Справа № 308/2662/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Дегтяренко К.С.

з участю секретаря судових засідань Чейпеш В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ужгород матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Ковач Іван Васильович до Головного управління національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

26 лютого 2021 року представник позивача Грохольського В.В. в інтересах якого діє адвокат Ковач І.В., що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із адміністративною позовною заявою до Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області про визнання скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позов мотивує тим, що 05.01.2021 постановою Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшим сержантом поліції Зорівчак В.М. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП України ОСОБА_1 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Згідно постанови, 05.01.2021 о 22 год. 05 хв. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Volkswagen Borа, державний номерний знак НОМЕР_1 в с.Оноківці по вул. Головна, 1, не мав при собі та не надав для перевірки посвідчення водія категорії В, чим порушив п.2.1 «а», скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.126 КУпАП

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Ковач І.В. заперечує проти вчинення зазначених правопорушень, вважає постанову такою, що винесена в супереч вимогам законодавства України, які регулюють відносини в сфері дорожнього руху, без всебічного та повного з`ясування всіх обставин справи, які потрібні для об`єктивного розгляду справи, оскільки позивач правил дорожнього руху не порушував просить постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №220751 від 05.01.2021 скасувати так, як провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.03.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду, про що повідомлено учасників справи.

23 березня 2021 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що поліцейським СРПП №3 Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшим сержантом поліції Зорівчак В.М. було виявлене правопорушення, вчинене ОСОБА_1 внаслідок чого було складено постанову серії БАБ №229758 від 05.01.2021 та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП України. Зазначає, що твердження представника позивача про те, що позивач не знав про існування оскаржуваної постанови та її копія йому не вручалася не відповідає дійсності, про, що свідчить підпис позивача у відповідній графі оскаржуваної постанови. Також зазначив, що в мотивувальній частині постанови Ужгородського міськрайонного суду від 04.02.2021 у справі 308/757/21 зазначено, що до матеріалів розглядуваного протоколу додано копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 05.01.2021 за ч.1 ст.126 КУпАП України. Постанову від 04.02.2021 було направлено ОСОБА_1 у встановлений строк.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, через канцелярію суду подали заяву про розгляд справи у їх відсутності за наявними матеріалами

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

У відповідності до положень п.2 ч.3 ст.205 КАС України суд вважає за можливе провести розгляд справи без їхньої участі.

Відповідно до 4 ст. 229 КАС України ,у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено:

05.01.2021 року поліцейським СРПП №3 Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області старшим сержантом поліції Зорівчак В.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №229758 якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн;

зі змісту вказаної постанови вбачається, що 05.01.2021 о 22 год. 05 хв. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Volkswagen Borа, державний номерний знак НОМЕР_1 в с.Оноківці по вул. Головна, 1, не мав при собі та не надав для перевірки посвідчення водія категорії В, чим порушила п.2.1 «а», скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані в справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від30.06.1993 №3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001№1306 (далі - ПДР України) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

За приписами частини 1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 2.1. «а» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Факт порушення водієм Правил дорожнього руху фіксується відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та повинен бути достатньо обґрунтованим належними та допустимими доказами, які б усували будь-які сумніви щодо наявності такого порушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, пунктом 2 ч.1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015р. №580-VIII вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Перелік підстав для зупинки транспортного засобу наведений у ст. 35 Закону №580-VIII. Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, п.п.1,3 ч.1 вказаної статті визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху або якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що поліцейський зобов`язаний проінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, в тому числі страхового полісу є неправомірними.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.03.2019 року по справі №686/11314/17 та від 22.10.2019 року по справі №161/7068/16-а.

З матеріалів справи та з постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП не вбачається, що стало, підставою для зупинки транспортного засобу Volkswagen Borа, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Відсутня вказана інформація, і у відзиві на позовну заяву, відповідач не вказує, що було підставою зупинки транспортного засобу, а зазначає лише що позивачем були порушені вимоги Законодавства, щодо представлення посвідчення водія.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Пунктом 24 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події тощо.

Також, Верховний Суд в постанові від 23.10.2019 року у справі № 357/10134/17 звертає увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Враховуючи, що інспектор патрульної поліції належним чином не зафіксував підстави зупинки транспортного засобу, не довів належними і допустимими доказами факту невиконання водієм вимог п.2.1 а ПДР України, суд приходить до висновку, що вимоги посадової особи про пред`явлення документів є незаконними, а отже в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст.126 КУпАП.

При цьому, відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити правомірність своїх дій на стадії судового розгляду справи, судом було забезпечено відповідачу право на подання до суду не лише відзиву на позовну заяву, але і запропоновано представити відеозапис правопорушення та відеозапису розгляду справи однак останній таким правом не скористався.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до положень ч.3ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, з врахуванням з`ясованих фактичних обставин по справі та досліджених доказів, суд приходить до висновку, що оспорювана постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю, оскільки фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення, доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачем не спростовані.

На підставі наведеного та керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст.2, 3, 5, 9, 72, 75-77, 90, 139, 286, 293 КАС України, ст.122, 245, 251, 280 КУпАП, суд, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Ковач Іван Васильович до Головного управління національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову серії БАБ №229758 від 05.01.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ГУНП в Закарпатській області, код ЄДРПОУ: 40108913, місцезнаходження: 88000, Закарпатська обл., м.Ужгород, вул. Ф.Ракоці, 13.

Суддя К.С. Дегтяренко