ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2007 р. | № 30/238 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, суддів | Кота О.В. Шевчук С.Р. (доповідач), Владимиренко С.В. |
розглянувши касаційну скаргу і додані до неї документи | Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаінвест" |
на рішення господарського суду у справі за позовом до про | від 11.06.2007 року міста Києва № 30/238 ТОВ "Торговий будинок "Будшляхмаш" Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Київський річковий порт" визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності |
В судовому засіданні взяли участь представники:
- скаржника: Марфіна Н.В. (дов. б/н від 04.09.2007)
- позивача: Дідук О.В. (дов. б/н від 06.11.2007)
- відповідача: Алексєєва О.П. (дов. № 01-29-389 від 26.04.2007)
ВСТАНОВИВ:
У травні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Будшляхмаш" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про:
- визнання дійсним договору купівлі-продажу вбудованого нежилого приміщення під номером 49, що знаходиться в секції номер 3 у будинку під номером 28, що розташований по вул. Юрківській в м. Києві, загальною площею 199 кв. м, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Будшляхмаш" як Покупцем та Відкритим акціонерним товариством "Київський річковий порт"” як Продавцем;
- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий будинок "Будшляхмаш" право власності на вбудоване нежиле приміщення під номером 49, що знаходиться в секції номер 3 у будинку під номером 28, що розташований по вул. Юрківській в м. Києві, загальною площею 199 кв. м.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2007 року (суддя Ващенко Т.М. ) позов задоволено: визнано дійсним договір купівлі-продажу вбудованого нежилого приміщення під номером 49, що знаходиться в секції номер 3 у будинку під номером 28, що розташований по вул. Юрківській в м. Києві, загальною площею 199 кв. м, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Будшляхмаш" як Покупцем та Відкритим акціонерним товариством "Київський річковий порт" як Продавцем на умовах, викладених у Попередньому договорі від 12.04.07., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Личиною О.В..; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Будшляхмаш" право власності на вбудоване нежиле приміщення під номером 49, що знаходиться в секції номер 3 у будинку під номером 28, що розташований по вул. Юрківській в м. Києві, загальною площею 199 кв. м.; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Київський річковий порт на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Будшляхмаш" 15 159 грн. 25 коп. - витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтаінвест" просить скасувати рішення, а справу передати на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Скаржник, який не є стороною у справі, посилається на те, що прийняте рішення стосується його прав та інтересів.
У відзивах на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Будшляхмаш" та Відкрите акціонерне товариство "Київський річковий порт" вважають, що спірне майно є різними об’єктами, оскільки, за умовами договорів купівлі –продажу, укладеного між позивачем та відповідачем й інвестиційного договору, укладеного між скаржником та відповідачем нежилі приміщення мають різні будівельні характеристики, відрізняються загальною площею, місцем розташування, а тому заперечують проти касаційної скарги та просять суд відмовити в її задоволенні.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Київський річковий порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Будшляхмаш" було укладено Попередній договір № б/н, яким сторонами було погоджено істотні умови договору купівлі-продажу нерухомого майна.
На виконання п. 2.2 Попереднього договору, позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Будшляхмаш" було сплачено відповідачу 1 507 425,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №599 від 13.04.07, № 598 від 13.04.07, № 593 від 13.04.07, № 592 від 13.04.07, копії яких залучені до матеріалів справи.
У відповідності до п. 6.1 Попереднього договору, за домовленістю сторін укладення та нотаріальне посвідчення Основного договору повинно було здійснюватись 25.04.07 та згідно п. 6.3 Попереднього договору встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, нотаріального посвідчення, і діє до виконання ними усіх своїх зобов’язань за Попереднім договором.
Судом I інстанції встановлено, що представник відповідача, уповноважений на підписання Основного договору купівлі-продажу спірного майна в порушення умов даного Попереднього договору, а саме, п. 6.1 Попереднього договору, 25.04.07 для підписання Основного договору не з’явився, про неявку та її причини ні позивача, ні нотаріуса не повідомив.
Позивач 25.04.07 листом №03-03-15/01 звернувся до відповідача з вимогою надати пояснення з приводу ситуації, яка склалась.
У листі відповідача № 01-29-595 від 28.04.07 не наведено обґрунтування причин, з яких відповідач ухиляється від виконання свого обов’язку з нотаріального посвідчення Основного договору купівлі-продажу спірного майна.
Судом з’ясовано, що Основний договір купівлі –продажу вбудованого нежилого приміщення під номером 49, секції номер 3 у будинку під номером 28, розташований по вул. Юрківській в м. Києві, загальною площею 199 кв. м. укладено не було з вини відповідача.
У відповідності до матеріалів справи, своїми діями відповідач фактично прийняв від позивача виконання за Основним договором, а саме, ВАТ „Київський річковий порт” було прийнято оплату повної вартості спірного нежилого приміщення в сумі 1 507 425,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 599 від 13.04.07, № 598 від 13.04.07, № 593 від 13.04.07, № 592 від 13.04.07, копії яких залучені до матеріалів справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Судом встановлено, що існують підстави для визнання дійсним договору купівлі –продажу вбудованого нежилого приміщення під номером 49, секції номер 3 у будинку під номером 28, розташований по вул. Юрківській в м. Києві, загальною площею 199 кв. м.
Враховуючи, що відповідачем умови Попереднього договору від 12.04.07. виконані не були, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий будинок „Будшляхмаш” у повному обсязі.
Проте з таким висновком погодитись не можна.
За змістом ст.107 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов’язків.
Скаржник у касаційній скарзі стверджує про право власності на спірне приміщення, яке належить йому відповідно до умов інвестиційного договору, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтаінвест" та Відкритим акціонерним товариством "Київський річковий порт". Порушення права власності, за заявою скаржника, пов’язане з неправомірною дією відповідача, який приховав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Будшляхмаш" при укладенні Попереднього договору купівлі –продажу нежилого приміщення, а згодом від суду та учасників судового процесу про право третьої особи на майно. За ствердженням скаржника право власності на спірне приміщення належить йому за умовами інвестиційного договору, який за рішеннями господарського суду м. Києва, Київського апеляційного господарського суду, Вищого господарського суду, Верховного Суду України визнано дійсним. А тому, оскаржуване рішення порушує права та обов’язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаінвест", яке не було залучене до справи.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь –якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного суду, якщо: господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі у справі.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що господарським судом міста Києва в порушення ст. 43 ГПК України не були всебічно і повно розглянуто обставини справи, та виходячи з повноважень касаційної інстанції щодо перевірки повноти встановлення обставин справи у рішенні господарського суду, передбачених ч.2 ст. 1115 ГПК України, відсутність якої унеможливлює оцінити правильність застосування норм матеріального права при вирішенні спору, колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку, що прийняте у справі судове рішення підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, всебічно і повно встановити обставини справи та в залежності від встановленого, відповідно до чинного законодавства вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 85, 1115, 1116, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаінвест" задовольнити.
Рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2007 р. у у справі №30/238 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва у іншому складі суду.
Головуючий | Кот О.В. |
Судді: | Владимиренко С.В. |
Шевчук С.Р. |