№2а-1246/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2010 р. Малиновський райсуд м. Одеси
в складі: головуючого судді Роїк Д.Я.
при секретарі Гриценко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ ГУМВС України в Одеській області про скасування постаноиа у справі про адміністративне правопорушення
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, уточнивши свої позовні вимоги, звернувся в суд з позовом, в якому просить скасувати постанову ВН №284641 про притягнення його до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що винесена 08.07.2010р. інспектором ДАІ постанова по ч.1 ст.122 КУпАП за порушення п. 15.9 ПДР є безпідставною та не підтвердженою належними доказами.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача ВДАІ ГУМВС України в Одеській області до суду не з'явився, був повідомлений про час та день слухання справи належним чином, поважних причин неявки суду не повідомив
Відповідно п.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, з урахуванням доводів сторін та допиту свідка, вважає, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 08.07.2010р. о 19-50 на 63 км автодороги Одеса- Білгород-Дністровський інспектором ДПС Білгород-Дністровського Взводу ДАІ молодшим сержантом Лисенко Андрієм Володимировичем був складений протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Опель», держзнак НОМЕР_1 скоїв правопорушення - здійснив зупинку та стоянку ближче ніж за 10 м до пішохідного переходу, чим порушив правила зупинки та стоянки, що передбачено відповідно ч.1 ст.122 КупАП та на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Після надання позивачем пояснень з приводу зупинки, інспектор ДПС заповнив бланк протоколу, та порушуючи порядок розгляду адміністративної справи, інспектор ДПС ухвалив постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
Позивач ОСОБА_1 безпосередньо в суді пояснив, що 08.07.2010р. він рухався через смт. Затока, та почав паркування біля поста ДАІ на достатній відстані від пішохідного переходу, дозволяючи рух пішоходам. В цей же час він побачив співробітника ДАІ, який рухався в його бік та подавав йому знаки зупинки. Оскільки поставити автомобіль в іншому місці, як того вимагає п.2.4 ПДР, (позаду автомобіля позивача та спереду поруч з пішохідним переходом були припарковані інші автомобілі, що підтверджується фотографією в матеріалах справи), позивач зупинив двигун автомобіля і став очікувати працівника ДАІ, виконавши п. 8.3 та 8.8 ПДР. Після того, як інспектор ДПС підійшов до позивача, та наказав йти за ним в автомобіль ДАІ, де йому було зазначено, що позивачем здійснена зупинка та стоянка ближче ніж 10 м до пішохідного переходу. На заперечення, що зупинка автомобіля позивача в даному місці виникла саме з-за працівника ДАІ, працівниками ДПС до уваги не була прийнята. Для зупинки іншого місця для зупинки у позивача не було, а з вимог відповідача, позивач змушений був залишати припаркованим автомобіль, як на думку відповідача в неналежному місці, більше 30 хвилин. Після спроби сфотографувати місце події, працівники ДПС у агресивній формі перешкоджали позивачу зробити фотознімок та ще більш детально зафіксувати ситуацію на фото.
На час складання інспектором ДПС протоколу про адміністративне правопорушення, позивач намагався пояснити причини змушеної зупинки та стоянки, але інспектор ДАІ не звернув на це уваги та склав протокол про здійснення правопорушення.
Допитаний 25.10.2010р. в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2. пояснив суду, що він знаходиться з позивачем у нормальних дружніх стосунках, 08.07.2010р., ввечері, приблизно о 18-00 – 19-00 годині, під час спілкування позивача з інспектором ДАІ, він знаходився в автомобілі «Опель», який належить позивачу, та підтвердив, що в районі с.Затока Одеської області позивачу необхідно було по службових обов’язках взяти проби води, та позивач намагався знайти місце парковки автомобіля. Помітивши автомобіль ДПС, який був на протилежному боці дороги, позивач зупинив автомобіль на відстані 10 м від пішохідного переходу, так як мав намір запитати у відповідача, де йому краще зупинитися, та сам підійшов до інспектора з поясненнями причин вимушеної зупинки, але інспектор ДПС йому не повірив, склав протокол про адміністративне правопорушення, заважав позивачу сфотографувати дорожню обстановку. Також неподалік були припарковані також і інші автомобілі – джип чорного кольору та автомобіль «Жигулі». Іншого місця для зупинки не було. Після спілкування з працівниками ДПС позивач був знервований, та знаходився у напруженому стресовому стані.
Тобто під час спілкування з позивачем, учасником дорожнього руху інспектором ДАІ були порушені принципи дотримання законності, передбачений ст.7 КУпАП, а також п. 22.1 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 р.
Згідно п.22.6 Інструкції роз'яснення порушникові про неправомірність його дій необхідно давати доброзичливо, переконливо і ясно, з посиланням на відповідні вимоги Правил дорожнього руху та інші нормативно-правові акти України у сфері безпеки руху. Інспектором ДАІ цього зроблено не було.
Зазначену постанову винесено щодо позивача інспектором ДАІ нібито за порушення вимог п. 15.9 Правил дорожнього руху.
Під час складання постанови інспектор ДАІ припустив наступні порушення законодавства: не виконав вимоги п.1 ст.247 КупАП, згідно якої провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, він не виконав вимоги ст.280 КУпАП, згідно якої посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, . забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, відсутні докази здійснення позивачем адмінправопорушення.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.
Згідно зі ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з урахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
У зв'язку з тим, що в процесі розгляду справи суд прийшов до висновку про відсутність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, постанова ВН №284641 від 08.07.2010 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності -підлягає скасуванню, а провадження по справі за адміністративним протоколом - закриттю.
Керуючись ст.ст.9-12, 19, 70, 71, 99, 158-163 КАС України, ст.ст. 18, 122, 287-289, 293, 251, 294 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії ВН №284641 від 08.07.2010 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, а провадження по адміністративній справі закрити.
Постанова оскарженню не підлягає
Суддя Д.Я.Роїк