ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

24 жовтня 2007 р.

№ 1/72

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого

Козир Т.П.

суддів :

Грека Б.М., Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ТОВ "Фірма "ДЕМЕК"

на постанову

від 26.06.2007 р. Донецького апеляційного господарського суду

за  скаргою

ТОВ “Фірма “ДЕМЕК”

на бездіяльність

ДВС у м. Дебальцеве Донецької області (надалі –ДВС)

у справі

№ 1/72

за позовом

ТОВ "Фірма "ДЕМЕК" (надалі –Фірма)

до	ВАТ “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” в особі Вуглегірської ТЕС (надалі –Товариство)

про	стягнення 485340,37 грн.

за участю представників:

від стягувача

- не з’явились

від боржника

- не з’явились

від ДВС

- не з’явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.08.2001 р. позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 406792,60 грн. основного боргу з урахуванням інфляційних нарахувань, 15000 грн. пені, 24309,83 грн. відсотків річних, 1700 грн. державного мита, 69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в позові відмовлено.

В лютому 2006 р. Фірма звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність ДВС.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.02.2006 р., яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2006 р., в задоволенні скарги відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2006 р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2006р. залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 14.09.2006 р. відмовлено у порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 05.07.2006 р.

В березні 2007 р. Фірма, керуючись ст. 1212 ГПК України, звернулась до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії органу виконавчої служби і просила визнати незаконним подальше зупинення виконавчого провадження та зобов’язати відновити виконавче провадження за наказом господарського суду Донецької області № 1/72 від 03.09.2001 р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.05.2007 р. (суддя Манжур В.В.), яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2007 р. (судді: Алєєва І.В., Величко Н.Л., М’ясищев А.М.), в задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, Фірма звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу і постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заявлених вимог, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, постановою ДВС відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу № 1/72 від 03.09.2001 р.

Під час проведення виконавчих дій органом виконавчої служби встановлено, що 09.10.2001 р. господарським судом міста Києва порушено провадження у справі про банкрутство відповідача (боржника) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, у зв’язку з чим постановою від 20.12.2001 р. виконавче провадження зупинено.

Постанова від 20.12.2001 р. ДВС в порядку ст. 1212 ГПК України Фірмою не оскаржувалась.

В подальшому, начальником органу виконавчої служби здійснено перевірку виконавчого провадження № 8/26 про стягнення з Вуглегірської ТЕС ВАТ “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” на користь Фірми заборгованості у розмірі 447871,43 грн. та встановлено, що господарським судом міста Києва 14.02.2002 р. винесено ухвалу про зупинення виконавчого провадження до прийняття рішення у справі про банкрутство ВАТ “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго”; 13.03.2002 р. та 09.02.2004 р. порушено справу про банкрутство ВАТ “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго”; відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” ВАТ “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” внесено до реєстру підприємств паливо-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, у зв’язку з чим виконавче провадження, згідно п. 3.7 ст. 3 згаданого Закону підлягає зупиненню.

За наслідками перевірки 10.01.2006 р. начальником органу виконавчої служби прийнято постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження, якою дії заступника начальника ДВС по виконанню виконавчого провадження визнані правомірними.

Виносячи ухвалу та приймаючи постанову суди підставно виходили з того, що Вуглегірська ТЕС входить до складу ВАТ “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” як відокремлений структурний підрозділ, про що свідчить п. 1.2 Статуту даного Товариства та підтверджується довідкою № 21615/05 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.02.2004 р. порушено провадження у справі № 15/76-б про банкрутство ВАТ “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго”, що є підставою для зупинення виконавчого провадження у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”. Крім цього, згідно виписки з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, ВАТ “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” 28.11.2005 р. на підставі Наказу Мінпаливенерго України від 10.11.2005 р. № 568 внесено до цього реєстру під № 0024, що є підставою для зупинення виконавчого провадження згідно п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”.

Посилання Фірми на те, що боржником у виконавчому провадженні на підставі ст. 21 ГПК України виступає безпосередньо Вуглегірська ТЕС, а не ВАТ “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго”, правомірно не прийняті судами до уваги.

Відповідно до ст. ст. 1, 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі (позивачем і відповідачем) можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни –суб’єкти підприємницької діяльності.

Створені юридичними особами, для здійснення своїх функцій, відособлені підрозділи, не є юридичними особами.

Таким чином, останні не можуть бути стороною у справі господарського суду, а можуть лише здійснювати повноваження сторони, за умови, що таке право їм надано статутом, положенням або дорученням.

Крім того, в силу ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" боржником є фізична або юридична особа, яка зобов’язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов’язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

В даному випадку, стороною у справі та у виконавчому провадженні є юридична особа, а саме  ВАТ “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго”.

З урахуванням викладеного, вимоги Фірми про визнання незаконним подальше зупинення виконавчого провадження та про зобов’язання відновити виконавче провадження за наказом господарського суду Донецької області № 1/72 від 03.09.2001 р. підставно відхилені судами.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Фірма "ДЕМЕК" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2007р. у справі № 1/72 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                      Т. Козир

С у д д і:                                                                                          Б. Грек

                                                                                                        О. Подоляк