхом ліквідації. Відомості про цей факт 21 червня 2018 року було зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018050510001319 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України. У провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться справа № 359/1139/18 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Будинок Краусса», Національного університету «Львівська Політехніка», ТОВ «Соларенерго», ПАТ «Златобанк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відшкодування моральної шкоди.

Ціна позову у цій справі становить - 13 161 461,77 грн.

Апеляційний суд виходив з того, що між сторонами дійсно існує спір, заява про забезпечення позову містить достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення цього позову, застосування заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист порушеного права позивача та поновлення порушених прав та інтересів у випадку задоволення позовних вимог.

З таким висновком суду апеляційної інстанцій погоджується й Верховний Суд з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Частиною першою статті 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчинення певних дій.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Доводи заявника щодо неспівмірності вжитих заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, нез`ясування судами дійсних правовідносин між сторонами та наявності будь-яких ризиків, того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду Верховний Суд відхиляє.

Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Оскільки, на думку позивача, ТОВ «Будинок Краусса» ухиляється від добровільного погашення заборгованості за договором цесії, є ризики які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання у майбутньому можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача.

Забезпечення позову по суті є обмеження суб`єктивних справ, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ними інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Обраний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Враховуючи реальність спору та наявність обставин, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Будинок Краусса», які знаходяться (обліковуються) на його банківських рахунках в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установ на території України в межах суми заявлених позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідає нормам процесуального права, зокрема статтям 149, 150 ЦПК України.

У зв`язку з наведеним Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Водночас доводи касаційної скарги, про те, що суд попередньої інстанцій не врахував відсутності доказів на підтвердження позовних вимог, наявності спору та утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову зводяться до непогодження зі встановленими апеляційним судом обставинами справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04).

Отже, відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України є підстави для визнання касаційної скарги ТОВ «Будинок Краусса», необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки правильне застосування норми права щодо забезпечення позову є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись частиною четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Краусса» на постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Краусса», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Публічне акціонерне товариство «Златобанк», про стягнення заборгованості відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

С. О. Погрібний

О. В. Ступак