ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2010 р.           справа № 2-а-4182/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Дончика В.В.,

при секретарі судового засідання: Ваталінській М.А.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представників відповідача - Киричок Ю.М., Надобка Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

в с т а н о в и в :

В жовтні 2010 року ФОП ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Жмеринської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Зазначав, що в період з 20.09.2010 року по 01.10.2010 року працівниками Жмеринської ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка дотримання податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_4 за період з 5.09.2008 року по 30.06.2010 року.

За результатами перевірки складено акт №901/17/2793807677 від 01.10.2010 року, яким встановлені порушення статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, внаслідок чого, ФОП ОСОБА_4 донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 49461,92 грн. (пункт 2 розділу 3 Акту перевірки) та п.9.4 ст.9, п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого, ФОП ОСОБА_4 визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 123978,62 грн. з яких: 82993,36 грн. - основний платіж, 40985,26 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Позивач вважає вище зазначені рішення Жмеринської ОДПІ протиправними та такими, що підлягають скасуванню, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що, у перевіряємому періоді ним здійснювалася господарська діяльність по закупівлі свіжого незбираного коров'ячого молока у населення, згідно договорів доручення № 5 від 01.01.2009 року та №1 від 30.12.2009 року укладених між ФОП ОСОБА_4 (повірений) та ВАТ „Літинський молочний завод" (Довіритель).

Предметом вказаних договорів є здійснення юридичних дій, пов'язаних з закупівлею у населення свіжого незбираного коров’ячого молока за ціною, не нижче узгодженої Сторонами. При укладені відповідних угод з постачальниками (фізичними особами), Повірений зобов'язаний діяти в інтересах довірителя, діяв як комерційний представник довірителя. У період з 01.01.2009 року по 07.10.2009р. на виконання умов договорів доручення з каси Довірителя - ВАТ “Літинський молочний завод” було перераховано та видано під звіт грошові кошти у сумі 506 129,68 грн. комерційному представнику - ФОП ОСОБА_4 в рахунок виконання зобов'язань по закупівлі молока у фізичних осіб за укладеними договорами доручення, які в подальшому були використані за призначенням.

Позивач посилається на те, що у разі надходження на розрахунковий рахунок (або отримання під звіт готівки) платника єдиного податку коштів згідно договору доручення, до обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) включається лише сума коштів, яку суб'єкт одержав як винагороду (плату) за виконані ним зобов'язання. При цьому, готівкові кошти у сумі 506 129,68 грн., отримані за перевіряємий період ФОП ОСОБА_4 під звіт з каси довірителя –ВАТ “Літинський молочний завод” під виконання зобов'язань по закупівлі молока у фізичних осіб за договорами доручення не є її доходом і відповідно до складу виручки від реалізації не повинні включатися та відповідно оподатковуватись єдиним податком, оскільки фактично є витратами Довірителя, понесеними у зв'язку з придбанням сировини (молока) у населення. До складу виручки слід враховувати лише винагороду за надані послуги, яка складає 99802,73 грн. в 2009 році та 67799,80 грн. в І півріччі 2010 року.

Таким чином, на думку позивача, в перевіряємий період ним не було допущено перевищення гранично допустимого розміру виручки при наданні послуги по закупівлі молока, встановленого ст.1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування” та не порушено вимоги п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України “Про податок на додану вартість”, при отриманні якої, необхідно зареєструватись платником податку на додану вартість, у зв’язку з чим, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Жмеринської ОДПІ № 0000662301/0 від 8.10.2010 року та № 0000672301/0 від 8.10.2010 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представники Жмеринської ОДПІ в судовому засіданні заперечували проти заявленого позову, аргументуючи його тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті в межах наданих повноважень та відповідно до порушень виявлених в ході проведення перевірки, у зв’язку з чим, просили відмовити в задоволенні позову, заперечення долучені до матеріалів справи (а.с.40-42).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в обґрунтування та спростування позовних вимог в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач - ФОП ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 5.09.2008 року зареєстрований як фізична особа-підприємець Жмеринською районною державною адміністрацією Вінницької області, про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію серії В03 № 215776 та взято на податковий облік платників податків в Жмеринській ОДПІ (а.с.6).

Відповідно до Свідоцтва про сплату єдиного податку серії Ж  №701774 від 23.12.2009 року ФОП ОСОБА_4 є платником єдиного податку та здійснює діяльність з посередництва в торгівлі сільськогосподарською сировиною за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності (а.с.7).

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача на підставі направлення № 180 від 20.09.2010р. та у відповідності до п. 1 ч. 6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»в період часу з 20.09.2010 року по 01.10.2010 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_4 за період з 05.09.2008 року по 30.06.2010 року.

За результатами перевірки складено Акт № 901/17/2793807677 від 01.10.2010 року, яким встановлено, що ФОП ОСОБА_4, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, в період з 01.01.2009 року по 07.10.2009 року отримав виручку в загальній сумі 506129,68 грн. від надання послуг по закупівлі молока у населення від імені довірителя –ВАТ “Літинський молочний завод” за договорами доручення № 5 від 01.01.2009 року та №1 від 30.12.2009 року, однак, задекларував лише суми винагород за надання таких послуг, які складають 99802,73 грн. в 2009 році та 67799,80 грн. в І півріччі 2010 року.

Тим самим, на думку податкового органу, ФОП ОСОБА_4 перевищив гранично допустиму суму виручки (500 000 грн.) яка надійшла на його розрахунковий рахунок від здійснення підприємницької діяльності в сумі 506129,68 грн., що позбавляє його права перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, порушивши вимоги ст.1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування” та ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” в результаті чого, ФОП ОСОБА_4 занижено валові доходи в сумі 439661,50 грн., в т.ч. за 2009 рік на суму 99411,95 грн. та за 2010 рік –340249,55 грн.

Крім того, актом перевірки зафіксоване порушення ФОП ОСОБА_4 п.9.3, п.9.4 ст.9, п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, зокрема встановлено що ФОП ОСОБА_4, отримавши виручку в сумі 506 129,68 грн., в період з 1.11.2009 року по 30.06.2010 року занизив податкове зобов’язання по податку на додану вартість на суму 82993,36 грн.

На підставі акту перевірки, Жмеринською ОДПІ прийняті податкове повідомлення-рішення №0000662301/0 від 8.10.2010 року, яким ФОП ОСОБА_4 визначено податкове зобов’язання по сплаті податку з доходів фізичних осіб в сумі 49461,92 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000672301/0 від 8.10.2010 року, яким ФОП ОСОБА_4 визначено податкове зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 123978,62 грн., з яких: 82993,36 грн. –основний платіж, 40985,26 грн. –штрафні (фінансові) санкції (а.с.24-25).

Визначаючись щодо правомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, суд в першу чергу звертає увагу на те, що причиною виникнення спірних правовідносин є різна позиція сторін щодо підстав та порядку застосування спрощеної системи оподаткування при здійсненні підприємницької діяльності позивачем, а відтак, і розбіжностей в методах розрахунків податкових зобов’язань.

Так, судом встановлено, що позивач займався підприємницькою діяльністю, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування відповідно до Указом Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ 727/98).

Як вбачається з матеріалів справи, фактично, у перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_4 здійснював закупівлю коров’ячого молока у населення згідно з договорами доручення №5 від 1.01.2009 року та №1 від 30.12.2009 року укладеними з ВАТ “Літинський молочний завод”(код ЄДРПОУ 00424444, смт. Літин, Вінницька область).

За умовами цих договорів ФОП ОСОБА_4 (Повірений) за винагороду зобов’язався від імені та за рахунок ВАТ “Літинський молочний завод” (Довірителя) здійснювати юридичні дії, пов’язані з закупівлею у населення свіжого незбираного коров’ячого молока за ціною, не нижче узгодженої Сторонами в додатку до цих Договорів. Довіритель зобов`язується сплатити Повіреному винагороду, розмір якої визначено в цих договорах. При укладенні відповідних угод з постачальниками, Повірений зобов’язаний діяти від імені, за рахунок та в інтересах Довірителя як комерційний представник останнього.    

На виконання взятих на себе договірних зобов’язань ФОП ОСОБА_4 за рахунок коштів ВАТ «Літинський молочний завод»проводив розрахунки за заготовлене молоко із здавачами та отримував за це від Довірителя винагороду.

Судом з’ясовано та сторонами не заперечується той факт, що загалом в період з 1.01.2009 року по 07.10.2009 року по видаткових касових ордерах ФОП ОСОБА_4 отримав від ВАТ “Літинський молочний завод” грошові кошти в сумі 506129,68 грн., яка включає в себе як кошти на розрахунки із здавачами молока , так і кошти, призначені як винагорода ФОП ОСОБА_4 за виконання договорів доручення.

При цьому до складу виручки позивач врахував лише винагороду за надані послуги, яка, як виявилось, не перевищує гранично допустимий її розмір згідно ст. 1 Указу 727/98, тим самим стверджуючи про відсутність підстав переходити на загальну систему оподаткування та реєструватись платником податку на додану вартість.

Однак, з такою позицією позивача суд погодитись не може.

Указом N 727/98 запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва, пункт перший статті 1 якого надає фізичним особам право перебувати на такій системі оподаткування за умови, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Згідно з положенням пункту 4 статті 1 Указу N 727/98 під виручкою розуміють суму, фактично отриману суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

А у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу) (стаття 5).

Із системного аналізу наведених вище положень Указу N 727/98 вбачається, що наявність хоча б однієї з таких підстав як: загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що перевищує допустимий розмір для платників єдиного податку; здійснення операцій або укладання угод на суму, що перевищує допустимий розмір для підприємців - платників єдиного податку; перевищення обсягу виручки, максимально встановленого для платників єдиного податку; недотримання форми розрахунків - передбачають перереєстрацію платника єдиного податку платником податків на загальних підставах.

Отже суд приходить до висновку, що позивач, отримавши у власну касу (під звіт) суму коштів в розмірі 506129,68 грн., яка перевищує дозволений Указом N 727/98 розмір виручки, а саме 500000 грн., повинен був перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, а також сплачувати податки на загальних підставах, починаючи з наступного звітного податкового періоду (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 статті 2, пункт 9.4 статті 9 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі –Закон N 168/97-ВР ; статті 1, 2, 5 Указу N 727/98).

Оскільки позивач, всупереч викладеному, не зареєструвався платником податку на додану вартість, останній, в силу п. 9.4 ст. 9 Закону N 168/97-ВР  має нести відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Так, згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону N 168/97-ВР  об'єктом оподаткування ПДВ є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. 

Як зазначено в п.п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону N 168/97-ВР об'єкти оподаткування,  визначені  статтею  3  цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

При цьому у випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування згідно абз. 2 п. 4.7 ст. 4 Закону N 168/97-ВР є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом.

Судом з’ясовано, що ФОП ОСОБА_4, отримавши за період своєї господарської діяльності з 01.01.2009р. по 07.10.2010р. виручку в сумі 506129,68 грн. не зареєструвався платником податку на додану вартість та не вів податковий облік по даному платежу, у зв’язку з чим безпідставно занизив податкові зобов’язання на 82993,36 грн.

Згідно із п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та  закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових  періодів,  що  минули.

Як вбачається з матеріалів справи за заниження позивачем податкових зобов’язань з ПДВ на 82993,36 грн. відповідачем донараховано підприємцю 40985,26 грн. штрафних санкцій.

Таким чином суд приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення Жмеринської ОДПІ  № 0000672301/0 від 8.10.2010 року прийняте на підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, визначене у ній зобов’язання з урахуванням штрафних санкцій правомірно обраховано виходячи з бази оподаткування загального обсягу отриманої виручки, а тому підстав для його скасування суд не вбачає.

А отже в цій частині позовних вимог  ФОП ОСОБА_4  слід відмовити.

Що ж до податкового повідомлення-рішення №0000662301/0 від 8.10.2010 року суд приходить до висновку, що сума податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб визначена відповідачем невірно.

З акту перевірки слідує, що податковий орган за базу оподаткування податком з доходів фізичних осіб взяв валовий дохід позивача в загальній сумі 439661,50 грн., в яку враховано як кошти отримані підприємцем від Довірителя на закупівлю молока так і кошти, визначені як його винагорода за надані послуги.

Згідно з п. 22.10 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»оподаткування  доходів   фізичних   осіб   від   зайняття підприємницькою  діяльністю здійснюється відповідно до розділу IV Декрет  Кабінету Міністрів України  від  26 грудня 1992 року N 13-92.

Як зазначено у статті 13 даного Декрету оподатковуваним доходом вважається  сукупний  чистий  доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

А згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»дохід - сума будь-яких коштів,  вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Із викладеного випливає що в даному випадку базою оподаткування податком з доходів фізичних осіб, на відміну від податку на додану вартість, є не вся виручка, що отримана підприємцем на розрахунковий рахунок чи в касу, а той дохід, що отриманий ним від продажу товарів, надання послуг, чи виконання робіт, тобто ті кошти, що є його власністю та якими він розпоряджається на власний розсуд.

Тобто базою оподаткування для визначення податку з доходів фізичних осіб від здійсненої ним підприємницької діяльності має бути лише сума коштів, отримана ним в якості винагороди за послуги, пов’язані з закупівлею молока для ВАТ «Літинський молочний завод», а це за 2009 рік –99802,73 грн. та за І півріччя 2010 року –67799,80 грн.  

У зв’язку з тим, що невірно визначений об’єкт оподаткування став наслідком нарахування ФОП ОСОБА_4 невірної суми податку з доходів фізичних осіб, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Жмеринської ОДПІ №0000662301/0 від 8.10.2010 року є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження  з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, зокрема, податкове повідомлення-рішення № 0000662301/0 від 8.10.2010 року визнати протиправним та скасувати, в іншій частині позову відмовити.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Згідно ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Враховуючи те, що позов задоволено частково, суд присуджує йому з Державного бюджету України частково понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.

Керуючись статтями 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області № 0000662301/0 від 8.10.2010 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 1,70 гр. сплаченого судового збору.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя          Дончик Віталій Володимирович