№2а-1128/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2010 р. Малиновський райсуд м. Одеси
в складі: головуючого судді Роїк Д.Я.
при секретарі Гриценко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адмінвідповідальності,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому просить скасувати постанову ВН №226151 про притягнення його до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що винесена 25.04.2010р. інспектором ДАІ постанова по ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП за порушення п.п.2.1, 15.9 ПДР є безпідставною та не підтвердженою належними доказами.
Позивач ОСОБА_1 та представник відповідача УДАІ ГУ МВС України в Одеській області до суду не з'явились, були повідомлені про час та день слухання справи належним чином, надали до суду клопотання з проханням розглядати справу за їх відсутності.
Відповідно п.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, з урахуванням доводів сторін та допиту свідка, вважає, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 25.04.2009р. о 18-40 на вул. В. Арнаутська в м. Одесі інспектором ДПС 3-го взводу ДАІ м. Одеси молодшим сержантом Заноряцьким Юрієм Юрієвичем був складений протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Тойота», держзнак НОМЕР_1 скоїв правопорушення - здійснив зупинку та стоянку на пішохідному переході без полісу обов'язкового страхування, що передбачено відповідно ч.1 ст.122; ч.1 ст. 126 КупАП та на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.
Однак інспектор ДПС в усній формі зазначив, що позивач скоїв правопорушення - керував автомобілем, який не застрахований та здійснив зупинку та стоянку на пішохідному переході.
Після пред'явлення позивачем страхового полісу на автомобіль та пояснень з приводу зупинки на вимогу представника ДАІ, інспектор ДПС заповнив бланк протоколу.
Для повного та всебічного розгляду спору, позивачем наданий стікер страхового полісу МТСБУ № СД/160534 від 24.04.2010р., який діяв до 08.09.2010р, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ «Страхова компанія «ТАСТ-Гарантія».
Проте, порушуючи порядок розгляду адміністративної справи, інспектор ДПС ухвалив постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1.
06.08.2010р. позивач ОСОБА_1 безпосередньо в суді пояснив, що 25.04.2010р. на перехресті вулиць Преображенська - Велика Арнаутська в м. Одесі, на вимогу інспектора ДПС він вимушено здійснив зупинку в районі пішохідного переходу, оскільки о 18-30 в центрі міста був дуже інтенсивний рух автомобілів і для зупинки іншого місця для зупинки у нього не було, в іншому випадку він би перешкоджав тролейбусам та маршруткам під'їхати до автобусної зупинки. На час складання інспектором ДПС протоколу про адміністративне правопорушення, позивач мав страховий поліс від 24.04.2010р., відповідна оплата якого була здійснена позивачем 23.04.2010р., талон (сертифікат) страхового полісу був на лобовому склі його автомобіля, але інспектор ДАІ не звернув на це уваги та склав протокол про здійснення правопорушення.
При цьому в адміністративному протоколі інспектором ДАЇ зроблено відмітку про наявність полісу, але з іншими реквізитами.
Допитаний 18.08.2010р. в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2., пояснив суду,
що він знаходиться з позивачем у нормальних робочих стосунках, 25.04.2010р. під час спілкування позивача з інспектором ДАІ, він знаходився в автомобілі позивача, та підтвердив, що на склі автомобіля позивача був талон страхового полісу, при цьому зазначив що поліс на час зупинки був дійсний. Також пояснив, що для зупинки на вимогу інспектора не було іншого місця для зупинки, а інспектор ДАЇ при зупинці автомобілю своєю паличкою сам вказав на місце де автомобілю позивача слід зупинитися.
Тобто під час спілкування з позивачем, учасником дорожнього руху інспектором ДАІ були порушені принципи дотримання законності, передбачений ст.7 КУпАП, а також п. 22.1 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 р.
Згідно п.22.6 Інструкції роз'яснення порушникові про неправомірність його дій необхідно давати доброзичливо, переконливо і ясно, з посиланням на відповідні вимоги Правил дорожнього руху та інші нормативно-правові акти України у сфері безпеки руху. Інспектором ДАІ цього зроблено не було.
Зазначену постанову винесено щодо позивача інспектором ДАІ нібито за порушення вимог п.п.2.1, 15.9 Правил дорожнього руху.
Під час складання постанови інспектор ДАІ припустив наступні порушення законодавства: не виконав вимоги п.1 ст.247 КупАП, згідно якої провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, він не виконав вимоги ст.280 КУпАП, згідно якої посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, . забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, відсутні докази здійснення позивачем адмінправопорушення. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.
Згідно зі ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з урахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
У зв'язку з тим, що в процесі розгляду справи суд прийшов до висновку про відсутність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, постанова ВН №226151 від 25.04.2010 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності -підлягає скасуванню, а провадження по справі за адміністративним протоколом - закриттю.
Керуючись ст.ст.9-12, 19, 70, 71, 99, 158-163 КАС України, ст.ст. 18, 122, 287-289, 293, 251, 294 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії ВН №226151 від 25.04.2010 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.І ст. 126 КУпАП, а провадження по адміністративній справі закрити.
Постанова оскарженню не підлягає
Суддя Д.Я.Роїк