ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

14 листопада 2007 р.

№ 26/80

Доповідач –суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Подоляк О.А.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю

"Слов"янка"

на рішення           господарського суду міста Києва від 03.05.2007 р.

та на постанову            Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2007р.

у справі                                                  № 26/80

господарського суду                              міста Києва

за позовом          Закритого акціонерного товариства "Євроресурс Корп."

до                                                            Товариства з обмеженою відповідальністю

"Слов"янка"

про          стягнення 7 904,10 грн.

за участю представників:

позивача –          не з"явились

відповідача -                                         не з"явились

ВСТАНОВИВ:

В січні 2007 року Закрите акціонерне товариство "Євроресурс Корп." звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов"янка" про стягнення 7 000,16 грн. основного боргу, 903,94 грн. пені та судових витрат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.05.2007 року (суддя Пінчук В.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2007 року (судді: Отрюх Б.В, Верховець А.А., Тищенко А.І.), позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 7 000,16 грн. основного боргу, 903,94 грн. пені, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Слов"янка" просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.05.2007 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2007 року у даній справі, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, згідно укладеного між сторонами контракту №1-14/115 від 14.11.2005 року позивач за завданням відповідача виконав обумовлені договором будівельні роботи, що підтверджується підписаними обома сторонами та скріпленими їх печатками актами приймання виконаних підрядних робіт по формі №КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт по формі №КБ-3 за грудень та березень 2006 року.

Згідно пп.5.1., 5.2. цього договору відповідач зобов"язався здійснити розрахунки з позивачем шляхом перерахування йому авансу у розмірі 80% від договірної ціни протягом 5 днів після підписання договору, а кінцеві розрахунки  здійснити протягом 5 календарних днів з моменту підписання актів приймання виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, повно та всебічно дослідив всі суттєві обставини справи, правильно встановив, що відповідач повністю не виконав взятих на себе договором зобов"язань, розрахувавшись з позивачем лише частково.

При цьому, суди виходили з того, що позивач належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, підтвердив належне виконання робіт, обумовлених договором. Посилання відповідача на неякісне їх виконання не підтверджено відповідними доказами та не звільняє його від обов"язку оплатити роботи.

Дані висновки судів відповідають вимогам закону, встановленим судом обставинам та ґрунтуються на матеріалах справи.

Згідно ст. 33 ГПК України  кожна сторона  повинна  довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, в свою чергу, не надав належних доказів на підтвердження неякісного виконання позивачем будівельних робіт.

Згідно статті 853 ЦК України на замовника покладено обов"язок прийняти виконану підрядником роботу і в разі виявлення допущених відступів від умов договору або недоліків у роботі, негайно заявити про це підрядникові, а у випадку виникнення між сторонами договору спору з приводу недоліків виконаної роботи, на вимогу однієї з них, має бути призначена експертиза.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про ненадання відповідачем належних доказів на підтвердження факту неякісного виконання робіт, за умови наявності яких, він мав би право вимагати притягнення підрядника до відповідальності, передбаченої статтею 858 ЦК України.

Отже, доводи касаційної скарги  не спростовують  висновків суду.

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.    

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої та апеляційної інстанцій  відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов"янка" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 03.05.2007 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2007р. у справі № 26/80 залишити без змін.

Головуючий суддя

Т.П.Козир

Судді

Н.І.Мележик

О.А.Подоляк