ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року

справа №380/8182/21

провадження № П/380/8302/21

Львівський окружний адміністративний суд

у складі головуючої судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Суліковської У.І.,

представника позивача Кінь А.В.,

представника відповідача Козуб О.А.,

розглянувши в судовому засідання за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885), із вимогами:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неврахування до стажу роботи ОСОБА_1 стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, а також половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та призначення виплати ОСОБА_1 – судді у відставці щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 50% від заробітної плати працюючого судді – протиправними;

- зобов`язати Головне управління пенсійного Фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 – судді у відставці Західного апеляційного господарського суду, перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання з 02.09.2020 в розмірі 62 відсотків грошового утримання з врахуванням стажу 26 років 00 місяців 26 днів без обмеження граничного розміру, із врахуванням раніше виплачених сум.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно не враховано до стажу роботи на посаді судді стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, а також половину строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді. Зазначає, що стаж роботи становить 26 років 00 місяців 26 днів, відтак відсотковий розмір довічного грошового утримання судді повинен становити 62 відсотки.

Ухвалою від 25.05.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

16.06.2021 за вх. №43498 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці з 02.09.2020 відповідно до Закону України № 1402 «Про судоустрій і статус суддів» у розмірі 50% суддівської винагороди. До стажу, який дає право на призначення вищезазначеного виду пенсії зараховано період роботи на посаді судді з 04.01.2020 по 10.10.2011 на посаді судді Господарського суду, з 11.10.2011 по 18.06.2019 на посаді судді Львівського апеляційного господарського суду, з 16.06.2019 по 01.09.2020 на посаді судді Західного апеляційного господарського суду. Загальний стаж ОСОБА_1 становить 44 роки 05 місяців 03 днів, в т.ч. спеціальний стаж, що дає право на щомісячне грошове утримання судді у відставці становить 18 років 07 місяців 29 днів. Щодо зарахування до стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного  грошового утримання судді у відставці половину строку навчання за денною формою навчання у Львівському державному університеті ім. Івана Франка з 28.08.1981 по 27.06.1996, зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 137 Закону України №1402 «Про судоустрій і статус суддів», до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Тобто в даному випадку йдеться про зарахування тільки до стажу роботи на посаді судді, а не для призначення довічного грошового утримання. Крім цього, ч. 3 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Стосовно зарахування до стажу позивача періоду роботи юрисконсульта юридичного сектора Львівського головного підприємства Львівської залізниці, то вказаний період зараховується до стажу тільки для призначення на посаду судді, а не безпосередньо до суддівського стажу, який дає право на призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді. Вважає, що відсутні правові підстави для зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половину строку навчання за денною формою у Львівському державному університеті ім. Івана Франка та періоду роботи у Львівській залізниці, проведення перерахунку довічного грошового утримання у розмірі 62% заробітної плати судді з урахуванням вищенаведених період.

Ухвалою суду від 18.06.2021 задоволено клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено, вирішено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

21.10.2021 за вх. №76410 від представника позивача надійшло клопотання про долучення судової практики.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задоволити.

Представник відповідача проти позову заперечила, просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Указом Президента України «Про призначення суддів» № 1205/2001 від 10.12.2001, ОСОБА_1 , призначено на посаду судді Господарського суду Львівської області строком на п`ять років.

Наказом № 4-К від 04.01.2002 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Господарського суду Львівської області строком на п`ять років .

Після закінчення п`ятирічного строку перебування на посаді судді Постановою Верховної Ради України від 22.02.2007 № 704-V ОСОБА_1 відповідно до пункту 27 частини першої статті 85, частини першої статті 128 Конституції України обрано на посаду судді безстроково.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 22.09.2011 № 3784-VI звільнена з посади судді господарського суду Львівської області у зв`язку з обранням суддею Львівського апеляційного господарського суду.

Наказом Львівського апеляційного господарського суду № 206- К від 11.10.2011 призначена на посаду судді.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 04.06.2019 № 1514/0/15-19 відрахована зі штату Львівського апеляційного господарського суду у зв`язку із переведенням на посаду судді Західного апеляційного господарського суду та зарахована до штату Західного апеляційного господарського суду.

Рішенням Вищої ради правосуддя  України № 2433/0/15-20 від 20.08.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Західного апеляційного господарського суду  у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Стаж ОСОБА_1 станом на 01.09.2020 становить 26 років 00 місяців 26 днів відповідно до розрахунку Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 № 06-15/66/20.

Згідно з розрахунком Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 № 06-15/66/ стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці стаж позивача складається із:

- студентка юридичного факультету ЛДУ ім.. Ів. Франка з 25.08.1981 по 27.06.1986, що становить 02 роки 05 місяців 01день;

- юрисконсульт, юрисконсульт I категорії, начальник юридичного відділу, начальник юридичного сектору Львівського головного територіального підприємства Львівської залізниці( Львівська дирекція залізничних перевезень ) з 01.08.1993 по 03.01.2002, що становить 05 років 00 місяців 00 день;

- суддя господарського суду Львівської області з 04.01.2002 по 10.10.2011, що становить 09 років 09 місяців 06 днів;

- суддя Львівського апеляційного господарського суду з 11.10.2011 по 18.06.2019, що становить 07 років 08 місяців 07 днів;

- суддя Західного апеляційного господарського суду з 19.06.2019 по 01.09.2020, що становить 01 рік 02 місяці 12 днів.

Загальний стаж ОСОБА_1 складає 26 років 00 місяців 26 днів.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці з 02.09.2020 відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 у розмірі 50% суми суддівської винагороди.

У зв`язку з тим, що щомісячне грошове утримання ОСОБА_1 обчислено у розмірі 50 відсотків замість 62 відсотків від заробітку судді, представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до документів, що були надані ОСОБА_1 , в якій просив здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання з 02.09.2020 в розмірі 62 відсотків грошового утримання з врахуванням стажу 26 років 00 місяці 26 днів.

Листом від 23.04.2021 за №4667-3722/Д-52/8-1300/21, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило представника позивача, що загальний стаж ОСОБА_1 становить 44 роки 05 місяців 03 дні, в т.ч. спеціальний стаж, що дає право на щомісячне грошове утримання суддям у відставці становить 18 років 07 місяців 29 днів. Щомісячне довічне грошове утримання обчислено в розмірі 50 % грошового утримання судді відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання суддям у відставці від 01.09.2020 №0711/148/20, виданої Західним апеляційним господарським судом (50% від 189180,00 грн.) та становить 94590,00 грн. Зарахування навчання у вищому навчальному закладі, періоду роботи на посаді юристконсульта, юристкосульта І категорії, начальника юридичного відділу, начальника юридичного сектору Львівського головного територіального підприємства Львівської залізниці Львівської дирекції залізничних перевезень до спеціального стажу роботи на посаді судді, законодавством не передбачено. З огляду на наведене, для здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 підстав немає.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Також у статті 126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини п`ятої).

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII).

Статтею 137 Закону № 1402-VI (тут і далі положення Закону наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Згідно із частиною першою статті 142 Закону № 1402-VI суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону № 1402-VI).

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною четвертою та п`ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 1402-VIII передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII).

Законом України від 16 жовтня 2019 року №193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який набрав чинності 07 листопада 2019 року, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».

Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:

а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII).

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Абзацом 4 пункту 34 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

На час призначення позивача на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Законом України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ «Про статус суддів» та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».

Абзацом 2 частини четвертої статті 43 Закону № 2862-ХІІ, в редакції Закону № 4015-12 від 24.02.1994, визначено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Крім того, частиною другою ст.137 Закону №1402-VІІІ (у редакції з 05.08.2018) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зааховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Приймаючи рішення про задоволення заяви позивача про звільнення у відставку, Вища рада правосуддя керувалася саме цими нормативно-правовими актами.

Суд вважає, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі № 243/4448/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 428/4671/17, від 01 жовтня 2018 року у справі № 541/503/17, від 17 жовтня 2018 року у справі № 140/263/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 686/10100/15-а, від 09 листопада 2018 року у справі № 559/443/17.

Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить більше 10 років до стажу роботи судді, що дає право на відставку має враховуватися також робота на посадах юрисконсульта та половина строку навчання у вищому юридичному закладі.

Згідно з розрахунку (а.с. 33) Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 №06-15/66/20 стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного (довічного) грошового утримання працюючому судді та судді у відставці ОСОБА_1 судом встановлено, що у період:

з 25.08.1981 по 27.06.1986 навчалася на денній формі в у Львівському державному університеті ім. І. Франка;

з 01.08.1993 по 03.01.2002 працювала юрисконсультом, юрисконсультом І категорії, начальником юридичного відділу, начальником юридичного сектору Львівського головного територіального підприємства Львівської залізниці (Львівська дирекція залізничних перевезень).

Зважаючи на встановлені обставини, суд погоджується з твердженнями позивача, що відповідач до стажу судді для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру мав зарахувати половину строку навчання – 02 роки 05 місяці 01 день, та роботу на посадах юрисконсульта, юрисконсульта І категорії, начальника юридичного відділу, начальника юридичного сектору Львівського головного територіального підприємства Львівської залізниці (Львівська дирекція залізничних перевезень)- 05 років 00 місяців 00 днів.

Таким чином, невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, половини строку навчання у вищому навчальному закладі та роботи на посадах, стаж роботи і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.

Отже, з огляду на наведені обставини та законодавчі приписи, стаж роботи позивача на посаді судді, до якого, як вже було зазначено, зараховується також половина строку навчання – 02 роки 05 місяці 01 днів, робота юрисконсультом, юрисконсультом І категорії, начальником юридичного відділу, начальником юридичного сектору Львівського головного територіального підприємства Львівської залізниці ( Львівська дирекція залізничних перевезень) 05 років 00 місяців 00 днів, що, в свою чергу, дає позивачу право на отримання довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 62 % від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді.

З огляду на наведене, дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо встановлення ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання суддівської винагороди без урахування до стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утриманння судді у відставці, половини строку навчання за денною формою навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Франка, стажу роботи у галузі права, який вимагався законом як мінімальний для набуття права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, є протиправними.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головного управління пенсійного Фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання без обмеження граничного розміру суд зазначає наступне.

Ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії з урахуванням до стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утриманння судді у відставці, половини строку навчання за денною формою навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Франка, та стажу роботи у галузі права, який вимагався законом як мінімальний для набуття права для призначення на посаду судді на дату такого призначення.

Відповідно питання щодо обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.

Суд звертає увагу, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив їй у перерахунку пенсії з мотивів відсутності підстав для зарахування до стажу роботи на посаді судді вищевказних період. Відтак спору щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.

Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо встановлення ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання суддівської винагороди без урахування до стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утриманння судді у відставці, половини строку навчання за денною формою навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Франка, стажу роботи у галузі права, який вимагався законом як мінімальний для набуття права для призначення на посаду судді на дату такого призначення та зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною форму на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Франка (02 роки 05 місяці 01 день), стажу роботи у галузі права, який вимагався законом як мінімальний для набуття права для призначення на посаду судді на дату такого призначення (05 років 00 місяців 00 днів) та зобов`язати провести з 02.09.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 62% грошового утримання та здійснити виплату із врахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Щодо судового збору, то згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 454 грн підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) - задоволити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неврахування до стажу роботи ОСОБА_1 стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, а також половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та призначення виплати ОСОБА_1 – судді у відставці щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 50% від заробітної плати працюючого судді.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною форму на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Франка (02 роки 05 місяців 01 день), стажу роботи у галузі права, який вимагався законом як мінімальний для набуття права для призначення на посаду судді на дату такого призначення (05 років 00 місяців 00 днів) та зобов`язати провести з 02.09.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 62% грошового утримання та здійснити виплату із врахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.11.2021.

Суддя                                                                                       Сподарик Н.І.