ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6245/21 Справа № 175/2102/19 Суддя у 1-й інстанції - Новік Л. М. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року                        Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого         -        Лаченкової О.В.

суддів         -        Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.

при секретарі         -        Кравченко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2021 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Підгородненська міська рада Дніпропетровської області про встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у її приватизації, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2019 роду до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Підгородненська міська рада Дніпропетровської області про встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у її приватизації.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2019 року по справі №175/2102/19 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області про встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у її приватизації задоволені.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 площею 1582 м2, відповідно до Висновку експерта за результатами проведення земельно-технічного дослідження №917/12-18 від 01 березня 2019 року, наступним чином.

Площа земельної ділянки, яка підлягає розподілу складає 1582 м2.

Площа земельної ділянки яка виділяється співвласнику ОСОБА_2 (51/100) – 806,8м2.

Площа земельної ділянки яка виділяється співвласнику ОСОБА_1 (49/100) – 775,2м2.

Границя між земельними ділянками співвласників на плані земельної ділянки визначена червоною лінією, відповідно до Додатку №1 до Висновку експерта за результатами проведення земельно-технічного дослідження №917/12-18 від 01 березня 2019 року.

Співвласник ОСОБА_1 має надавати безперешкодний доступ (земельний сервітут) для обслуговування стіни сараю літ. Е1 (колишній гараж літ. Е) та частини стіни житлового будинку літ. А-1 (зі сторони прим. №6 та прим. №3) співвласнику ОСОБА_2 (на схемі у висновку експерта №917/12-18 від 01 березня 2019 року сервітут зазначений закресленим зеленим кольором).

Співвласник ОСОБА_2 , має надавити безперешкодний доступ (земельний сервітут) для обслуговування стіни сараю літ. Е (колишній гараж літ. Е) співвласнику ОСОБА_1 (на схемі у висновку експерта №917/12-18 від 01 березня 2019 року сервітут зазначений закресленим зеленим кольором).

Співвласнику ОСОБА_1 необхідно влаштувати окремий вхід до домоволодіння через огорожу №3.

При заданому порядку користування земельною ділянкою обидва співвласники мають окремі входи до своїх часток, і можуть використовуватися як самостійні об`єкти нерухомого майна.

Відповідно до ст. 141, 142 ЦПК України вирішено питання судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати частково рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково встановивши порядок користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 відповідно до варіанту №2 висновку судової земельно-технічної експертизи №1273-09 від 04 лютого 2020року складеного експертом Івченко В.В.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вказане рішення, на думку апелянта, винесено на підставі неправильного застосування норм матеріального права щодо доведеності заявлених позивачем ОСОБА_2 позовних вимог, а також неправильності оцінки доказів та ігнорування судом наданих ним доказів, а саме висновку судової земельно-технічної експертизи.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2021 року по справі №175/2102/19 позивач ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без змін.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Підгородненська міська рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області в заяві №2105 від 07.06.2021 року просила розглядати апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.04.2021 року за відсутності представника міської ради.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2017 року у справі №175/4743/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна в натурі та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ домоволодіння в натурі, що набрало законної сили 09 грудня 2017 року вирішено : «Провести розділ у натурі домоволодіння АДРЕСА_1 виділивши ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 12 серпня 2002 року, ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 , в житловому будинку літ. А-1 з наступними приміщеннями (додаток №1 до експертизи, на плані визначений в жовтий колір): в житловому будинку літ. А-1: приміщення 1-3 (16,0 кв.м.) – кімната, приміщення 1-4 (6,2 кв.м.) – кімната, приміщення 1-5 (2,1 кв.м.) – кімната, приміщення 1-6 (6,5 кв.м.) – кімната, що разом складає 30,8 кв.м. ринковою вартістю 172 276 грн.; та наступні будівлі та споруди (Додаток №2 до експертизи, на плані визначений в жовтий колір): літня кухня літ. Б вартістю 71059 грн., вхід в п/г вартістю 3474 грн., погріб літ. Пг вартістю 34602 грн., вбиральня літ. Ж вартістю 8189 грн., літній душ літ. Г вартістю 6146 грн., 1/2 гаражу літ. Е вартістю 38449 грн., колодязь літ. К вартістю 9485 грн., 1/2 замощення І вартістю 7595,50 грн., 1/2 хвіртка №1 вартістю 1481,50 грн., 1/2 ворота №2 вартістю 4813,50 грн., 1/2 огорожа №3 вартістю 3481,50 грн., разом вартістю надвірних будівель та споруд 188 776 грн., а всього загальною вартістю приміщень в житловому будинку з надвірними будовами та спорудами, яка виділяється ОСОБА_2 як співвласнику 1/2 частини домоволодіння, разом з надвірними будівлями та спорудами у сумі 361 052 грн., а всього виділити ОСОБА_2 1/2 частину або 51/100 частки спірного домоволодіння АДРЕСА_1 ринковою вартістю 361 052 грн., що на 5755,50 грн. більше необхідної ідеальної частки (355 296,50 грн.).

Зобов`язати ОСОБА_2 за свої особисті кошти провести наступні переобладнання та перепланування:

?закласти дверний проріз між прим. 1-2 та 1-3, прим. 1-2 і 1-6, прим. 1-7 і 1-6;

?демонтувати перегородку між прим. 1-6 та 1-5;

?пробити дверний проріз між прим. 1-5 та 1-4;

?в об`єднаних приміщеннях 1-6 та 1-5 обладнати кухню;

?віконний проріз в прим. 1-4 обладнати під дверний, встановити подвійний дверний блок;

?гараж літ. Е переобладнати в два сараї (по 1/2 частині кожному із співвласників) для цього в гаражі встановити перегородку, яка буде розділяти гараж на дві рівні частини;

?оскільки вбиральня літ. Ж виділяється ОСОБА_2 , то ОСОБА_1 облаштувати вбиральню, а до її побудови ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у користуванні вбиральнею літ. Ж.

Провести розділ у натурі домоволодіння АДРЕСА_1 виділивши ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 24 лютого 2005 року, ідентифікаційний номер – НОМЕР_4 , в житловому будинку літ. А-1 з наступними приміщеннями (додаток №1 до експертизи, на плані визначений в зелений колір): в житловому будинку літ. А-1: приміщення 1-2 (13,0 кв.м.) – кімната, приміщення 1-7 (7,0 кв.м.) – кімната, що разом складає 20,0 кв.м. ринковою вартістю 111 867 грн.; в прибудові літ. а: приміщення 1-1 (7,0 кв.м.) – коридор, що всього разом з приміщеннями в будинку літ. А-1 складає 27,0 кв.м., ринковою вартістю 53621 грн. та наступні будівлі та споруди (Додаток №2 до експертизи, на плані визначений в зелений колір): літня кухня літ. Д вартістю 124358 грн., ганок вартістю 3874 грн., 1/2 гаражу літ. Е вартістю 38449 грн., 1/2 замощення І вартістю 7595,50 грн., 1/2 хвіртка №1 вартістю 1481,50 грн., 1/2 ворота №2 вартістю 4813,50 грн., 1/2 огорожа №3 вартістю 3481,50 грн., разом вартістю надвірних будівель та споруд 184 053 грн., а всього загальною вартістю приміщень в житловому будинку з надвірними будовами та спорудами, яка виділяється ОСОБА_1 як співвласнику 1/2 частини домоволодіння, разом з надвірними будівлями та спорудами у сумі 349 541 грн., а всього виділити ОСОБА_1 1/2 частину або 49/100 частки спірного домоволодіння АДРЕСА_1 ринковою вартістю 349 541 грн., що на 5755,50 грн. менше необхідної ідеальної частки (355 296,50 грн.).

Зобов`язати ОСОБА_1 за свої особисті кошти провести наступні переобладнання та перепланування:

?пробити дверний проріз між прим. 1-2 та 1-7;

?приміщення 1-7 обладнати під кухню;

?гараж літ. Е переобладнати в два сараї (по 1/2 частині кожному із співвласників) для цього в гаражі встановити перегородку, яка буде розділяти гараж на дві рівні частини;

?оскільки вбиральня літ. Ж виділяється ОСОБА_2 , то ОСОБА_1 облаштувати вбиральню, а до її побудови ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у користуванні вбиральнею літ. Ж.

Зобов`язати власників сумісно вирішити питання переобладнання електропостачання, водопостачання, газопостачання та опалення від місцевого газового казана, або користуватись існуючими по домовленості, а також встановити дощаті перегородки на горище по межам своїх приміщень.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_4 ) грошову компенсацію вартості перевищення частки при розподілі у розмірі 5755,50 грн.»

Вищевказане рішення суду виконано сторонами в повному обсязі і на підставі зазначеного судового рішення сторонами отримані технічні паспорти на житловий будинок.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спільно користуються закріпленою за їхнім будинком землею загальною площею 1582 м2, проте кожен зі сторін має окремий вхід до своєї частини будинку і веде окреме господарство.

На момент розгляду справи ОСОБА_2 мав намір розподілити між ним та ОСОБА_1 земельну ділянку по АДРЕСА_1 в натурі та приватизувати належну йому частку, з тим щоб отримати державний акт на право власності на землю, проте передумовою цього є встановлення порядку користування землею.

Відповідно до ч. 4. ст. 120 ЗК України, при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Частиною 1 статті 35 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Частиною 1 та 4 статті 88 Земельного кодексу України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Згідно ч. 1 статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 статті 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною 3 статті 415 Цивільно кодексу України встановлено, що особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).

Враховуючи викладене вище, з переходом до ОСОБА_2 права власності на 51/100 частину вищевказаного домоволодіння, до нього перейшло й право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередньому власнику будівлі (споруди). Тобто учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2017 року по справі №175/4743/15-ц визначено виділити ОСОБА_2 1/2 частину або 51/100 частки спірного домоволодіння АДРЕСА_1 . Загальна площа ділянки яка знаходиться у фактичному користуванні складає 1582 м2 , за таких обставин виходить, що належна ОСОБА_2 51/100 частини будинку є еквівалентом частини земельної ділянки що знаходиться у фактичному нашому з ОСОБА_1 користуванні та складає: 806,8 м.кв., тобто саме такий розмір спільної земельної ділянки відповідає розміру належної ОСОБА_2 частини будинку.

20 вересня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області з заявою про погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки у натурі, однак 09 жовтня 2018 року отримав відповідь про неможливість такого погодження, оскільки потрібно згода суміжного землекористувача ОСОБА_1 .

Оскільки сторони не можуть добровільно встановити варіант користування земельної ділянкою, ОСОБА_2 04 грудня 2018 року звернувся до судового експерта Харченко Вадима Володимировича (свідоцтво №1179 від 05 грудня 20017 року, Свідоцтво №1873 від 28 квітня 2017 року, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України) з заявою надання висновку експерта, на вирішення дослідження поставлено питання: Надати варіант порядку користування по 51/100 частки ОСОБА_2 та 49/100 ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить співвласникам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідно до рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області по справі №175/4743/15-ц від 28 листопада 2017 року, з урахуванням, що співвласнику ОСОБА_2 виділяється прохід вздовж житлового будинку зі сторони домоволодіння АДРЕСА_2 та окремо хвіртка №1, ворота №2, замощення №І площею 132,8 м.кв.

01 березня 2019 року експертом було надано Висновок експерта за результатами проведення земельно-технічного дослідження №917/12-18.

Згідно зазначеного Висновку, експертом запропоновано один найбільш ймовірний варіант порядку користування земельною ділянкою між сторонами а саме:

«Площа земельної ділянки, яка підлягає розподілу складає 1582 м2.

Площа земельної ділянки яка виділяється співвласнику ОСОБА_2 (51/100) – 806,8м2.

Площа земельної ділянки яка виділяється співвласнику ОСОБА_1 (49/100) – 775,2м2.

Границя між земельними ділянками співвласників на плані земельної ділянки визначена червоною лінією, відповідно до Додатку №1 до Висновку експерта за результатами проведення земельно-технічного дослідження №917/12-18 від 01 березня 2019 року.

Співвласник ОСОБА_1 має надавати безперешкодний доступ (земельний сервітут) для обслуговування стіни сараю літ. Е1 (колишній гараж літ. Е) та частини стіни житлового будинку літ. А-1 (зі сторони прим. №6 та прим. №3) співвласнику ОСОБА_2 (на схемі у висновку експерта №917/12-18 від 01 березня 2019 року сервітут зазначений закресленим зеленим кольором).

Співвласник ОСОБА_2 , має надавити безперешкодний доступ (земельний сервітут) для обслуговування стіни сараю літ. Е (колишній гараж літ. Е) співвласнику ОСОБА_1 (на схемі у висновку експерта №917/12-18 від 01 березня 2019 року сервітут зазначений закресленим зеленим кольором).

Співвласнику ОСОБА_1 необхідно влаштувати окремий вхід до домоволодіння через огорожу №3.

При заданому порядку користування земельною ділянкою обидва співвласники мають окремі входи до своїх часток, і можуть використовуватися як самостійні об`єкти нерухомого майна».

Відповідно до п. г) ч. 1 ст. 121 ЗК України ОСОБА_2 має право на безоплатну передачу йому земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розмір в містах якої повинен бути - не більше 0,10 гектара. Безоплатна передача земельних ділянок для зазначених цілей здійснюється лише один раз.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про власність» громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка); садівництва; дачного і гаражного будівництва.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

У абзаці 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Позивачем ОСОБА_2 при подачі позову надано суду Висновок експерта за результатами проведення земельно-технічного дослідження №917/12-18 від 01 березня 2019 року, яким визначено один варіант користування земельною ділянкою площею 1582 м2 . З зазначеним варіантом порядку користування земельної ділянки не погодився ОСОБА_1 та надав суду Висновок судової земельно-технічної експертизи №1273-09 від 04 лютого 2020 року, де визначено два варіанти порядку користування земельною ділянкою площею 1582 м2.

Дослідивши Висновок судової земельно-технічної експертизи №1273-09 від 04 лютого 2020 року, суд першої інстанції не прийняв його як доказ та не посилався на нього у своєму рішенні, оскільки відповідно до обох варіантів порядку користування земельною ділянкою земельна ділянка ділиться порівну по 1/2 частині кожному співвласнику, а відповідно до рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2017 року у справі №175/4743/15-ц, що набрало законної сили 09 грудня 2017 року та у повному обсязі виконано сторонами у справі, частки майна сторін складають: ОСОБА_2 – 51/100 та ОСОБА_1 – 49/100.

Разом з тим, наданий ОСОБА_2 . Висновок експерта за результатами проведення земельно-технічного дослідження №917/12-18 від 01 березня 2019 року, визначає варіант порядку користування земельною ділянкою площею 1582 м2 з урахуванням часток - : ОСОБА_2 – 51/100 та ОСОБА_1 – 49/100, що на думку суду в даному випадку є більш прийнятним.

Крім того, маючи у розпорядженні Висновок експерта за результатами проведення земельно-технічного дослідження №917/12-18 від 01 березня 2019 року та Висновок судової земельно-технічної експертизи №1273-09 від 04 лютого 2020 року, у судовому засіданні жодна зі сторін в суді першої інстанції не заявляла клопотання про призначення експертизи по справі, тому судом першої інстанції взято до уваги лише надані сторонами докази та наведені ними доводи.

Також судом взято до уваги, що ОСОБА_1 не звертався до суду з зустрічним позовом про визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно до Варіанту №2 висновку судової земельно-технічної експертизи №1273-09 від 04 лютого 2020 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню у повному обсязі та необхідно встановити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 площею 1582 м2, відповідно до Висновку експерта за результатами проведення земельно-технічного дослідження №917/12-18 від 01 березня 2019 року.

Приведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав оцінки наданим ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

       Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді В.С.Городнича

М.Ю.Петешенкова