ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2010 року Справа № 2а-338/10/0701
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого: Ільтьо І.І.,
при секретарі: Куні О.І.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегово адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ревізора-інспектора ДТГО Львівська залізниця Шпинда Романа Івановича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 25.09.2010 року за порушення Правил поведінки громадян на залізничному транспорті,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ревізора-інспектора ДТГО Львівська залізниця Шпинда Р.І. про визнання незаконною, скасування постанови № 000072 про адміністративне правопорушення від 25 вересня 2010 року за ч. 1 ст. 135 КУпАП та закриття її відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, зазначивши, що просить скасувати постанову про накладення на неї адміністративного штрафу в розмірі 315 грн., оскільки нею був оплачений проїзд, але квиток вона від провідника не отримала. Крім того, ревізором-інспектором Шпинда Р.І. при винесенні постанови не був складений протокол про адміністративне правопорушення, що є порушенням вимоги ст. 258 КУпАП.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Відповідач Шпинда Роман Іванович в судовому засіданні адміністративний позов не визнав та пояснив, що спірна постанова ним винесена відповідно до вимог КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення не складався, оскільки заперечень щодо правопорушення від позивача не надходило.
Заслухав пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що 25.09.2010 року ревізором-інспектором ДТГО Львівська залізниця Шпинда Р.І. була винесена постанова за №000072 про притягнення до адміністративної відповідальності позивачки ОСОБА_1 за порушення Правил поведінки громадян на залізничному транспорті (а. с. 5), а саме проїзд без проїзного документа та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 315 грн..
Протокол про адміністративне правопорушення не складався.
ОСОБА_1 н е погодившись з діями відповідача та порушенням звернулася до суду із позовною заявою з вимогою скасування постанови про застосування до неї адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 258 ч. 1 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 135 КУпАП, однак згідно ч. 4 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 КУпАП.
Стаття 251 КУпАП вказує на те, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ст. 252 КУпАП передбачає, що посадова особа, при розгляді справи, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи вбачається, що єдиним можливим фактом винності позивачки у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КУпАП, є постанова. Тому в даному випадку, так як позивачка своєї провини не визнала - відповідач мав забезпечити збір інших доказів, які б підтверджували факт вчинення правопорушення чи спростовували мотиви позивачки, однак цього ним зроблено не було.
Так, в порушенні ч. 4 ст. 258 КУпАП відповідачем не був складений протокол про адміністративне правопорушення та не вручена його копія позивачці.
Крім того, згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити опис обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, що не міститься у винесеній відповідачем постанові.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а винесена ним постанова не може вважатися законною, тому остання підлягає скасуванню.
Крім того, вимога позивача про закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю в його діях складу правопорушення не може бути задоволена судом, оскільки розгляд і прийняття рішення по правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 135 КУпАП, не є компетенцією суду.
Судові витрати по справі повинні бути віднесені за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 252, 258, 289 КУпАП, ст. ст. 7, 8, 11, 17, 70, 71 ч. 2, 86, 158, 159, 160-163, 171-2 КАС України,
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову про адміністративне правопорушення винесену ревізором-інспектором ДТГО Львівська залізниця Шпинда Романом Івановичем від 25 вересня 2010 року за ч. 1 ст. 135 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу – визнати незаконною та скасувати.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Судовий збір в сумі три гривні 40 копійок віднести за рахунок держави.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає
Суддя: І.І. Ільтьо
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2010 року Справа № 2а-338/10/0701
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого: Ільтьо І.І.,
при секретарі: Куні О.І.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегово адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ревізора-інспектора ДТГО Львівська залізниця Шпинда Романа Івановича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 25.09.2010 року за порушення Правил поведінки громадян на залізничному транспорті,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ревізора-інспектора ДТГО Львівська залізниця Шпинда Р.І. про визнання незаконною, скасування постанови № 000072 про адміністративне правопорушення від 25 вересня 2010 року за ч. 1 ст. 135 КУпАП та закриття її відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП.
Зважаючи на необхідність значного часу для обґрунтування висновків суду та викладення повної постанови суду, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резулятивну частини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 252, 258, 289 КУпАП, ст. ст. 7, 8, 11, 17, 70, 71 ч. 2, 86, 158, 159, 160-163, 171-2 КАС України,
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову про адміністративне правопорушення винесену ревізором-інспектором ДТГО Львівська залізниця Шпинда Романом Івановичем від 25 вересня 2010 року за ч. 1 ст. 135 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу – визнати незаконною та скасувати.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Судовий збір в сумі три гривні 40 копійок віднести за рахунок держави.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає
Суддя: І.І. Ільтьо