ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2007 р. | № 2-16/4155-2005 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кравчука Г.А., |
суддів: | Мачульського Г.М., Шаргала В.І., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта” в особі Ялтинського центру поштового зв’язку № 3 |
на постанову | Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2005 р. |
у справі | № 2-16/4155-2005 |
господарського суду | Автономної Республіки Крим |
за позовом | Українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта” в особі Ялтинського центру поштового зв’язку № 3 |
до | 1) Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим, 2) Управління державного казначейства в Автономній Республіці Крим |
за участю | прокурора м. Севастополя |
про | стягнення з бюджету 87 359,12 грн., відшкодування збитків на суму 106 316,05 грн. |
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: | Полозков О.В., дов. № 104-07 від 11.01.2007 р.; |
відповідача-1: | Ярцев С.П., дов. № 38/9/10.0 від 11.01.2006 р.; |
відповідача-2: | — не з’явились; |
прокуратури: | Баклан Н.Ю., прокурор відділу ГПУ, посв. № 7 від 05.01.2005 р.; |
В С Т А Н О В И В:
У січні 2005 р. Українське державне підприємство поштового зв’язку “Укрпошта” в особі Ялтинського центру поштового зв’язку № 3 (далі –Підприємство) звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою, у якій просило стягнути з бюджету 87 359,12 грн. помилково сплаченого податку на додану вартість та відшкодувати заподіяні збитки за період з 01.01.1999 р. до 01.09.2004 р. у розмірі 106 316,05 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.–04.08.2005 р. (суддя Омельченко В.А.) в задоволенні позовних вимог Підприємства відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2005 р. (колегія суддів: Голик В.С., Волков К.В., Фенько Т.П.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.–04.08.2005 р. залишено без змін.
Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просило постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2005 р. і рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.–04.08.2005 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.02.2006 р. Підприємству відмовлено у прийнятті вказаної касаційної скарги з посиланням на ст. ст. 3, 17 та п. 6 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.
З зазначеною касаційною скаргою Підприємство звернулось до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.11.2007 р. за касаційною скаргою Підприємства відкрито касаційне провадження.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.01.2007 р. касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою Підприємства, закрито у зв’язку з тим, що дана справа була переглянута Севастопольським апеляційним господарським судом в апеляційному порядку 06.12.2005 р., тобто після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, за правилами Господарського процесуального кодексу України, а компетенція Вищого адміністративного господарського суду України не поширюється на перегляд у касаційному порядку судових рішень, прийнятих не за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2005 р. і рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.–04.08.2005 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Підприємство обґрунтовує тим, що місцевий та апеляційний господарські суди порушили норми матеріального та процесуального права і неповно з’ясували обставини справи, які мають значення для вирішення спору.
Державна податкова інспекція у м. Ялта Автономної Республіки Крим, Управління державного казначейства в Автономній Республіці Крим та прокурор м. Севастополя не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу Підприємства до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
01.09.2005 р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі –адміністративна справа) –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 1 частини першої ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Виходячи з наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою), оскільки спір у ній виник між юридичною особою –Підприємством та суб’єктом владних повноважень –Державною податковою інспекцією у м. Ялта Автономної Республіки Крим щодо оскарження бездіяльності останньої відносно повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість.
П. 9 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України судові рішення, що ухвалені в першій інстанції до набрання чинності цим Кодексом і не набрали законної сили, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку за правилами цього Кодексу без подання заяви про апеляційне оскарження, якщо строк апеляційного оскарження відповідно до Цивільного процесуального кодексу України 1963 року або Господарського процесуального кодексу України 1991 року не закінчився.
З наведеного випливає, що після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвалені до набрання чинності цим кодексом рішення господарських судів по адміністративним справам, які набрали законної сили, мають подаватись до апеляційного господарського суду і розглядатись ним за правилами вказаного кодексу.
Проте, в порушення зазначеного, Севастопольський апеляційний господарський суд прийняв до розгляду апеляційну скаргу Підприємства на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.–04.08.2005 р., яке набрало законної сили, подану після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України за правилами Господарського процесуального кодексу України, та розглянув її за правилами цього ж кодексу.
Відповідно до частини першої ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2005 р. підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням п. 9 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, а справа – передачі до вказаного апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги Підприємства на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.–04.08.2005 р., виходячи з вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта” в особі Ялтинського центру поштового зв’язку № 3 задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2005 р. у справі № 2-16/4155-2005 господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати.
Справу передати на розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги Українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта” в особі Ялтинського центру поштового зв’язку № 3.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало