ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2010 р. Справа № 2-а-4491/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді: Дончика В.В.,
при секретарі судового засідання: Ваталінській М.А.,
за участю: представника позивача - Дробчака О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі Чернівецького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення сум
в с т а н о в и в :
В листопаді 2010 року Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі Чернівецького районного центру зайнятості звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 5405,24 гривень, як незаконно отриманої матеріальної допомоги по безробіттю.
Зазначали, що ОСОБА_2, перебуваючи на обліку у Чернівецькому районному центрі зайнятості з 11.07.2008 року по 05.07.2009 року як безробітний, безпідставно отримав допомогу по безробіттю в сумі 5905,24 грн., оскільки під час постановки на облік приховав відомості про те, що він є суб'єктом підприємницької діяльності. Частина зазначеної суми в розмірі 500 грн. ОСОБА_2 була сплачена, таким чином, сума виплаченої та не повернутої відповідачем допомоги по безробіттю складає 5405,24 грн.
Посилаючись на те, що відповідач, внаслідок недотримання вимоги статті 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а саме, подавши до центру зайнятості неправдиві відомості, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, отримав допомогу по безробіттю в сумі 5405,24 грн., позивач просив стягнути з ОСОБА_2 безпідставно виплачену суму.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просив щодо його задоволення.
Відповідач в судове засідання не з’явився, письмових пояснень з приводу обґрунтованості чи необґрунтованості заявленого позову не надав, хоча про дату, час і місце розгляду справи він повідомлявся належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що було вжито всіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства (далі –КАС) України.
Суд, заслухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_2 від 11.07.2008 року, йому, в період з 11.07.2008 року по 05.07.2009 року надано статус безробітного та призначена та виплачена допомога по безробіттю, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. В даній заяві відповідач зазначав, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує. Загальний розмір виплаченої ОСОБА_2 допомоги по безробіттю за вказаний період склав 5905,24 грн.
На виконання положень Порядку взаємодії суб’єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, затвердженого спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України та Державного комітету статистики України від 07.12.2005 року № 121/560/406, позивачем було направлено відповідний запит до державного реєстратора Чернівецької РДА.
У відповідь на запит, державним реєстратором надана Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, згідно якої, ОСОБА_2 з 21.07.2008 року зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності. Таким чином, в період перебування на обліку в службі зайнятості та отримуючи допомогу по безробіттю, відповідач був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності.
На виконання вимог Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Чернівецьким РЦЗ було прийнято Наказ № 124 від 17.08.2010 року про повернення коштів ОСОБА_2, що були отримані з порушенням Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” за період з 11.07.2008 року по 24.07.2009 року в сумі 5905,24 грн.
Частина вказаної суми відповідачем була сплачена (500 грн.), проте станом на 04.11.2010 року кошти в сумі 5405,24 грн. ОСОБА_2 так і не повернуті.
Задовольняючи позов, суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” сума виплаченого забезпечення вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, а статтею 39 вказаного Закону передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Враховуючи підтвердження обставин, на які посилається позивач, відсутність заперечень відповідача, а також те, що на момент винесення судом рішення у матеріалах справи відсутні відомості про добровільну сплату відповідачем коштів у сумі 5405,24 грн. на рахунок Чернівецького районного центру зайнятості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, а тому підлягають задоволенню.
Частиною 4 статті 94 КАС України визначено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 94, 128, 136, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Чернівецького районного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 5405 (п'ять тисяч чотириста п'ять) гривень 24 (двадцять чотири) копійки.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 3.12.2010 року.
Суддя Дончик Віталій Володимирович
30.11.2010