-                                                                                        Справа № 2-775/2010

                                                     Рішення

                                       Іменем                      України

08 вересня   2010року Миронівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Пархоменко В.М.

               при секретарі- Овчаренко В.С.              

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м.Миронівці  цивільну  справу за позовом  ОСОБА_1        до управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі про перерахунок та виплату пенсії  

                                                   встановив:

                У  серпні  2010року позивач  звернувся  до суду з названим  позовом.      

                 Свої вимоги обгрунтував тим,що він  відповідно до ст.1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004року є дитиною війни. Відповідно до ст.6 цього закону з 01.01.2006року  йому  повинна виплачуватись щомісячна  соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком,виплачувати яку повинен відповідач.

               Законом України « Про Державний бюджет України на 2006рік» від 20.12.2005року та  Законом України « Про Державний бюджет України на 2007рік» дію ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на  2006-2007 роки.

             Законом України « Про Державний бюджет України на 2008рік» від 28.12.2007року положення ст.6  вказаного закону було викладено в новій редакції,відповідно до якої право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено.

              Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007року №6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008року положення,що  призупиняли дію статті 6 Закону були визнані такими,що не відповідають Конституції України та втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Таким чином,відповідач зобов»язаний був здійснювати виплату належної йому допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2007-2009роки.

          Ст.22 Конституції України  заборонено звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при   прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

          Ухвалюючи рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008року Конституційний  Суд України  встановив,що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів,зупиняти їх дію чи скасовувати їх,оскільки з об»єктивних причин  це створює протиріччя у законодавстві,і  як наслідок- скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів,внесення до них змін і доповнень,визнання їх нечинними мають використовуватись окремі закони.

        На  його   письмове звернення  з вимогою здійснити нарахування належної соціальної державної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2006-2010роки та забезпечити її  виплату,відповідач відмовив.

        У зв»язку з цим просить визнати незаконними дії  відповідача щодо  відмови у нарахуванні та  виплати  йому   щомісячної соціальної допомоги  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  та зобов»язати відповідача здійснити нарахування  допомоги  у вказаному розмірі з  01.01. 2006року  по день розгляду справи .

                      У судове засідання позивач  не з»явився,подав до суду заяву,в якій просить розглянути справу за його  відсутності,позов підтримує.

                       Представник відповідача  у судове засідання не з»явився,подав до суду заяву,в якій просить справу розглянути за відсутності представника, подані заперечення проти позову  підтримуються в повному обсязі. У поданих суду запереченнях відповідач позов не визнав,зазначив,що Пенсійний фонд України є органом виконавчої влади і зобов»язаний виконувати постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України.Ст.6 Закону України №2195 передбачає,що «дітям війни» пенсії або щомісячне грошове утримання або соціальна допомога,яка виплачується замість пенсії,підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за вікомПроте,визначення мінімального розміру пенсії за віком було надане лише ст.28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»,згідно ч.1 цієї статті за наявності у чоловіків-25,у жінок -20 років страхового стажу мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність. А в ч.3  ст.28 цього Закону зазначено,що цей мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій,призначених згідно з цим законом. Тому застосовувати зазначену норму закону для розрахунку підвищення пенсії,передбаченого ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» підстав немає.

                  Крім того, ст.7 Закону України №2195 передбачає,що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України,Пенсійний фонд  забезпечує використання коштів,що перебувають в його управлінні,реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних витрат за рахунок чітко  визначених прибутковою частиною бюджету ПФ джерел відповідно до конкретних напрямків витратної частини бюджету Пенсійного  фонду України.

              П.9 Положення про Пенсійний фонд України затв. постановою КМУ від 24.10.07р №1261 передбачає вичерпний  перелік напрямків використання коштів ПФУ,які використовуються винятково за призначенням і вилученню не підлягають.

             Законом №2195 в період 2006-2007років не був визначений механізм розрахунку підвищення  пенсії,передбаченого ст.6 Закону.

              Законом України « Про Державний бюджет України на 2008рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України дітям війни,крім тих,на яких поширюється дія ЗУ  «Про статус ветеранів війни» до пенсії виплачуються підвищення у розмірі  надбавки,встановленої для учасників війни.Це підвищення з 01.01.2008року становило 47грн., з 01.04.2008року-48грн.10коп. Після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008року №10—рп/2008,постановою КМУ від 28.05.2008року №530 встановлено,що дітям війни до пенсії підвищення проводиться у розмірах : з 22 травня -48,10грн.; з липня-48,20грн., з 1 жовтня-49,80грн. З 01.01.2008року позивачеві виплачується підвищення у розмірах,зазначених у постанові КМУ  від 28.05.2008року № 530.              

                Вивчивши письмові матеріали справи,суд прийшов до висновку,що позов підлягає задоволенню частково.

                   Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист,що включає право на забезпечення у разі повної,часткової, або тимчасової

 втрати працездатності,втрати годувальника,безробіття з незалежних від них обставин,а також у старості та в інших випадках,передбачених законом.

                  Відповідно до ст.1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»  дитина війни – це  особа,яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945року) Другої світової війни було менш 18 років.

                      Позивач    ІНФОРМАЦІЯ_1,тобто станом на час закінчення  Другої світової війни  йому  було менш 18 років,є пенсіонером за віком і має статус «дитини війни»,що підтверджується передбаченою законом відміткою у її  пенсійному посвідченні.

                         Правовий статус дітей війни,основи їх соціального захисту встановлюються Законом України « Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004року  №2195-1V із змінами і доповненнями.Цей закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.

                        Згідно зі статтею 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в редакції ЗУ №489-V від 19.12.2006року,що набрав чинності з 01.01.2007року  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,що виплачується замість пенсії,підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

                         Таким чином, позивач має право на отримання підвищеної пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

                       Законом України „ Про Державний бюджет України на 2006рік” від 20.12.2005року дія статті 6 Закону України  „Про соціальний захист дітей війни” була  призупинена на 2006рік.

                      Відповідно до Закону України „ Про внесення змін до Закону України „ Про Державний бюджет України на 2006рік” від 19 .01.2006року до статті 110 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2006рік” було внесено зміни,якими установлено,що пільги дітям війни,передбачені абзацом сьомим статі 5 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” запроваджується з 01 січня 2006року,а статтею 6 – у 2006році поетапно,за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку,визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

                      Відповідно до п.12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007рік” дію статті 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням ст..111  цього Закону було зупинено.

                      Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007року   визнано таким,що не відповідає  Конституції України (є неконституційним) положення п.12 ст.71 Закону України „ Про Державний бюджет на 2007рік” ,яким зупинено дію ст..6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”з урахуванням ст..111 Закону. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції  при розгляду ними позовів у зв”язку з правовідносинами,які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону,що визнані неконституційними. Рішення Конституційного суду України є обов”язковим для виконання на території України,остаточним і не може бути оскаржене.

                Статею 64 Конституції України встановлено,що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені,крім  випадків,передбачених Конституцією України.При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

                    Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” державні гарантії дітям війни,встановлені цим Законом,не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

                    Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони,інші правові акти або їх окремі положення,що визнанні неконституційними,втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.

                   Оскільки рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007року зворотної дії в часі не має,то  не підлягають задоволенню позовні вимоги і за період з  01 січня по 9 липня 2007року,оскільки в цей період дію норми,яка визначала право позивача на підвищення пенсії, було зупинено. Протиправною є бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення пенсії в період з 14 липня по 31 грудня 2007року.      

                      Законом України „Про Державний бюджет України на 2008рік  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007року № 107-У1 у розділі 11 п.41 внесено зміни до доповнення до Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”,зокрема текст статті 6цього  закону викладено у такій редакції:

„Дітям війни(крім  тих,на яких поширюється дія ЗУ „Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги,що виплачується замість пенсії,виплачується підвищення у розмірі надбавки,встановленої для учасників вйни”

                          Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008року №10-рп/2008  щодо відповідності  Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України « Про Державний бюджет України на 2008рік  та про внесення змін до деяких законодавчих  актів України» визнані такими,що не відповідають Конституції України(є неконституційними) положення розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ « Про  Державний бюджет України на 2008рік»,у тому  числі п.41 розділу 11,яким внесено зміни до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

                        При цьому Конституційний Суд України вказав,що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті ЗУ

 « Про Державний бюджет України» зупиняти дію окремих законів України та/або змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.  Конституція України не надає  закону про  Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином,Конституційний Суд України дійшов висновку,що законом про держбюджет не можна вносити зміни до інших законів,зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об»єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві,і як наслідок- скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.Як зазначив Конституційний Суд України,це суперечить вимогам статті 3 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»,згідно з якою державні соціальні гарантії дітям війни,встановлені цим Законом,не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

                    Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування,які обмежують права та пільги ветеранів війни,пердбачені цим законом,є недійсними. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня ( стаття 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів  відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.

                 Оскільки рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008року зворотної дії в часі не має,до задоволенню підлягають вимоги позивача лише за період з 22 травня 2008року по 31 грудня 2008року.

             Законами   України “ Про Державний бюджет України на 2009 та 2010  роки”,  дії норм Закону України  “ Про  соціальний захист  дітей війни ”    не зупинялись,зміни до вказаних норм не вносились,а тому позивач  має право на отримання підвищеної пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком ,починаючи  з 01.01.2009року по 31.12.2009року та з 01.01.2010року по 08.09.2010року

                     Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком,з якої необхідно рахувати підвищення пенсії дітям війни у розмірі 30%,то суд приходить до наступного.

                            Відповідно до ч.1ст.28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»  від 09.07.2003року  №1058-1V мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у  чоловіків 25,а у жінок 20 років страхового стажу,встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для  осіб, які втратили працездатність.

                          При цьому,ч3 ст.28 цього ж закону передбачено,що мінімальний розмір пенсії за віком,встановлений частиною першою цієї ж статті,застосовується виключно для визначення розмірів пенсій,призначених згідно з цим Законом.

                    Дійсно,згідно з частиною 3 статті 28 Закону  України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»  від 09.07.2003року №1058-1У мінімальний  розмір пенсії за віком,встановлений  абзацом першим частини першої цієї статті,застосовується виключно для визначення розмірів пенсій,призначених згідно з цим Законом. Зазначена норма закону введена в дію згідно із Законом України від 25.03.2005року №2505-1У. Проте, іншого нормативно-правового  акта,який би визеначав цей розмір або встановлював інший розмір,немає. Наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії,виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком ,як це встановлено ст.6 Закону про соціальний захист дітей війни.            

                      Правовідносини,що виникають в процесі реалізації права на отримання щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни основані на принципі юридичної визначеності.Зазначений принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного нормативного акту,який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян,

закріплених у конституційних та інших актах.

                     Доводи відповідача про відсутність механізму реалізації ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не можуть бути підставою для виконання вимог зазначеного закону.Цим законом  не передбачено обмеження виплат наявністю певних коштів чи фінансування з бюджету. Статтею 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів,тому відсутність коштів на виплату надбавок до пенсій не позбавляє особу,якій повинна бути здійснена доплата до пенсії,права на отримання такої допомоги.

                 Відповідно до  вимог статті 7 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення соціальних гарантій,передбачених цим законом,здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

               Доводи відповідача про те,що Положенням про ПФУ визначений вичерпний перелік напрямків використання коштів ПФУ і в бюджеті пенсійного фонду не передбачені виплати надбавок дітям війни,не можуть бути прийняті до уваги,тому що відповідно до прикінцевих положень ЗУ « Про загальнобов»язкове державне пенсійне страхування» надбавки та підвищення,встановлені  до пенсій,виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.    

             Належним відповідачем у справі,який зобов»язаний відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»,ст.58 ЗУ « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» здійснювати нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги  є управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі,оскільки згідно з пп.6 п.2.2 розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах,містах і районах саме на територіальні управління Пенсійного фонду в районах,містах в районах міста покладені обов»язки щодо призначення(перерахунку) і виплати пенсій за місцем проживання пенсіонерів.

            Позивач  проживає в  м.Миронівка, Київської області, перебуває на  пенсійному обліку  в УПФУ у Миронівському районі.

                   За таких обставин,суд дійшов до висновку про  незаконність дій відповідача  та  необхідність зобов”язати управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі здійснити перерахунок  пенсії позивачеві  за період 09.07.2007року по 31.12.2007року,з 22 травня 2008року по 31 грудня 2008року, з 01.01.2009року по 31.12.2009року ,з 01.01.2010року по 08.09.2010року   з підвищенням пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати.

                    Відповідно до ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі,зробленою до винесення ним рішення. Оскільки жодна із сторін із такою заявою до суду не звернулась,суд вважає,що перерахунок та виплату пенсії позивачеві слід  здійснити саме з 09.07.2007року

                    Відповідно до ст. 4 п.34  Декрету КМ України « Про державне мито» відповідач звільнений від сплати  судового збору.

                   На підставі викладеного,керуючись ст..ст. 46,64,152 Конституції України,Законом України « Про соціальний захист дітей війни» ,Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008року №10-рп/2008 ,  керуючись ст.ст.10,11,60,209,212-215,218 ЦПК України,    суд

                                                                Постановив:

позов задовольнити  частково. .

                Визнати  незаконними дії  управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі щодо відмови  у нарахуванні та виплаті   у повному обсязі  підвищення до пенсії   ОСОБА_1   відповідно до ст.6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”.

               Зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі здійснити перерахунок  та виплату ОСОБА_1 пенсії    з підвищенням її  розміру на 30% мінімальної пенсії за віком  відповідно  до  ст..6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” та  ч.1 ст.28 Закону України „ Про загальнообов”язкове пенсійне страхування” та  за період з  14.07.2007року  по 31.12.2007року, з 22 травня 2008року по 31 грудня 2008 року,з 01.01.2009року по 31.12.2009року та з 01.01.2010року по 08.09.2010року  з  урахуванням  проведених  за цей період виплат.        

             Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного   суду  Київської обалсті через Миронівський районний суд   в 10-денний строк з дня його проголошення  .

                                        Суддя                       В.М.Пархоменко