ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2007 р. | № А-14/397 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Грейц К.В., |
суддів : | Бакуліної С.В., Рогач Л.І. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги | Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області |
на постанову | від 04.07.2006 року Львівського апеляційного господарського суду |
у справі | № А-14/397 |
господарського суду | Івано-Франківської області |
за позовом | Акціонерного товариства закритого типу “Іво-Ком” |
до | 1. Івано-Франківського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції Міністерства аграрної політики України; 2. РВ ФДМ України по Івано-Франківській області |
про | примусове укладення договору оренди державного майна |
в судовому засіданні взяли участь представники : |
від позивача: | не з’явились |
від відповідача-1: | Стусяк В.М. (довіреність №01-21/209 від 08.08.2007р.); Якимів Р.М. (довіреність №01-21/204 від 02.08.2007р.) |
від відповідача-2: | Чернов Р.М (довіреність №01/14-04 від 31.01.2007р.) |
В С Т А Н О В И В:
Постановою Господарського суду Івано-Франківської області (суддя Булка В.І.) від 17.01.2006 року у справі № А-14/397 в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Кузь В.Л., судді –Юркевич М.В., Городнеча М.І.) від 04.07.2006 року рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.01.2006 року у справі № А-14/397 скасовано; прийнято нове рішення: провадження у справі припинено.
В касаційній скарзі РВ ФДМ України по Івано-Франківській області просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 року та залишити в силі постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 17.01.2006 року, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, а саме: ст.ст.287, 291 ГК України, ст.ст.5, 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст.764, 785 ЦК України.
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача-2, який підтримав викладені в ній доводи, пояснення по касаційній скарзі представника відповідача-1, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові місцевого господарського суду та в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Між позивачем і Івано-Франківським державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції Міністерства аграрної політики України 15.05.2000 року укладено договір оренди державного майна - нежилого приміщення загальною площею 38 кв.м. за адресою вул. Гаркуші, 2 в м. Івано-Франківську із строком дії з 01.05.2000 року по 31.12.2004 року.
У листопаді 2005 року АТЗТ “Іво-Ком” звернулось до суду з позовом (позов заявлено в господарській юрисдикції) до Івано-Франківського державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції Міністерства аграрної політики України та РВ ФДМ України по Івано-Франківській області про: 1.визнання незаконним листа Міністерства Аграрної політики України щодо заперечення проти надання в оренду позивачу майна, яке є предметом вищенаведеного договору оренди; 2.про зобов’язання відповідачів переукласти (підписати) договір оренди державного майна, а саме нежилих приміщень загальною площею 37,5 кв.м., які розміщені на 2-му поверсі будинку Івано-Франківського державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції Міністерства аграрної політики України за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гаркуші, 2.
Позов мотивовано тим, що по-перше, відповідачі безпідставно відмовляються переукласти з ним договір оренди державного майна, оскільки договір оренди, який закінчився терміном, фактично є продовженим в силу відсутності протягом місяця після його закінчення заяви сторін про припинення або зміну умов договору оренди; по-друге, ним (позивачем) належно виконувались всі обов’язки по договору оренди, які дають йому переважне право на переукладення договору на новий термін; позивач вчинив всі необхідні дії щодо переукладання договору оренди; по-третє, дії відповідача-1 по фактичній односторонній відмові від договору є незаконними, оскільки відсутні підстави для переукладення договору оренди у зв’язку із зміною законодавства в частині того, хто може виступати орендодавцем державного майна. Законодавчо позов обґрунтовано посиланням на ст.ст.9, 17, 26, 28 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
13 січня 2006 року (а.с.68-77) позивачем було змінено предмет позову в порядку ст.51 КАС України, а саме позивач просив про: 1.визнання вищезазначеного договору оренди поновленим (продовженим) з 01.01.2005 року на той самий термін і на тих саме умовах; 2.визнання незаконною рішення/вимоги регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській області (лист №08/2305 від 26.10.2005 року) про повернення відповідно до вищенаведеного договору оренди орендованого майна орендодавцю. Підстави позову не змінювались. Законодавчо позов обґрунтовано додатково посиланням на ст.764 ЦК України.
Суд першої інстанції неправомірно розглянув справу в процедурі адміністративної юрисдикції. При цьому касаційний суд виходить із наступного. Як свідчать матеріали справи (а.с.50 51, 53-55), суд на власний розсуд в порушення діючого процесуального господарського законодавства, 23.12.2005 року відклав справу, 29.12.2005 закінчив підготовче провадження та призначив справу до розгляду, 12.01.2006 року розпочав розгляд спору в адміністративній юрисдикційній процедурі. Заява про зміну предмету позову, хоч і подана в порядку ст.51 КАС України) не є заявою про розгляд справи в юрисдикційній адміністративній процедурі, до того ж подана 13.01.2006 року, тобто після того як суд розпочав розгляд справи, керуючись нормами КАС України, і оголосив перерву. Розглянувши господарський спір, заявлений господарському суду, як суду господарської юрисдикції, у невірно обраній адміністративній процесуальній процедурі, місцевий суд припустився грубого порушення господарського процесуального законодавства України.
Апеляційний суд переглянув справу, керуючись нормами ГПК України.
З приводу юрисдикційної підвідомчості спору (з урахуванням зміни предмету позову) касаційна інстанція відзначає таке.
Справа про визнання договору поновленим (продовженим) на новий строк за будь-яких обставин не є спором адміністративної юрисдикції. При цьому колегія суддів відзначає, що хоча позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права (в такому позові має бути відмовлено за відсутності у сторін інших матеріально-правових вимог в даній справі предметом доказування в яких має бути факт продовження або навпаки договірних відносин сторін після закінчення строку дії договору), в вимозі вбачається намір позивача захистити своє цивільне право. Щодо визнання незаконною вимоги РВ ФДМ України по Івано-Франківській області про повернення орендодавцеві предмету договору оренди, то суду слід було врахувати, що лист №08/2305 від 26.10.2005 року не підпадає під визначення рішення яке породжує права і обов’язки для позивача, отже не може вважатись незаконним рішенням, діями суб’єкта владних повноважень, ще і тому, що останній не здійснює відносно позивача владних управлінських функцій (в цій частині вимог суд мав би припинити провадження по справі ).
Суд апеляційної інстанції, як вбачається з тексту постанови, розглядав первісно заявлені позовні вимоги. Отже остаточні вимоги залишились взагалі нерозглянутими апеляційним судом.
З огляду на наведене, ухвалені по справі судові акти не є законними і обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд. При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, повно і всебічно встановити всі обставини по справі щодо правовідносин сторін в частині продовження дії спірного договору та прийняти законне рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.3 ч.1 ст. 1119, ч.1 ст.11110, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу РВ ФДМ України по Івано-Франківській області від 27.08.2007 року №09/2284 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 року у справі № А-14/397 задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 року та постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 17.-1.2006 року у справі № А-14/397 –скасувати.
Справу № А-14/397 направити до Господарського суду Івано-Франківської області на новий розгляд.
Головуючий-суддя | К.Грейц |
С у д д і | С.Бакуліна Л.Рогач |